Erasmus+ нищить упередження

Під час молодіжного обміну від Erasmus+ очікування вилились у дуже серйозну та актуальну дискусію, присвячену руйнуванню упереджень.


– Скажіть мені, будь ласка, кого ви бачите на фото? – запитав ведучий, коли на екрані опинилося зображення чоловіка середніх років в яскравому оточенні, наче серед публіки.

– Здається, це якийсь відомий актор, – припустив естонець Стефан.

Можливо, через стильний фіолетовий піджак, який одягнув цей чоловік.

– Цікаво, – зазначив литовець Артуріас, який підготував цей тренінг.

– Або, може, політичний діяч? – додала Катя. – Вельми солідно виглядає.

Не встигла моя співкомандниця закінчити, як слайд змінився, та всі побачили, як той самий чоловік лається, знаходячись на пасажирському сидінні авто.

Люди з шести країн не могли повірити, що їх так легко обдурили, показавши всього одне пристойне фото, а потім розірвавши шаблон зовсім іншими.

Так почалось наше зайняття з подолання упереджень в рамках проекту молодіжного обміну “Share, Create and Enjoy” від організації Erasmus+.

– Та не може бути! – вигунула Діана з Румунії.

– Ще як може, – весело відповів Артуріас та перемикнув слайд.

Ми переглядалися один з одним, чекаючи на новий подвох.

Молодіжний обмін від програми Erasmus+ проводили з 12 по 21 липня неподалік від Стамбулу. Його темою обрали толератне відношення до відмінностей одне одного, що є важливим для збереження миру між молодими поколіннями і може стати запорукою успішної співпраці. Ми вчились взаємодіяти, незважаючи на культурні відмінності (особливості), вести дискусії, долати упередження.

Одним з прикладів такого підходу і виступив воркошп Литви, де нам показали, як важливо не опиратися лише на перше враження від людини.

– Якийсь він неприємний, – зауважила Катя.

– Дійсно, дивакуватий та нерозумний, – сказав Стефан.

– Он як, – посміхнувся ведучий. – Насправді це рок-зірка, щоб ви знали, друзі.

У залі повисла тиша.

Ніхто з 60 учасників не спромогся щось сказати. Представники Туреччини, Естонії, Румунії, Литви, України та Норвегії намагалися осягнути, що зараз трапилось. 60 різних людей у віці від 15 до 30 років як один чекали, що буде далі.

– А тепер опишіть мені цю людину, – попросив Артуріас та показав нам інше фото.

– Він мені не до вподоби, – зазначила Діана.

– Стрьомний, – знизала плечима Катя.

– Я б з таким не спілкувався, – вимовив Стефан.

Чесно кажучи, я не відразу зрозуміла, чому Артуріас почав гучно сміятись. Та потім, більш уважно придивившись до фото, я впізнала у цьому непривабливому парубку нашого ведучого, поряд з яким з’явились два справжніх безхатька без передніх зубів, на яких він так намагався бути схожим і тому зробив гримасу для світлини.

– Ось бачите, як легко за заовнішніми ознаками віднести людину до певної групи, не знаючи її бекграунду, – різко став серйозним Артуріас.

Дійсно, однією з найважливіших тем цього тренінгу було прийняття відмінностей та боротьба з упередженнями.

Ніхто більше не жартував, адже кожен пригадав схожі ситуації у своєму житті - коли їх сприймали не так як треба та відштовхували просто через свої упередження, для яких навіть не було об’єктивних причин.

Цей момент дуже вразив мене.

Дивіться, як легко створити будь-який образ у найкоротший час, а потім зруйнувати його без особливих зусиль. І це дуже небезпечна історія. З одного боку, ми самі спроможні керувати сприйняттям оточуючих, демонструючи ті чи інші якості і не дозволяючи дізнатись, хто ми є насправді.

Але з іншого - такий процес не настільки вже й контрольований, як би хотілось. Люди частіше самі вигадують уявлення про нас, та якщо вони гірше ніж є насправді, це може стати проблемою.

Насправді, проект Erasmus+ охоплює дуже різноманітні теми - від супер-інтелектуальних (таких як IT-технології, екологія та захист природи) до більш розважальних. Проте, я дійсно вважаю, що мені пощастило потрапити саме на цей захід, присвячений толерантності та сприйняттю оточуючих.

Окрім звичних відмінностей ми зіштовхнулись з представниками різних культур, але побачили одні плюси. Насамперед, обмін знаннями та досвідом, досить унікальними для кожного з нас.

Яна Нечитайло.