Як змінився репутаційний капітал Миколаєва та Херсону під час війни?

Реклама біля одеського бару

Боротьба за відомість у глобальному інформаційному просторі, стає синонімом інвестиційної привабливості. Війна 7 місяців це не скасовувала, а ще більше виявила. Миколаїв, що дуже вперто 7 місяців стоїть в обороні, явно разюче відрізняється від Херсону, де майже моментально "розчинилась" вся еліта разом з силовиками, а громадяни не змогли дієво самоорганізувались на захист рідного міста.

В часи, коли бізнес розвивається "зі швидкістю думки", капітал що приходить дуже часто накладається на карту регіонів, міст з яскравими інформаційними приводами. Після такого героїчного спротиву, що демонструє Миколаїв, з'явилось дуже багато медіа розповідей про це місто і не тільки в локальних змі, а по всьому світу. Навіть трагічні світлини розтрощеного будинку обласної ради у Миколаєві, "працює" на привабливість регіону: треба буде відбудовувати.

Херсон, що кілька мітингів в березні провів, мабуть, більше тепер відомий через "відоси" гаркавого колаборанта - недогауляйтера.

Сучасні медіа дуже щільно та яскраво описували ці місяці "феномен" фортеці на Бузі, людей різних цивільних професій, що не поїхали з міста. Спрацював ефект медійного "губернатора Кіма", який в деякий час війни був більш популярним ніж Арестович. Пересічні українці з усіх країв миколаївського очільника ВЦА впізнають не гірше Зеленського. Медійність генерала Марченко, "стовпа" оборони Миколаєва згадується чи не постійно.

А херсонського мера вже давно "забули" медіа. Ніхто не бачив до вересня й обласного "начальника" окупованого краю, а він десь є. Та отримував, мабуть, зарплатню, як і його помічники по зв'язках з пресою…

В той самий час, численні Херсонські бізнеси, пов'язані з туристами та розвагами, відчувають труднощі. Їх релокація була їх особистою справою, а все що залишилось в З.Порту, чи Скадовську - суцільний "мінус" з лютого. І хоча їх готелі та бази не постраждали від обстрілів корабельними та зенітними ракетами, як у Миколаєві, не спротив не дав репутації ++.

Про це потрібно пам'ятати і брати до уваги вже сьогодні, коли інформаційна політика регіону, "оновлює" шанси одного бізнес-направлення і відкриває шлях продавцям будматеріалів і охоронних відеосистем.

Завдання управління репутаційним капіталом регіону передбачає формування та підтримку позитивних асоціацій пов'язаних з регіону, його населених пунктів і продуктів.

Треба допомогти всій громаді "штурмувати" нові горизонти, в тому числі чиновникам - зайняти нові посади в столиці. Коли з Миколаєва в останній раз "ходили" у Київ на віце-прем'єра? Було це в минулому сторіччі. А з місцевого театру на столичну сцену?! Із студії регіонального телебачення - в національний телеефір...

Ці та інші кадрові завоювання стали можливі в тому числі внаслідок яскравого висвітлення роботи й досягнень Миколаївців у 80-е, першій половині 90-х років.

Ну да бог з ними, чиновниками!

Якість людського капіталу безпосередньо залежить від репутаційного капіталу в регіоні. Хто цього ще не поняв, в летаргічному сні.

Новий інформаційний бренд: Миколаїв - фортеця українського півдня склався! Щоб жертовність містян не виявилась марною, треба активніше використовувати його для привертання уваги міжнародних партнерів та креативних молодих команд для відбудови міста якнайшвидше.

Конкурентів на полі залучення інвестицій як завжди вистачає. Не можна міськраді, яка ніяк себе під час війни не проявила й голові з сумнівними перспективами доручати використовувати репутаційний капітал.

С.Лиманов.