Кому потрібна парламентська дослідницька служба? На це питання шукали відповідь на онлайн заході що спроєктувала відома в Україні програма USAID RADA для нардепів та співробітників апарату ВРУ, науковців. Запрошеним експертом був Крістоф Конрат - керівник дослідницької служби парламенту Австрії, юрист та політолог за фахом. Цей практик дуже дотепно та на цікавих прикладах довів що все залежить від “загального завдання парламенту”. Якщо як у випадку України - завдання інтегрувати до об'єднаної Європи, то доказова політика (з опорою на наукові факти) конче потрібна, більше ніж слідування моді на обґрунтування та комунікації.
Керівник апарату ВРУ В.Штучний нагадав що в українському парламенті за 30 років не створили таку службу, та виразив обережний прогноз що цієї каденції це вдасться.
Докази та виважені думки стосовно створюваного законодавства - це давно перезріле завдання Верховної Ради. Особливо це стало помітно, коли знизився фаховий рівень й просто вік нардепів, як при “монобільшості”. Фактично узурпувавши відповідальність в зоні податкового та економічного законодавства, голова комітету Гетманцев своїми фіскальними законами відверто шкодить теперішній воєнній ситуації. Спілки підприємців збирають тисячі підписів за його відсторонення, та головне, за лібералізацію економічного законодавства, а ситуація тільки погіршується. Про зниклий бензин вже й поготів згадувати! Триває експеримент по схрещенню планової та ринкової економік.
Функція дослідницької служби сучасного європейського парламенту якраз в першу чергу в академічних дослідженнях, прогнозувати як зміна законодавства буде впливати на ситуацію в країні. Ну й безперечно - парламентська дослідна служба має досконало знати роботу ВРУ, та досвід парламентів країн Євросоюзу.
Парламентарі зазвичай кваплять дослідників, вважає К.Конрат, або законопроєкт довго чекають своєї черги, а потім “аврал” вмикають…Треба швидше прийняти той чи інший кодекс чи закон. Хтось має "працювати" логічним "депфером".
Своєчасність, комунікації та сприяння фахової дискусії - ці головні риси якісної дослідницької служби парламенту назвав австрійський експерт. І це має стосуватись як законодавства щодо реформування державних інституцій, на кшталт МВС, чи фіскальних чи безпекових законів. Бо помилка, або умисне “спотворення” суті законів дуже серйозно впливає на розвиток країни. Україні кожний парламент “залишав” відверто шкідливі закони. Не в тому причина “тяні-толкайської” практики нашого життя?
Для того, щоб її зупинити в першу чергу ця новостворена дослідницька служба має бути незалежної від політичних сил у ВРУ. Дуже важливо щоб вона була насичена сучасними розумними кадрами, а псевдоекспертами з телевізора та підпорядковувалась патронажній службі, Апарату ВРУ, а не лідерам панівної партії (коаліції). Тоді є шанс що одна з її функцій - постачання інформації та експертних знань буде виконуватись вдало. Замовник на якість - народ України отримає у вигляді такої служби, не тільки запобіжник від майбутніх “Харківських угод”, які входили в суперечність з інтересами держави, а ще й комунікаційний майданчик. Особливо, коли ми як держава дуже обмежені в ресурсах, важливо обирати дієздатний сценарій с першого разу. Експертність правлячої партії як тепер, може бути загрозливо низькою. Радники офісного керівника - це 100% не та якість, яку потребує 40 мільйона держава. Крім всього академічні дослідження можуть стати ефективним обґрунтуванням притоку інвестицій. Бо адвокати, які майже всі й інвестиційні управителі, зазвичай зацікавлені в своїх послугах у судах. Тому сподівання, що юридична експертиза “витягне” всі “факапи” марна. Потрібна академічна експертиза критична, але за визначеними цінностями знань, що використовуються в процесі формування рекомендацій, та стратегічних рішень.
У вкрай політизованому середовищі парламенту ця майбутня служба з нетривіальними завданнями має сприяти роз'ясненню складних питань нашого життя, та демократизації. Верховна Рада з інструменту “задоволення” інтересів олігархічних кланів, має нарешті перетворитись на орган що формує політики по різнім аспектам життя держави. В тому числі й відповідності кадрів державної служби, сьогоднішнім вимогам.
Досвід парламентів країн Європи та США не буде зайвим при створенні у Верховній Раді України дослідницької служби. Це допоможе спрацювати на упередження майбутніх криз, а героїчно реагувати на виклики та не робити при цьому конкретних дурниць на які “підштовхують” деякі актори тепер.
Якість роботи законодавчого органу сприяє підвищенню стандартів життя. Тому перші вигодонабувачі від створення такої служби, з дуже скромним, у порівнянні з виконавчою владою власним бюджетом. Може тоді припиняться фіскальні “набіги” на вітчизняний бізнес та суддівські псевдореформи, яки роздувають штати, але не викорінюють корупцію.
В.Головченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар