П'ємонт, Пруссія, Валахія, Галичина, Нова Англія, що об'єднує ці всі назви? Вірно - ці регіони зіграли важливу роль в консолідації й формуванні нації у яких в силу обставин, не було держави.
Історія показує, що для формування нації необхідний центр, де б ця ідея могла розвиватися у відносній безпеці не будучи під загрозою тотального знищення. Аналізуючи приклад П'ємонту ми бачимо, що навідмінно від Неаполя чи Тоскани, ці землі були вільні від меттерніховської реакції, тому ідея іредентизму італійців розвивалася. Інтелектуали П'ємонту стали диригентами відродження, тому старалися поширювала вплив на інші райони Апеннінського півострову. Приклад Пруссії показує, що центр об'єднання може рухатися в силу політичних обставин. Ліберальна німецька інтелігенція спочатку об'єднувалася навколо Франкфурта на Майні, місці коронації імператорів Священної Римської імперії, але в силу слабкості цього центру й відсутності справжньої сили на їх стороні, центр відродження перемістився на Північ у Пруссію, де її очолив Отто фон Бісмарк. У світі є дві нації, які зіграли важливу роль у дослідженні націогенезу - це були українці й євреї.
Український націогенез проходив у важчих обставинах ніж у європейських колег. Український національний центр перемістився двічі: з Полтави до Києва, а потім до Львова. На початку ХІХ століття представники української літературної діяльності Полтавщини й Харківщини зіграли важливу роль в формуванні української літературної мови. І в підавстрійській і в підросійській Україні, культурні діячі проводили перший етап будь-якого національного відродження- етнографічний. Цей етап необхідний для складання наступного етапу - культурного. Під час цього періоду представники нації шукають пошуки єдності в культурі аби сформувати етнічно-культурний фундамент нації. Великий вплив, навіть, основоположний зробив Тарас Шевченко. Його діяльність як митця, письменника й політичного діяча є неоціненною у справі формування нашої нації. Києво-Мефодієвське братство стало новим витком розвитку нашої нації. Саме Шевченко вплинув на Галичину в плані самоіндифікації. Іншим фактором був романтизм, який повертав нації до свого минулого. Для прикладу, на Галичині українці могли носити козацькі шапки(хоча козацтво не було на Галичині), аби відрізнятися від своїх супротивників поляків, які носили конфедератки. Коли хвиля царських репресій знищила Кирило-Мефодіївське братство, а потім активно взялося за весь український рух, саме Галичина стала базою, де Наддніпрянська інтелігенція друкувалася й готувала матеріали для розповсюдження на підросійські Україні. З часом ця кооперація дасть свої плоти вже під час революції 1905-1907 років, коли українські політичні діячі вперше виголосили свої слова проти царату.
Російський імпералізм ще не раз пробуватиме знищити українство, у 1914 вони думали одним ударом знищити всіх мазепинців на Галичині, у 1932-1933 вони вирішили всіх залякати голодом. За весь час червоної імперії, більшовички-москалики досягли більших успіхів у боротьбі з нацією. Боротися зі стихією не можливо, тому українці витримали й цю біду. Історія показала, коли ми єдні від Карпат і Ужу до Дінця й Криму, ворогу нас не зламати.
———————————————————-
Підписуйте нашу петицію щодо права на презумпцію невинуватості платників податків – https://bit.ly/3MKqNgS
@OstanniyCapitalist
Немає коментарів:
Дописати коментар