На кожному етапі цієї антиімперської війни з'являються яскраві медіа-офіцери які ведуть максимально професійну комунікацію з суспільством, хоча в їх наплічнику давно лежить пенсійне посвідчення. І диплом Львівського військового журфаку. У 2014-му це був Дмитро Тимчук з Інфоспротиву, а 2022-го - Сергій Братчук, речник Одеської військової адміністрації. Як заміряв “Детектор.медіа”, пан Сергій у червні найчастіше був спікером в "Єдиних новинах" телемарафону на загальнонаціональних телеканалах. 36 включень.
Тобі що, більше інших було треба висловитись? - почали ми флеш-інтерв'ю з паном Братчуком.
- Віриш, так! Хотів взяти на себе відповідальність, був готовим та мав бажання працювати для одеситів. Сам себе пропонував, а те що вмію робити за своїм фахом - військового журналіста, виявилось з 24-го лютого геть як потрібно. Чітко, доброзичливо, об'єктивно розповідати цивільним про різні аспекти та загрози війни.
З дитинства, а потім курсантом ЛВВПУ любив спілкуватись з людьми. З початку війни їздив на фронт як журналіст одеської телекомпанії, своїми очима і вухами дізнався про цю сучасну війну. Потім став у стрій …добровольчого батальйону.
З 2018-го працюю в громадській раді при голові Одеської ОДА. В мене і сьогодні, це єдина формальна причина з'являтись в цієї будівлі. Кажуть, до речі, що наша громадська рада єдина, що працює під час війни.
Такий виклик Сергій сприйняв, як подарунок долі. Та почав дуже ретельно, та систематично сповіщати одеситів про загрози. Його місія: порятунок цивільних під час жорстокої агресії. Тому він без упину, але з гарною посмішкою, яку сам він назвав "чорноморською", попереджає про необхідність ховатись в укриттях, як почули сигнал повітряної тривоги, а також - не відвідувати пляжі Причорномор'я, бо існує мінна та десантна небезпека.
Виявляється, це просте зі сторони завдання, розмовляти з суспільством та попереджати про загрози - не вміють робити в багатьох з територій, які піддались російській агресії. Десь лякають, десь не на тему шуткують, чи "скалозубять", а Братчук - веде діалог.
- Мене батьки привчали розмовляти з людьми так, як я сам би хотів, щоб зі мною говорили. Не лякати, чи сварити, а посміхаючись: попереджати.
Від багатьох одеситів чув що “Братчук - це наше "заспокійливе"... При тому, що не один з колег журналістів не може дорікнути, що речник С.Брачук десь був необ'єктивним. В нього є така сильна риса, що він вміє просити вибачення, якщо помилився.
Мабуть, не тільки впізнаваність, але й високий професіоналізм спікера обумовили його часті включення в ефір загальнонаціонального марафону.
На питання: де наснагу черпаєш?
Сергій відповів: у вірі та церкві!
А ще знаю, що він не на хайпі "вигрібає", а, тому що дуже ретельно готується до своїх ефірів щодня. І хоча їх кількість за майже 5 місяців вже точно налічує тисячу, на людях досі почувається сором'язливо, хоча ніколи не відмовив людям у взаємному селфі. Ця риса, разом з органічною людяністю забезпечує ефект довіри до слів речника. Здається, так просто, але не всім яскравим спікерам люди схиляються вірити. В першу чергу тим - кому довіряють.
Методично доносить одеситам, та переселенцям з інших областей речник С.Братчук.
Я давно спостерігаю та відмічаю військових спікерів. Досі, моїм беззаперечним 1-м номером залишається адмірал Джон Кірбі з Пентагону. Серед вітчизняних - Сергій Братчук, сьогодні найуспішніший речник.
Люди потребують слова. Особливо під час гібридної війни чисте слово, не закамуфльоване під маніпуляції, на вагу золота. Вкрай важливо, щоб вітчизняні спікери з питань війни мали не тільки впізнаваність, але й народний рейтинг. Колись соціальні психологи вирахують скільки людей врятували застережливо виголошені слова речника ОВА.
Братчук вже давно вийшов за межі південного регіону, де він беззастережний лідер, його включення з коментарями щодо стану цивільних в цій війні, в ефіри десятків телестанцій світу, від Китаю, до Північної Африки, роблять його геть актуальним спікером.
В мене залишається тільки запитання: якому мудрагелю закортіло закрити підготовку військових журналістів у Льові в Академії Сухопутних військ ЗСУ?
Випадок долі, що справжні патріоти України, офіцери фахівці з комунікацій, як той же С.Братчук, який 20 років служив у виданнях МО, стають в стрій в перших рядах. Бо належне інформування - гібрид зброї, яку ворогу важко подолати. Готуючись до воєнних дій московити ретельно зачищали інформаційну складову ЗСУ та контрпропаганду.
Добре, що минулого місяця ВРУ проголосував закон за відновлення видання газети ЗСУ. Сподіваюсь, що після нашої перемоги ми з Сергієм Братчуком продовжимо навчати українських журналістів, чому б і не військових!
В.Головченко,
фото автора та С.Братчука.
Немає коментарів: