Для майбутнього розвитку України потрібні висококваліфіковані спеціалісти, які зможуть відбудувати та розвинути державу, тому якість вищої освіти в Україні потрібно підвищувати. Але виникає питання: як це зробити?
Вища освіта має достатньо недоліків, які потрібно вирішувати. На нашу думку, однією з проблем якості освіти є її легка доступність та державне фінансування. В законі «Про вищу освіту» є стаття, згідно з якою держзамовлення на підготовку фахівців має складати не менше ніж 50% випускників шкіл. Навчання студентів-бюджетників оплачує держава. Ці гроші – це гроші платників податків. Ми, як країна, не можемо собі дозволити 100% охоплення вищою освітою. Ми прирікаємо себе на те, що будемо фінансувати 50% держзамовлення, незалежно від потреб економіки. Звичайно, завжди є потреба в держзамовленні, але чи потребують державні підприємства тієї кількості випускників, які випускають університети за держзамовленням?
Візьмемо приклад: у 2021 році на ЗНО було зареєстровано 380 тисяч випускників. Допустимо, що 190 тисяч (ті ж 50%) можуть отримати державне місце. Середня ціна за контракт в Україні становить приблизно 35 000 грн. За один лише рік, і лише на вступників бакалаврату держава витрачає 6 650 000 000 гривень. І це по найменших мірках і лише для випускників.
Досить багато державних місць виділяється на гуманітарні спеціальності, які досить скоро в Україні можуть стати не актуальними, адже ринок праці переповнений спеціалістами таких галузь. Юристів та економістів кожного року держава готує більше, ніж усіх спеціальностей разом узятих. Студенти, що навчаються на технічних та виробничих спеціальностях мають найменші бали ЗНО. На спеціальності, які уряд вважає пріоритетними, ніхто не хоче подаватися, тож туди беруть усіх. Під час вступної кампанії абітурієнти вступають за принципом «гроші йдуть за студентом», коли бюджетні місця отримують найкращі вступники, а не освітні програми в університетах. Так оплачується 2/3 місць державного замовлення.
Для того, щоб навчатись на бюджеті на міжнародному праві чи стоматології в університетах столиці, потрібен бал вищий 198 та 193 відповідно. Проте, місця державного замовлення отримали і студенти з низькими балами. Це стосується спеціальностей, яким держава надає особливу підтримку – природничі, педагогічні, аграрні. Наприклад, у 2018 році на 10 місць державного замовлення на фізичний факультет Києво-Могилянської Академії подали оригінали лише 9 студентів.
За даними Міносвіти найпопулярнішими галузями знань стали «Управління та адміністрування», «Інформаційні технології», «Право» та «Гуманітарні науки».
Вирішити таку комплексну проблему важко, але на нашу думку, потрібно починати зі скорочення державного фінансування на ті галузі, які найближчим часом можуть стати не актуальними. Та й взагалі – найкраще вирішення ситуації – це скорочення кількості державних місць, адже багато випускників університетів після закінчення навчання не працюють за спеціальністю, а держава на підготовку такого спеціаліста витрачає досить велику кількість коштів. Розподіл місць державного фінансування повинен базуватися саме на потребах держави.
Через вторгнення росії тисячі українців втратили роботу. Частина популярних професій найближчим часом може втратити актуальність, бо найбільш затребуваними стануть фахівці з відновлення країни.
Від атак російських військ інфраструктура багатьох українських міст сильно постраждала, зруйновано житлові будинки, адміністративні будівлі, дороги та комунікації. Тому після закінчення військових дій зросте потреба у спеціалістах будівельної сфери. Для відновлення фабрик, заводів, комбінатів потрібні будуть інженери у сфері будівництва, машинобудування.
Розвиток альтернативної енергетики, розробка власних родовищ, розвиток інфраструктури з розподілу енергії викличе попит на ринку праці на професіоналів у сфері енергетики.
Тому до вирішення такої проблеми ми повинні підходити комплексно. Університети повинні почати по-справжньому співпрацювати з ринком.
@OstanniyCapitalist
Немає коментарів:
Дописати коментар