вівторок, 20 вересня 2022 р.

Парламент в часи євроінтеграції головний актор, а не статист!




Багато чого не навчився досі український парламент. Не дивно, бо в імітаційній парадигмі, яку ми майже 30 років спостерігали законодавчий орган мав роль “штамповання” законопроєктів. І хоча Україна де-юре парламентська республіка, формування політики весь час після відновлення незалежності у 1991-му році відбувалось в конкуренції з президентською вертикаллю. Після 2014-го майже узгодили загальний вектор руху до Євросоюзу, навіть угоду об Асоціації підписали та ратифікували (2016). Але реально справами європейської асоціації займається Уряд. Є профільний Віцепрем'єр, сформовано пул громадських організацій, яки разом з профспілками мають адвокатувати інтереси громади. Але… Коли знайомитись з перебігом виконання угоди об асоціації частіше одного разу в рік, стає очевидним що Верховна рада якраз і не допрацьовує.

Програма “РАДА”, яка надає на гроші західних фондів консультації з розвитку парламентаризму тепер запропонувала досвід парламенту Чеської республіки, щоб виявити недосконалості, а головне резерви в діяльності ВРУ у гармонізації з ЄС.

На думку експерта Парламентського інституту ЧР Штепана Пехачека головним завдання парламенту країни, яка намагається доєднатись до ЄС є політичний контроль. На другому місті - зазначає він: комунікація, яка складається з парламентською дипломатією та звичайно - комунікація з громадськістю. І тільки потім - гармонізація права (наближення законопроєктів до норм ЄС). А тепер згадаємо: скільки народних депутатів під час теперішньої каденції хоча б вимовляли щось про євроінтеграцію?! Опозиція не має тільки висловлюватись з цього приводу.

ВРУ вже треба, попри війну встановити дієвий контроль за діяльністю Уряду у справах пов'язаних з євроасоціацією. Регулярне інформування Кабінетом Міністрів депутатів про стан перемовин щодо вступу до ЄС, має відбуватись і по комітетах і під час днів Уряду. Тільки так можна отримати системний контроль щодо виконання зобов'язань. Останні роки цей контроль радше виконувала Рада асоціації, де домінують європейськи чиновники.

Питання збереження суверенних прав держави при доєднанні до ЄС краще узгоджувати тепер, не виносячи на політичну арену для маніпуляцій. Бо та ж Ю.Тимошенко спить й бачить можливості “встромити” свої популістські “палки” в колеса євровоза. А для цього мають активніше працювати комунікації з громадськістю.

Про що мова? ВРУ навіть “засекретив” відео з зали засідань. Парламентським кореспондентам вкрай важко стало дізнаватись про природу формування порядку денного. Не говорячи вже про більш складні речі. Наприклад, чому “тараном” виконання зобов'язань по теперішньому періоду кандидата у члени, вибрали “Закон про медіа”, хоча сам ЄС не наполягав на цьому. Ні в єдиної країни євро унії ще не “регулюють” інтернат-медіа, а вітчизняні законодавці з подачі М.Потураєва планують за цим законопроєктом віддати Нацраді з телебачення ще й монопольне “керування” інтернет ЗМІ. Кажуть, так порадили з Банкової! Но точно не з Брюсселю. Може в парламенті нарешті дізнаються депутати більшості, що ОПУ - геть не конституційний орган, а патронажна служба Президента, а формування політики не її прерогатива.

Водночас коли формуються парламентські відрядження треба мати на увазі комунікативні можливості та політичну вагу делегацій ВРУ, яки відправляються на перемовини щодо вступу в парламенти країн-україноскептиків. Сьогодні поки цей інструмент парламентського лобіювання майже не працює…просто відрядження з відшкодуванням у євро! Насправді делегати-депутати від різних фінансово-промислових груп дуже часто “пхають” свої інтереси, а не державні. Потім дивуємось: чого так “швидко” закінчуються євро-квоти на той чи інших експортний товар?!

Окрім налагодження комунікацій від парламентського секретаріату вимагається також гармонізація правової роботи: експертизи законопроєктів, обговорення, зміна методологій та економія бюджету. Навпаки ми бачимо що апарат ВРУ збільшується, як і автопарк. Але як збільшення бюджету ВРУ відбилось на знаннях українськими депутатами норм та політик ЄС? Звісно, мова не йде про “батальйон Монако” - когорту нардепів, яки з початку війни “переховуються” за валом Мажино.

Попри значні симпатії в Європі тепер до українців, яки ведуть жорстоку війну з ворогом, приєднання до спільноти проводять інституції. Виконавча влада (КМУ) яка слугує виробничим локомотивом євроасоціації, ніяк не може залишатись без впливу законодавчої гілки. Але Верховна Рада останніми місяцями вкрай слабо працює на європейському “напрямку”, підміняючи роботу - лозунгами. Добре що з українцями залишаються союзники, яки влучними порадами удосконалюють нашу демократію.

В.Головченко.

Немає коментарів:

Дописати коментар