Якого біса москалям референдум у Херсоні?

Карикатури українських митців

На хрена їм ігри зі словом «референдум»? Адже є з цього приводу однозначна позиція світової спільноти. Це нелегітимно і не визнається. Але ж чомусь вони це роблять?


Це їхній спосіб перетравлювати жертву, яку вони проковтнули.

Якби загарбники насправді допускали хоча б крихту демократії, їм у Херсоні досі доводилося б постійно бачити українські мітинги протесту. Загарбники чули б про своє вторгнення постійну критику на місцевих телеканалах і читали про це в газетах.




Вони відчували б, що розумна молодь знущається над їхнім диктаторським режимом і огидним поклонінням перед лідером на букву «п».

Інтернет рвав би їх на частини з їхнім брехливим «руміром». А вулиця повторювала матюками і кричалками про «карабль».




Якщо це була хоча б на крихту спроба демократії, вони б вили від ганьби і ненависті, яку спрямовують проти них активні і небайдужі.

Але ж «референдум» для цих садистів і брехунів - просто маніпуляція словами. Для них це спосіб запакувати Гулаг в рішення з’їзду партії. Сховати комплекс провини, щоб москвичі і пітерці могли далі спати, жерти і обдумувати плани на відпустку.




Так було скрізь, куди їм вдається зайти.

Вони називають українців «нациками», а свою зоновську перекличку «референдумом». Вони насправді ненавидять демократію, як ненавидів їхній «гарний менеджер сталін».

Але їхнє палке бажання маскуватися словами - це якраз і є той довбаний секрет «загадкової душі».

Вони брешуть світу і самому собі, бо це спосіб для них зберегти захоплені території.

Не буде брехні - розвалиться їхня держава. Вони це знають і дуже бояться.

А.Шудря.