Завдання для еліти що думає - врівноважити гілки влади

Головний підсумок теперішньої російсько-української війни що вже проступив: демократія має й надалі перемагати автократію, якщо її підсилити. Інституційним балансом. Саме про це в Полтавському дискусійному клубі “Сентенція” в одному з волонтерських центрів вели розмову місцеві добродії з американським професором права, фахівцем з конституційного дизайну Девідом Вільямсом. Перекладав - Геннадій Друзенко, який тепер докторант Девіда в Університеті Індіани.

Як конвертувати воєнні перемоги у підсилення демократії в Україні?

Це запитання собі тепер багато хто ставить. З цього дискусія й розпочалась.

Українці вразили весь світ своєю звитягою й об'єднанням проти варварства путінізму. Постає просте питання: за що ми об'єднуємось?

Відповіді як і мрії в кожного різні, але точно немає: толерувати російський фашизм, який має на меті знищити українську ідентичність. Вже приходить усвідомлення що воєнна перемога в війні не закінчить протистояння з Росією. Антиколоніальні змагання на теренах України тривають вже понад 100 років. Ми маємо озброїтись тепер не тільки сучасною зброєю, але й побудувати модерні інститути вади. А стан суспільства має набути риси сталої демократії, коли в народу є контроль над власною владою. Український народ тяжіє до волі. Проте минулих сторіч протоукраїнські держави зникали саме від вразливості центральної влади.

Після перемоги важливо не допустити перетворення української влади в тоталітаризм на кшталт влади свого ворога - Російської Федерації.

Конкретно - контроль влади має громадянським суспільством підвищитись, а поки ми спостерігаємо підсилення ваги офісу президента. Запит на “сильну” фігуру у владі після війни завжди доречний. Був! Тепер, коли Україна поповній скористалась перевагами вільного слова, особистої ініціативи популізм не має перемогти.

Хто буде противагою такій владі?

Під час полтавської дискусії пролунала думка що назріває нова суспільна угода еліт, яка має завершитись новою редакцією Конституції. Не просто переписування головного закону, а саме його формування на основі консенсусу вже без широкого російського лобі.

Амбітне завдання.

Україна не вперше створює суспільні тренди. Гарна конституція формує політичну систему, тому важливо щоб тільки двопалатний парламент перебрав остаточно на себе функцію гарантування суспільної угоди, але відповідав за формування політик в державі. Модерний конституційний дизайн за думкою поважного вченого Д.Вільямса поспіхом не робиться, але й відсувати ці процеси “на після війни” для українців недоречно. Знову складне “домашнє завдання” нас чекає!

В.Головченко.