Чим був і залишається виш для Миколаєва, південного краю?
Намагаюсь бути об'єктивним при аналізі, ніколи не працював в цьому університеті.
Могилянку створили не першою з когорти нових недержавних (попервах) вишів у Миколаєві в середині 90-х. Вже декілька років діяли Коледж преси та телебачення й Південнослов'янський університет, коли Леонід Клименко з колегами з Миколаївського Кораблебудівного Інституту (МКІ) започаткували ніби філіал Києво-Могилянської академії, в якій тоді ректором був талановитий миколаєвський журналіст Сергій Іванюк. Технарі-викладачі, яки мали більший горизонт культури, до того - закордонний досвід, збагнули що в місті-супутнику суднобудівних заводів не вистачає саме гуманітарного університету. Це призводить до масового від'їзду доброї половини випускників шкіл Миколаєва в університетські міста.
Зовсім "випадково" в місті майже спустіли ПТУ, які навчали 40 років кадри для військового кораблебудування. Саме в одному, найсвіжішому корпусі такого професійно-технічного училища заводу 61-го комунара й оселився новий виш. До речі з дуже символічною орендною платою в 1 грн. Сам будинок, як повідомляли свого часу обізнані, було профінансовано в "комплекті" з головним кораблем серії ракетних крейсерів "Слава", ну той що під назвою Москва тепер лежить на дні Чорного моря. Так було спроектовано в СРСР: закладати в ціну зброї - цівільні об'єкти.
Кораблі військові вже в 1996-му в Миколаєві не створювали, тому директор заводу Д.Черненко майже без вагань підписав аренду. Я в той час за зовсім інші гроши орендував в того ж заводу один поверх в гуртожитку під недержавний виш - Коледж преси та телебачення. Догадуєтесь, який поверх нам люб'язно надали? Точно - 5-й зі стелею що протікає.
В кулуарах влади створювати університет Клименко допомагали тодішні віце-прем'єр А.Кінах, та очільник обласної адміністрації М.Круглов. Тому, а може з інших поважних причин університет швидко опинився під МОН та бюджетним фінансуванням. Про що, Леонід Павлович мабуть, не пошкодував.
Чим для регіону згодом став університет?
Треба згадати, що в перше десятиріччя в університеті, який змінював назви, з'явився інститут держуправлінні, який очолює ще один з славної когорти МКІ-шних науковців, двічі нардеп В.Ємельянов. Саме цей юніт дуже успішно згодом виповнив функцію наповнення місцевих кабінетів держустанов підготовленими кадрами. Бюджети перестали фундувати одеські виші.
Зі степових районів Таврії потяглися до нового університету Миколаєва абітурієнти, почувши що "мзду" тут не беруть. Довгий час саме цей слух, про відсутність банальної корупції, додавав привабливості ЧДУ.
В кадровій політиці університет взяв курс на власних випускників. Тим самим багато талановитої молоді залишилось в регіоні, продовжило навчання, та наукові студії. Це на мій погляд, було найціннішим вкладом в суспільний розвиток від новоствореного університету. Наприклад, після десятиріччя роботи юрфака в краї забули про дефіцит юристів. А в науковців філологів були чи не найтісніші контакти з колегами з Європи. Наукова Рада з історії приваблювала до захисту дипломів PhD багат(их)о киян.
Курс на створення класичного університету був справедливий, мабуть, але заважали вимоги МОН до навчання медиків.
Багаточисельні спроби сформулювати конкурентоздатний журфак, на мій погляд були не дуже успішні. Хоча є пару зірок-редакторів, але за 20 років, це геть мало. Ефективність підготовки фахівців-міжнародників вилилась в те, що в посольствах та міжнародних офісах в Україні з'явилась якась кількість випускників, якими пишаються.
Ну і мер. З 2016 року в Миколаєві перервалась багаторічна вервічка міських голів МКІ-шників. Сенкевич як студент був помітним, про що люблять згадувати адміністрація на зустрічах з абітурієнтами. Але його співпраця з депутатами не давала багато років рішення з передачі недобудованої лікарні з міста в університет. Випускники IT-фаху наповнювали миколаївські, та міжнародні компанії розробників комп'ютерних програм та обладнання. Університет намагався готувати конкурентоздатних фахівців цієї модерної галузі, що забезпечує зараз добру чверть експортного виторгу України.
Більш плодовитою була співпраця на ниві спорту, зокрема водного. База веслування ЧНУ виховувала чемпіонів. Справно проходило веслування й ветеранів спорту, разом з ректором.
А взагалі, Чорноморський університет ім. Петра Могили здійснює підготовку фахівців в чотирьох інститутах: медичному, інституті філософії, інституті державного управління, навчально-науковому інституті післядипломної освіти, а також на п'яти факультетах: політичних наук, юридичних наук, економічних наук, комп'ютерних наук та факультеті фізичного виховання і спорту.
Корупційні прояви, які в останні роки "кинули тінь" на репутацію ректора-засновника не зупинили його роботу. Агресія росіян та 4 ракети, я гадаю теж не зможуть припинити діяльність новоствореного за час незалежності університету. Бо українці тягнуться до знань, а не до агресії в бік сусідів. Корпусів в університету вистачить. А навчальний процес вже більше року тривав дистанційно.
В.Головченко.
Немає коментарів: