Змагальність української журналістики

Цей день українського журналіста мені особисто запам'ятається, як казали в медіа на початку моєї кар'єри: з відчуттям глибокого задоволення.

Чому б ні?!

Професія журналіста залишається притяжною для молоді!

По-друге, розвиток цифрових технологій поширився поміж журналістами загалом й створив нові можливості для реалізації журналістами повсюдно.

Галузь не просто жива, вона залишається в трійці найпопулярніших професій серед набувачів вищої освіти. Тут особлива дяка неформальній журналістській освіті, яку ми з братом розвивали майже 30 років. Плюралістичність думок в медіа народжувалась від різнобарвності освітніх закладів звідки люди приходили в українські мас-медіа.

І це найсерйозніша відмінність від медіагалузі ворога! За сто днів війни всі яскраво побачили чим займаються вітчизняні журналісти на відміну від путінських пропагандистів, та їх посіпак. Колеги попри фізичну небезпеку продовжували служіння своїй громаді - читачам своїм, глядачам та слухачам. Показували правду війни, якою гіркою б вона не була. А з протилежної сторони вигадували чергові фейки й поширювали 100% брехню.

Журналісти України не просто вистояли в цьому інформаційному фронті, а перейшли в контрнаступ й спромоглись світові правду про війну проти українського народу розказати. Тримаємо стрій й продовжуємо це служіння. Й будемо це робити до остаточної перемоги над імперією зла. І вже тепер - ведемо нелегку розмову з політиками й бізнесменами та громадянами про засади світобудови після перемоги.

Ми не тільки спромоглись професійно вистояти, працювати коли було неймовірно складно - постачальниками інформації для свого народу. Тепер нам ще треба дива адаптивності продемонструвати. Не вмерти економічно, коли ринок реклами, нашого ресурсу живлення, майже вмер. А підписку методично вбивали підрядники з Укрпошти. Ну й фізично треба попрацювати - повернути співробітниць за кордону...

Модерація важких тем в порядку денному - те що так багато років московити намагались “віджати” в українців, засилали своїх технологів та експертів (згадуються Павловський та Грановський) має залишатись професійним завданням суверенних медійників. Досить “понаїхавши”! (а їх ще буде…). Впевнений, в нашого цеху й це вийде. Ми вже вперлись й розлютились!

не мовчимо...

Слава Україні! Героям слава!

Вячеслав Головченко.