Війна Росії проти України підштовхула Європу переглянути свої видатки на оборону, пише Financial Times.
Видання нагадує, як у 1991 році Джордж Буш-старший оголосив про скорочення витрат США на оборону на 25%. Тоді він сказав: "Перспектива радянського вторгнення в Європу більше не є реальною загрозою". Кінець Холодної війни означав для західних урядів, що вони будуть вкладати більше в охорону здоров'я, освіту, знижувати податки. "Через три десятиліття напад Росії на Україну знову поставив питання щодо оборонних витрат на порядок денний", - пише FT.
"Зараз ми раптом опинилися в новій епосі, протилежній глобалізації, коли питання державної влади та безпеки переважають вільні ринки та економіку", — каже Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон).
Нова епоха означає зміну пріоритетів, що може зашкодити західним стандартам життя, пише FT. Прем'єрка Естонії Кая Каллас сказала, що воліла б вкласти гроші, які її країна вкладає в оборону, в освіту. "Але у нас немає вибору", - наголосила вона.
Витрати Заходу на оборону почали зростати після вторгнення Росії в Україну в 2014 році, а також на тлі зміцнення Китаю. США, ЄС та Великобританія вирішили уважніше придивитися до своїх оборонних видатків, які скоротилися після фінансової кризи 2008 року. Минулого року серед 30 країн-членів НАТО лише США, Великобританія, Франція, країни Балтії, Норвегія, Польща та Румунія досягли цілі альянсу у 2% ВВП на оборону. Німеччина, найбільша економіка Європи, витратила 1,3% ВВП.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спонукало західних політиків до рішучіших дій.
Наразі найбільш боєздатними виглядають сили НАТО, розташовані у державах, що межують з Росією - особливо це стосується країн Балтії.
Армія Німеччини нещодавно виявила, що їй не вистачає боєздатної техніки. Навіть США, які витрачають серед країн НАТО на оборону найбільше, зіткнулися з викликами: Вашингтон передав Києву приблизно третину своїх Javelin-ів, і на поповнення цього запасу знадобляться роки.
Збільшення витрат на оборону - навіть до згаданих 2% ВВП - означає неабияке навантаження на економіку.
Аналітики кажуть, що 100 мільярдів євро, які Німеччина виділила на оборону, вистачить, аби покрити дефіцит витрат лише на 2 роки.
У Франції, яка також планує збільшення видатків на оборону, найвищий аудиторський орган країни попередив, що Парижу доведеться скорочувати інші витрати.
В Італії аналогічні плани прем'єра Драгі зіткнулися з опором громадськості: вчителі погрожували протестами, а працівники громадського транспорту влаштували страйк.
В Іспанії мета прем'єра Санчеса збільшити до 2030 року видатки на оборону до 2% ВВП, спровокувала незгоду всередині коаліції. Партнери вимагають від Санчеса, аби пріоритетом в уряду були "дослідження, освіта та охорона здоров'я".
Уряд Нідерландів запланував збільшення витрат до 2-відсоткового рівня за рахунок підвищення податків, скорочення витрат на інші сфери та державних позик.
О.Ремовська.
Немає коментарів:
Дописати коментар