Триває Битва за Бахмут

Зліва битва на Соммі 1917, справа при Бахмуті 2022

Триває Битва за Бахмут - ще одна битва цієї Великої війни за українську державність!
Після Битви за Київ, в якій було бездарно спалена "еліта" російського війська;
після Битви за Чорне море, в якій російський флот позбувся флагманського корабля та нальоту легендарності;
після Ізюмсько-Лиманської офензиви, яка показала відсутність вміння керувати військами в кризовій ситуації;
після Херсонської втечі без бою;
після підступних ударів відчаю по мирному населенню та критичній інфраструктурі, можна констатувати — російський воєнний міт вмер!
Ба більше, весь ореол жорстокого суворого руського, що їздить за горілкою з Калашніковим на домашньому ведмеді (за це для них буде окремий котел у пеклі!) остаточно розчавлений статутним Таланом українського воїна!!!
Ця крапка поставлена в полях під Бахмутом, де лежать десятки та сотні трупів росіян занесених першим снігом другої зими "триденної спецоперації"...
В полях перед українськими ВОПами на які нескінченними хвилями накочуються солдати ворожої армії. Які спочатку пробували наступати малими тактичними групами по 6-10 осіб, тепер загонами по 15-40 осіб, а скоро певно почнуться рівні ряди з багнетами в стилі Першої світової. Російське командування з наполегливістю божевільного посилає вперед на укріплені позиції нові й нові хвилі, що стає шкода наших кулеметників, бо вбивати таку кількість людей (хоч і ворогів) за короткий проміжок часу дуже шкідливо для психіки.
Повторюю, міт про непереможну російську армію мертвий! І це важливо, бо саме через цей міт нас "списали" 24 лютого всі розвідки та аналітики провідних держав, саме через нього дуже обережно постачали зброю та намагалися всадити за стіл переговорів! Бо міт про непереможну снігову імперію в головах виборців тяжив над урядами демократичних країн, а його зникнення навпаки викликає з кожним днем все здивованіше запитання — чому зло досі не покаране?

Михайло Ведмідь.