До міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який прибув на Балі замість Путіна, максимально багато уваги. І через чутки, що його шпиталізували одразу по прильоту, і через поспішне повернення… А ще - всім було цікаво, як світові лідери поводитимуться із представником Кремля, хто погодиться із ним зустрітися. Розберемося з усім детально.
Чи був серцевий напад?
Авторитетне агентство «Рейтер», яке завжди дуже ретельно перевіряє інформацію, написало, що одразу по прильоту Лавров був шпиталізований. Начебто із серцевим нападом. Це, звісно ж, викликало вибух емоцій у міжнародному пресцентрі, де зібрались журналісти з усього світу. «Для того, щоб мати серцеву недостатність, треба мати серце», - жорстко жартували колеги, натякаючи на байдужість російських чиновників до проблем і страждань, викликаних війною.
Але новину треба було додатково перевірити, адже на той момент з‘явилося спростування з Москви. Мовляв, «фейк-ньюз», міністр живий і здоровий. І відео - як підтвердження - коли Лавров працює у своєму готельному номері. Що ж насправді сталося?
Губернатор Балі, якого журналісти побачили в кулуарах саміту, підтвердив, що у шпиталі міністр таки був, його кортеж заїхав туди одразу з аеропорту. Так, не було формальної «шпиталізації», коли пацієнта кладуть в палату. Лаврова оглянули і відпустили. Інформоване джерело у секретаріаті саміту на умовах анонімности повідомило нам, що за правилами, якщо гість саміту має скарги на біль у серці, треба терміново зробити кардіограму. Вірогідно, так само було і з Лавровим; тому його і відпустили з лікарні одразу після огляду.
І це свідчить щонайменше про те, що російський дипломат летів на саміт із важким серцем, розуміючи, який прийом його тут чекає.
Чи слухав Лавров виступ Зеленського? І хто із ним погодився зустрітися?
Це цікавило всіх. З‘ясувалося - так. Залишився в залі, коли виступав Президент Зеленський. Опустив очі і щось занотовував. І навіть заявив, коли дійшла його черга виступати, про «необгрунтованість цих вимог». Західні лідери теж обрали стратегію не виходити із зали, коли виступає представник Москви; натомість у наступних виступах говорити, звертаючись саме до нього, відверто озвучувати свої оцінки і своє обурення і війною і діями Росії. Український посол в Індонезії Василь Гамянін у розмові із нами назвав це «тактикою вичавлювання» російського представника із саміту, а Росії - з поважних міжнародних інституцій.
Так само сталося із двосторонніми зустрічами. Із Лавровим зустрівся генсек ООН; обидва лідери - і турецький, і китайський, вирішили, що це не їхній рівень - то ж переговори із ним провели міністри закордонних справ Туреччини і Китаю… Решта топ-політиків (то й же глава Європейської Ради Шарль Мішель) ще до початку заявили - зустрічатися із Лавровим не планують. І коли офіційні російські ЗМІ повідомляють, що «Лавров коротко поговорив із Макроном і Шольцом» - це дійсно було «коротко». Точніше - «максимально коротко», бо розмова була не під час перемовин, а коли учасники збиралися на вечерю
і максимум на ходу могли перекинутися двома словами.
Так, у перший день саміту російський дипломат був присутнім на робочому обіді і гала-вечері для учасників. Їх проводить країна-господар, Індонезія, для якої важливо було показати, що всі гості в рівних умовах. Але спільної фотографії, наприклад (а це традиційний атрибут будь-якого саміту двадцятки) цього разу не було - європейські лідери та президент США відмовилися фотографуватися із Лавровим.
Чому Лавров покинув саміт достроково?
Виникли навіть чутки, що знов через проблеми зі здоров‘ям. Але в секретаріаті G-20 нам не під запис пояснили, що російська сторона заздалегідь подала запит на виліт спецборту саме на вечір вівторка, коли саміт ще у розпалі.
У Москві просто розуміли, що зустрічей більше не буде, що ізоляція - відчувається; що свого ставлення решта учасників - не приховують. І вирішили зберегти обличчя, заявивши, що «свою програму виконали» і самим залишити саміт.
Немає коментарів:
Дописати коментар