Волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” сформувала базу російських пропагандистів та публічних осіб, що підтримували повномасштабну війну проти України та/або були залучені до поширення антиукраїнських наративів протягом останніх восьми років.
Ціль створення бази: російські пропагандисти та їх посібники мають понести відповідальність за геноцид українського народу, в якому вони брали інформаційну участь.
Станом на 05.07.2022 база включає 1800 осіб та буде доповнюватися щокварталу.
Детальніше з базою можуть ознайомитися авторизовані користувачі.
Посилання для реєстрації в системі.
Категорії:
ЗМІ
Письменники
Музика
Експерти
Кіно та телебачення
Політика
Блогери
Воєнкори
Спорт
Молодіжна пропаганда
Науковці
Інше
Театр
Церква
Армія
База передана у НАЗК, який зараз на запит МЗС аналізує, на яких осіб міжнародним партнерам варто накласти санкції через їх фактичну участь в організації війни. Ця база розширить уже існуючий перелік «кандидатів на санкції», якими уже стали 15,5 тис. фізичних та 3,7 тис. юридичних осіб. Це російські та білоруські урядовці й депутати, військові, силовики, судді, олігархи, політики тощо.
Також база стала частиною міжнародної системи RuAssets.com від YouControl. Платформа акумулює інформацію про понад 150 000 людей та 10 000 різних організацій. Зокрема, військових терористів, держзрадників, учасників санкційних списків, компанії, які ще не вийшли з російського ринку та інших.
У створенні бази брали участь понад 30 волонтерів.
Координатори: Оксана Мороз, Анна Лоза.
ЯК ФОРМУВАЛАСЯ БАЗА
До бази увійшли особи, які долучилися до створення прокремлівської, антиукраїнської дезінформації та/або є її поширювачами на велику аудиторію.
Більшість осіб, представлених у базі, — росіяни, а також декілька білоруських журналістів, представників ОРДЛО та колаборантів з Криму. Їх об’єднує участь у формуванні та/чи поширенні російської пропаганди.
Також до бази включені деякі громадяни України, що наразі проживають в РФ та є колаборантами різних часів: Ілля Кива, Олександр Мащенко, Дмитро Видрін. Їх внесено до бази з урахуванням їх фактичного проживання в країні-агресорі та активній участі у формуванні антиукраїнської та антизахідної риторики.
Подальше наповнення бази передбачає включення більшого кола працівників державних білоруських ЗМІ, провладних білоруських блогерів та “експертів”, а також співробітників медіа тимчасово окупованих українських територій.
Це такі категорії осіб: співробітники пропагандистських медіа, співаки, актори, учасники прокремлівських ток-шоу, журналісти, воєнкори, політики, спортсмени та інші представники публічного простору РФ, що підтримали війну проти України, та/або просували інші наративи прокремлівської пропаганди.
ВСЬОГО - 1 800
1. ЗМІ - 628
2. Письменники - 516
3. Музика - 145
4. Експерти - 135
5. Кіно та телебачення - 74
6. Політика - 62
7. Блогери - 59
8. Воєнкори - 48
9. Спорт- 37
10. Молодіжна пропаганда - 32
11. Науковці - 19
12. Інше - 17
13. Театр - 16
14. Церква - 9
15. Армія - 3
У цій версії бази ми акцентувалися на тих, хто формує інформаціне прокремлівське поле. У наступних версіях бази буде додана також категорія “Ідеологи “руского міра” та “Езотерики”.
Детальні описи кожної з категорій — нижче. До бази не включені ті, хто обрав позицію “відмовчування” за винятком тих, хто разом із “відмовчуванням” відвідував тимчасово окуповані Росією українські території.
Ключові маркери, за якими визначалися включені до бази особи:
➔ Оцінка російсько-української війни (від лютого 2014 року до реакції на повномасштабне воєнне вторгнення РФ та подальші події).
➔ Ставлення до окупації Криму та/або відвідування окупованого півострова з порушенням законодавства України.
➔ Ставлення до Революції Гідності, українського народу та його права на самовизначення.
➔ Участь у пропагандистських заходах, в тому числі присвячених культу перемоги росіян у “Великій Вітчизняній війні” (т.зв. “побєдобєсіє”), прославляння "спецоперації“, “приєднання” Криму.
➔ Поширення різноманітних прокремлівських наративів: немотивована та несправедлива русофобія, недієвість санкцій, звинувачення на адресу колективного Заходу та США, громадянська війна в Україні, зовнішнє управління в Україні тощо.
➔ Підтримка агресивної зовнішньої політики російського уряду.
➔ Підписання колективних звернень на підтримку війни.
➔ Робота на російські пропагандистські ЗМІ.
Докази
Для формування бази доказів аналізувалися: публічні заяви, коментарі у ЗМІ, дописи на сторінках в соціальних мережах та/або участь у пропагандистських заходах (концерти, “круглі столи” тощо). Також доказом вважалась присутність у інших аналогічних базах, наприклад, у “Списку Путіна” чи “Миротворці”.
У базі докази наведені у двох форматах:
- посилання - від одного до трьох по кожному об’єкту залежно від регулярності, системності поширення пропаганди конкретним об’єктом;
- скріншоти публікацій та файли з відео.
Найменша кількість доказів наведена для підписантів відкритих листів на підтримку війни, адже сам підпис вже є достатньою підставою для включення до бази. Також це стосується деяких зірок, спортсменів, блогерів тощо, які висловлювали свою підтримку дописами в соціальних мережах, що охоплювали велику аудиторію.
База доказів з часом буде оновлюватися та доповнюватися.
* Примітка №1: до цієї бази не увійшли так звані ліберальні росіяни (Юлія Латиніна, Ксєнія Собчак, Ілья Варламов, Максім Кац тощо). Тобто ті публічні особи, які позиціонують себе як опозиціонери та засуджують окремі агресивні дії РФ. Щодо них ми формуємо окрему базу з детальним аналізом по кожному.
* Примітка №2: поточна версія бази не є завершеною та буде поступово доповнюватись. Якщо у вас є зауваження, запитання чи ви знаєте тих, хто має увійти до неї, напишіть нам: inforulesua@gmail.com
Як шукали російських пропагандистів та публічних осіб, що підтримують війну в Україні
- Моніторинг російського інформаційного поля (традиційні ЗМІ, сайти, соціальні мережі) щодо підтримки публічними особами так званої “спецоперації” та поширення прокремлівських наративів.
- Вивчення списків рядових працівників та топменеджменту пропагандистських ЗМІ (ведучі, генеральні директори, редактори, продюсери).
- Пошук воєнкорів, експертів прокремлівських ток-шоу, що коментували російсько-українські відносини.
- Пошук підписантів колективних звернень на підтримку повномасштабного вторгнення в Україну.
- Перехресний пошук серед запрошених гостей, посилань та поширень від вже визначених пропагандистів.
- Вивчення публічної позиції зірок та відомих громадських діячів РФ.
- Аналіз самих структур (державних та комерційних), що формують пропагандистську машину та україноненависнецькуідеологію кремля.
- Включення до аналізу осіб з антиукраїнською позицією з аналогічних баз: “Миротворець”, “Список пПутина”, “Список Навального”, “They love war”, “Human/No human”. Ці бази використовувались для перехресного пошуку об’єктів та доказів їх антиукраїнської позиції, проте не дублюють їх. В окремих випадках одним із доказів пропагандистської суті об’єкта слугували посилання на одну з баз. Не всі об’єкти зазначених баз наразі включені до цієї бази пропагандистів, але вони будуть включені до її наступної розширеної версії.
Структура бази
Країна.
Прізвище та ім’я.
Тип діяльності (спорт, музика, театр, ЗМІ, політика, блогери, “експерти” тощо).
Місце роботи (за наявності).
Довідка — короткий опис професійної діяльності об’єкта дослідження, його антиукраїнських дій та/чи меседжів.
Соціальні мережі: Facebook, Instagram, YouTube, Telegram, Twitter. Завдяки паралельній роботі з блокування публічних сторінок більшість з них наразі повністю чи частково/тимчасово заблоковані.
Посилання на докази щодо участі у створенні/поширені антиукраїнської пропаганди або щодо публічної підтримки війни проти України. Більшість з доказів розміщені на російських сайтах, що є забороненими в Україні. Для їх відкриття вам знадобиться VPN. Кількість доказів — від одного до трьох залежно від чіткості та однозначності доказів, а також специфіки самого об’єкта.
Папка з доказами. Тут містяться скріншоти та відео як за зазначеними в базі доказів посиланнями, так і (за наявності) додаткові.
Категорії російських пропагандистів
Експерти
До цієї категорії належать запрошені різнопрофільні спікери ток-шоу, радіопередач, а також інтерв’юери пропагандистських онлайн-видань. Маркер, що дозволяє віднести певну особу до цієї категорії, — це надання “власної фахової прокремлівської оцінки” тих чи інших подій. До цієї категорії включені політологи, соціологи, історики, економісти, філософи, військові експерти та спеціалісти інших галузей. Зокрема:
постійні спікери прокремлівських ток-шоу: Владімір Єраносян, Сємьон Багдасаров, Марк Бернардіні, Владімір Кулістіков, Владімір Сєргієнко, Марат Баширов та інші прокремлівські спікери;
колишні українські діячі, колаборанти різних років (в тому числі з ОРДЛО та окупованого Криму). Вони є цінними для пропагандистської машини завдяки маніпуляції щодо їх “інсайдів” як (колишніх) громадян України та представників тих чи інших державних органів. Серед них: Євгеній Копатько, Ілля Кива, Олександр Мащенко, Дмитро Видрін, Олексій Журавко, Олександр Дудчак тощо.
Особливістю зазначеної категорії пропагандистів є додаткова наявність особистих інформаційних майданчиків, переважно Telegram-каналів з різною кількістю підписників. Так “Waterline” Єраносяна має лише 110 підписників, понад 70 тисяч читачів мають Багдасаров та Корнілов. А Telegram-канали “Железная логика” Сєргєя Міхєєва та “Политджойстик” Марата Баширова налічують 164 тисячі та 141 тисячу підписників відповідно.
* Примітка: під час формування бази ми не проводили аналіз щодо штучного нарощування аудиторії та присутності ботів на каналах пропагандистів.
Армія
До категорії були віднесені представники збройних сил РФ, що є спікерами відповідних міністерств і силових органів та виступають з публічними заявами про хід “спецоперації”. А саме: Міхаіл Мізінцев (начальник Національного центру управління оборони РФ), Ігорь Конашенков (керівник департаменту інформації та масових комунікацій МО РФ), Ігорь Кірілов (начальник військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту ВСРФ).
Блогери
Представники інформаційного поля Росії, що мають власні майданчики, здебільшого в Instagram та YouTube. В цій категорії можна знайти:
Класичних YouTube блогерів Анатолія Шарія, Алєксандра Жаріка (Alexandr Rogers), Артемія Лєбєдєва, Вячеслава Манучарова (“Эмпатия Манучи”), Станіслава Васільєва (“Ай, как просто!”) та Альону Жигалову (“Алена, блин говорит!”).
Популярних блогерів, від початку не пов'язаних з новинами та політикою, але які поширювали російську пропаганду після повномасштабного вторгнення. Серед них психологиня Вєроніка Стєпанова, що декларувала ідеї про поділ України та розкрадання українською владою фінансової допомоги від Заходу. Сировар Олєг Сірота, що вишиковував власних корів у рашистський символ. Ярославська блогерка Ельвіна Боровкова, яка не лише збирала кошти на дрони окупантам, але й виправдовувала зґвалтування жінок.
Блогерів, що використовують гумор для поширення пропаганди. Наприклад молдавська (по суті ꟷ російська) тік-токерка Кіра Боньє. Вона регулярно знімає нібито гумористичні відео, в яких критикує українських біженців, проштовхує ідею агресивного плану Польщі захопити Захід України та наратив про “три братні народи”. Сюди ж віднесені пранкери Владімір Кузнєцов та Алєксєй Столяров, що займаються замовним цькуванням опозиції Кремля, а також антиукраїнськими та антизахідними провокаціями.
Блогерів, що ведуть пропаганду через власні Telegram канали. Останні складніше блокуються (ніж сторінки в YouTube, Facebook) і тому є вигідними платформами для поширення дезінформації. Серед них — колишній журналіст Андрєй Караулов та його “КарауловLIFE”, Меркурі Іліас та його канал “Меркури” (має також і YouTube блог). Сюди ж віднесено й телеграм-канал бойовика НЗФ "Неофициальный Безсонов "Z" з 228 тис. читачів.
* Примітка №3: оскільки сфера блогінгу набирає популярність, а можливість заробити (гонорар або утримання аудиторії), проштовхуючи потрібний наратив щодо війни, стає реальністю, то список блогерів та їх каналів буде розширено в наступних версіях бази.
ЗМІ
До цієї категорії входять як рядові співробітники телеканалів, кореспонденти та автори статей (регулярні колумністи) пропагандистських ЗМІ, так і топменеджмент медіахолдингів, що утримують та формують пропагандистську машину. Окрім загальновідомих рупорів Кремля (“RT”, “Россия-1”, “НТВ”, “ОРТ”, “Life.ru”) до списку потрапили також і досить специфічні онлайн-видання. Наприклад, “Царьград” з його імперіалістично-православно-шовіністичною риторикою та “Спас”, що є рупором ідеології РПЦ. Також репрезентовано в базі й видання, що є голосом Міністерства оборони Росії — “Красная звезда”.
Поміж роками відомими ведучими новин (таких як Марія Сіттєль та Владімір Кондратьєв) є й нові обличчя. Наприклад, Алєксандр Смол та його програма “Антифейк”, яка спрямована на поширення російської дезінформації під прикриттям навчання медіаграмотності. А також Владімір Табак, що хоч і не є співробітником ЗМІ, проте є головою центру інтернет-комунікацій, що займається налагодженням цифрового діалогу жителів Росії та путінської влади (наприклад, організація спільного з Мінцифри проєкту щодо "правильної" подачі інформації у мережі).
Кіно та телебачення
В цій категорії репрезентовані переважно режисери та актори, що з початком повномасштабного вторгнення висловились на підтримку “спецоперації”, брали участь у зйомках пропагандистських фільмів (в тому числі на території тимчасово окупованого Криму).
Музика
До цієї категорії потрапили зірки сцени, що або підтримали війну в соціальних мережах, або брали участь у пропагандистських заходах, таких як: концерт на стадіоні в Лужниках, музичний всеросійськкий марафон “Zа Росію”, телеконцерт для “визволителів” так званих “ДНР” та “ЛНР”, виступи перед пораненими окупантами або на окупованих територіях України тощо.
Серед них — багато давніх зірок сцени (Вікторія Циганова, Діана Гурская гурт “Зємлянє”), а також “кремлівських” співаків, що є постійними гостями офіційних концертів (співачки Жасмін та Зара).
До бази також внесені ті зірки, що на початку повномасштабного вторгнення опублікували відповідні дописи у власних соціальних мережах. Показовою в даному контексті є позиція Сєргєя Лазарєва, який з вимоги припинення війни перейшов на сторону підтримки “спецоперації”.
* Примітка №4: до бази не увійшли українські співаки, що гастролюють, проживають у РФ та зайняли неоднозначну позицію (Ані Лорак, Наталія Корольова, Таїсія Повалій).
Науковці
Нечисленна категорія представників закладів вищої освіти або наукових та просвітницьких установ. Наприклад, історик та викладач МДУ Андрєй Сінєлюбов, що пропагує ідею історичної величі Росії, викладач МДІМВ Алєксандр Бобров, який стверджує, що переговори лише затягують “очевидно програшну” для України війну тощо.
* Примітка №5: надалі ця категорія значно розшириться через додавання великої кількості ректорів вишів, що підписали колективне звернення на підтримку війни проти України.
Воєнкори
Особливо вагома категорія бази пропагандистів, яка включає тих кореспондентів, що роблять репортажі з гарячих точок російсько-української війни, а також із окупованих територій (наприклад, про гуманітарну допомогу населенню). Тут можна знайти працівників прокремлівських ЗМІ: Міхаіл Тєрєщєнко (військовий кореспондент “ТАСС”), Іван Коновалов (воєнкор “Россия-1”), Віталій Кадченко (воєнкор “Первый канал”), Роман Косарєв (воєнкор “RT”), Максім Аль-Тури (воєнкор “RT”); а також тих, хто веде переважно власні TouTube та Telegram-канали: Сємьон Пєгов, Гєннадій Дубовой, Дмітрій Астрахань, Юрій Бухарєв. Прикметно те, що серед останніх із зазначених “воєнкорів” більшість є представниками так званих “ДНР” та “ЛНР”.
Воєнкори при цьому є не лише інформаторами, але й можуть виступати співучасниками військових злочинів, створюючи “основу” для своїх сюжетів.
Письменники
Майже всі представлені тут особи — підписанти відкритого листа на підтримку повномасштабного вторгнення “Кто хочет жертв?” В останньому йдеться: “Специальная военная операция, проходящая сейчас в Донбассе и некоторых частях Украины, назревала давно. Запад не оставлял попыток так или иначе уязвить Россию, очернить ее и в конце концов расчленить”. Показово, що більшість письменників з цієї частини бази є маловідомими авторами та є членами “Союзу письменників росії”.
Політика
В цій категорії знаходяться представники російського політикуму, а також представники терористів з ОРДЛО, що найбільш активно виступають з різного роду українофобськими заявами в публічному просторі. Тут представлені найбільш одіозні та відомі політики РФ — Дмітрій Мєдвєдєв, Марія Захарова, Васілій Нєбєнзя, Дмітрій Рогозін, Владімір Мєдінскій; ОРДЛО — Денис Пушилін, Ігор Плотницький, Олександр Бородай тощо, а також менш відомі політичні діячі. Наприклад, одна з організаторок псевдоблагодійних гуманітарних проєктів для переселенців з ОРДЛО та прихильниця депортації українських дітей-сиріт для їх усиновлення в РФ Юлія Зімова. Валєрія Фадєєва, що є Головою Ради з прав людини при президенті РФ, звинувачує у смертях українців “нацбати”. Міністр просвіти Росії Сєргєй Кравцов, що поширює фейки про цілеспрямоване виховання русофобії в українській системі освіти. Єлена Мізуліна — одіозна голова комітету Держдуми з питань сім’ї, жінок та дітей, авторка ідеї "регулювання" в інтернеті, яке передбачає цензурування незалежних російських ЗМІ та обмеження доступу до правдивої інформації. Її донька Єкатєріна Мізуліна, яка є очільницею ГО "Ліга безпечного інтернету", теж активно лобіює цензурування окремих блогерів, сайтів тощо.
Спорт
Категорія репрезентована спортсменами, що підтримали війну. Зокрема тут можна побачити членів організованого хокеїстом Овєчкіним руху “Putin team”, а також олімпійців, що брали участь в концерті на стадіоні в Лужниках, організованого на підтримку війни та окупації Криму: Алєксандр Большунов, Євгеній Рилов, Нікіта Кацалапов, Вікторія Сініцина, Євгенія Тарасова тощо.
Театр
До цієї категорії належать актори та акторки, що підтримали війну проти України. Зокрема, представники балету Ніколай Цискарідзе та Ілзе Лієпа, а також Владімір Машков — художній керівник Театру ім. О. Табакова, на якому з’явився банер з рашистською символікою.
Церква
У даній категорії знаходяться представники духовенства Росії, що регулярно та системно відпрацьовують наратив особливої місії Росії. Це вісім представників РПЦ та Муфтій Духовних зборів мусульман Росії. Зокрема, тут представлений Владімір Гундяєв (патріарх Кіріл), що офіційно благословив начальника Росгвардії на проведення “спецоперації” та публічно заявляв, що Росія ніколи не нападала на інші народи та має особливе благословіння від Бога. Андрєй Ткачьов — протоієрей РПЦ, який стверджував, що причиною війни є “проклята” Революція гідності, а під час проповіді наголошував, що українці планували напасти на Росію: "Резали бы нас с вами и кровью крыши мазали”. Також до цієї категорії віднесено муфтія Духовних зборів мусульман Альбіра Крганова, який називає війну “самобороною росії” та підтримує визнання незалежності так званих “ДНР” та “ЛНР”.
Молодіжна пропаганда
Ця категорія названа за цільовою аудиторією, на яку спрямована пропаганда — діти та молодь. Йдеться про функціонерів (не лише з-поміж молоді, але й дорослих керівників) двох організацій — “Юнармія” та “Молода гвардія”. Якщо перша є своєрідним нащадком “Гітлер'югенда”, то остання готує майбутніх політиків. Обидві організації беруть активну участь у підготовці різноманітних молодіжних заходів для поширення наративу про “велику перемогу”, її усілякого прославляння та підтримки власне “спецоперації”.
Інше
До цієї категорії були включені ті суб’єкти поширення пропаганди, що не підпали під загальну класифікацію. Зокрема, тут ви можете бачити кількох митців (художників, скульпторів), членів російських та сепаратистських ГО та просто публічних осіб, що висловлювались на підтримку війни проти України. Наприклад, Алєксандра Залдостанова — байкера-путініста, що підтримує терористів так званих “ДНР” та “ЛНР” і всі агресивні дії Кремля, а також учасників радикального православного руху "Сорок Сороков", що виправдовують війну боротьбою з "неонацізмом".
Немає коментарів:
Дописати коментар