СОЮЗ, СИЛЬНИЙ В СВОЇЙ ЄДНОСТІ
Шановні члени Парламенту,Мої співвітчизники європейці,
Ніколи раніше цей Парламент не обговорював становище нашого Союзу у часи війни, що вирує на європейській землі.
Усі ми пам’ятаємо той зловісний ранок наприкінці лютого.
Європейці в усіх куточках нашого Союзу прокинулися з жахом від побаченого, вражені повсталим і безжальним обличчям зла та переслідувані звуками сирен й абсолютною жорстокістю війни.
Але з того самого моменту цілий континент повстав у солідарності.
На прикордонних пунктах, де знайшли притулок біженці. На наших вулицях, заповнених українськими прапорами. У класних кімнатах, де українські діти знайшли нових друзів.
З того самого моменту європейці не ховалися і не вагалися.
Вони знайшли в собі мужність вчинити правильно.
І з того самого моменту увесь наш Союз гідно діє в обставинах, що склалися.
П'ятнадцять років тому, під час фінансової кризи, нам знадобилися роки, щоб знайти довгострокові рішення.
Через десятиліття, коли почалася глобальна пандемія, нам знадобилося всього кілька тижнів.
Але цього року, щойно російські війська перетнули кордон з Україною, наша відповідь була єдиною, рішучою та негайною.
І ми повинні цим пишатися.
Ми повернули внутрішню силу Європи на поверхню.
І вся ця сила нам знадобиться. Попереду на нас чекають нелегкі місяці. Чи то для сімей, які намагаються звести кінці з кінцями, чи для компаній, які стикаються з важким вибором щодо свого майбутнього.
Скажімо чітко: ставки високі. Не лише для України, а й для всієї Європи та світу загалом.
І нас чекає випробування. Випробування від тих, хто хоче використати будь-які розбіжності між нами.
Це не лише війна, розв’язана Росією проти України.
Це війна проти нашої енергетики, війна проти нашої економіки, війна проти наших цінностей і війна проти нашого майбутнього.
Це про боротьбу автократії проти демократії.
І я стою тут, перед вами, з переконанням, що завдяки мужності та солідарності Путін зазнає поразки, а Європа переможе.
МУЖНІСТЬ ПІДТРИМУВАТИ НАШИХ ГЕРОЇВ
Шановні члени Парламенту,
Сьогодні мужність має ім’я, і це ім’я – Україна.
У мужності є обличчя – це обличчя українців і українок, які протистоять російській агресії.
Я пам’ятаю момент під час перших тижнів вторгнення, коли Перша леді України Олена Зеленська, зібрала батьків убитих окупантами українських дітей.
Сотні сімей, для яких війна ніколи не закінчиться, і для яких життя ніколи не повернеться до того, яким воно було раніше.
Ми побачили, як Перша леді вела мовчазний натовп розбитих горем матерів і батьків, і вони вішали на дерева маленькі дзвіночки, по одному для кожної загиблої дитини.
І тепер ці дзвіночки вічно лунатимуть під вітром, як вічно житимуть у нашій пам’яті невинні жертви цієї війни.
І Перша леді України сьогодні з нами!
Шановна Олено, потрібна була величезна мужність для того, аби протистояти жорстокості Путіна.
Але Ви знайшли в собі цю мужність.
І повстала нація героїв.
Сьогодні Україна сильна, тому що уся країна бореться за кожну вулицю, за кожен дім.
Україна сильна, тому що такі люди, як ваш чоловік, Президент Зеленський, залишилися в Києві, щоб очолити спротив – разом з Вами та Вашими дітьми, шановна Перша леді.
Ви надихнули на відвагу цілу націю. Останніми днями ми бачимо, що хоробрість українців винагороджується.
Ви наділили своїх людей голосом на світовій арені.
І Ви подарували надію всім нам.
Тож сьогодні ми хочемо подякувати Вам і всім українцям.
Слава країні європейських героїв. Слава Україні!
Солідарність Європи з Україною залишиться непохитною.
З першого дня Європа підтримує Україну – зброєю, фінансуванням, гостинністю щодо біженців та найжорсткішими санкціями, які тільки бачив світ.
Фінансовий сектор Росії перебуває на підтримці життєзабезпечення. Ми відрізали 3/4 банківського сектору Росії від міжнародних ринків.
Майже 1000 міжнародних компаній пішли з країни.
Автовиробництво впало на 75% у порівнянні з минулим роком. "Аерофлот" приземляє літаки, бо більше немає запчастин. Російські військові дістають деталі з посудомийних машин та холодильників, щоб ремонтувати військову техніку, бо напівпровідники закінчилися. Російська промисловість – у занепаді.
Той, хто направив російську економіку на шлях небуття – це Кремль.
Це ціна за путінський шлях смерті та руйнування.
Я хочу, щоб було дуже чітко зрозуміло: санкції лишаться в силі.
Час бути рішучими, а не умиротворювати.
Те ж саме стосується нашої фінансової підтримки України.
На цей момент «Команда Європа» надала понад 19 мільярдів євро фінансової допомоги, і це без урахування нашої військової підтримки. Перед нами – довгий шлях.
Відбудова України потребуватиме величезних ресурсів. Наприклад, російські удари пошкодили або зруйнували понад 70 шкіл.
Пів мільйона українських дітей розпочали цей навчальний рік в Європейському Союзі, але багато з тих, хто лишається в Україні просто не мають класних кімнат, аби розпочати навчання.
Тому сьогодні я оголошую, що ми співпрацюватимемо з Першою леді, аби підтримати відновлення пошкоджених українських шкіл. З цією метою ми надамо 100 мільйонів євро. Бо майбутнє України починається в її школах.
Ми не лише фінансово підтримаємо Україну, але й дамо їй змогу максимально використати свій потенціал.
Україна вже є технологічним центром, що розвивається, і домом для багатьох інноваційних молодих компаній.
Тому я хочу, щоб ми мобілізували всю потужність нашого Єдиного ринку, щоб допомогти прискорити зростання та створити можливості.
У березні ми успішно підключили Україну до нашої електромережі. Спочатку це було заплановано на 2024 рік. Але ми це зробили за два тижні. І сьогодні Україна експортує нам електроенергію. Я хочу значно розширити цю взаємовигідну торгівлю.
Ми вже призупинили імпортне мито на український експорт до ЄС.
Ми долучимо Україну до нашої європейської зони вільного роумінгу.
Наші «шляхи солідарності» є великим успіхом.
Виходячи з усього цього, Єврокомісія працюватиме з Україною задля забезпечення безперешкодного доступу до Єдиного ринку. І навпаки
Наш Єдиний ринок є однією з найбільших історій успіху в Європі. Тепер настав час зробити це історією успіху і для наших українських друзів.
І тому сьогодні я їду до Києва, щоб детально обговорити це з Президентом Зеленським.
Шановні члени Парламенту,
Одним з уроків цієї війни є те, що нам слід було прислухатися до тих, хто знає Путіна.
До Анни Політковської і всіх російських журналістів, які викривали злочини і заплатили найвищу ціну.
До наших друзів в Україні, Молдові, Грузії та опозиції в Білорусі.
Ми повинні були прислухатися до голосів усередині нашого Союзу – Польщі, країн Балтії та по всій Центральній та Східній Європі.
Нам роками говорили, що Путін не зупиниться.
І діяли відповідно.
…………………………..
З часу закінчення Другої світової війни ми дотримувалися обіцянки розвивати демократію та верховенство права.
Нації світу разом збудували міжнародну систему, яка сприяє миру, безпеці, справедливості та економічному прогресу.
Сьогодні саме ці речі є цілями російських ракет.
Те, що ми побачили на вулицях Бучі, на випалених хлібних полях, а тепер і поруч з найбільшою в Україні атомною електростанцією – це не просто порушення норм міжнародного права.
Це свідома спроба відмовитись від них.
Цей переломний момент у світовій політиці вимагає переосмислення нашого зовнішньополітичного порядку денного.
Час інвестувати у міць демократій.
Ця робота починається з основної групи наших партнерів-однодумців: наших друзів у кожній демократичній країні у світі.
Ми дивимось на світ однаково. Ми повинні мобілізувати нашу колективну силу щоб сформувати глобальне благо.
Ми повинні прагнути до розширення цього ядра демократій. Найшвидший спосіб зробити це – поглибити наші зв’язки та зміцнити демократії на нашому континенті.
Цей процес починається з тих країн, які вже на шляху до Союзу.
Ми зобов’язані бути на їхньому боці протягом кожного їх кроку цим шляхом.
Тому що шлях до сильної демократії та шлях до нашого Союзу – це одне й те саме.
Тому я хочу, щоб народи країн Західних Балкан, України, Молдови та Грузії знали:
Ви частина нашої родити, ваше майбутнє в нашому Союзі, і наш Союз неповноцінний без вас!
……………………………………..
ПІДСУМОК
Шановні члени Парламенту,
Кажуть, що світло світить найяскравіше у темряві.
І це точно так для жінок та дітей, які тікали від російських бомб.
Вони втекли з країни, охопленої війною, сповнені сумом за тим, що залишили, і страхом за те, що може чекати їх попереду.
Але їх зустріли з розпростертими обіймами. Багато громадян, як Магдалена та Агнєшка. Дві самовіддані молоді жінки з Польщі.
Як тільки вони почули про потяги, повні біженців, вони помчали на центральний залізничний вокзал Варшави.
Вони почали організовувати допомогу.
Вони встановили палатки, щоб допомогти якнайбільшій кількості людей.
Вони звернулись до мереж супермаркетів за їжею та до місцевої влади, щоб організувати автобуси та центри допомоги.
За лічені дні вони зібрали 3000 волонтерів, щоб цілодобово приймати біженців.
Шановні члени Парламенту,
Магдалена та Агнєшка з нами сьогодні.
Будь ласка, приєднайтесь до моїх аплодисментів на їх адресу та на адресу кожного європейця, який відкрив своє серце та домівку.
Їхня історія - про все те, що підтримує і до чого прагне наш Союз.
Це історія серця, характеру та солідарності.
Вони показали всім, чого можуть досягти європейці, коли ми єднаємося навколо спільної місії.
Це і є європейський дух.
Союз, який є сильним в своїй єдності.
Союз, який перемагає разом.
Хай живе Європа.
Немає коментарів: