Сьогодні декілька миколаївців, слідом за редактором відомого місцевого медіа розпочали "гукати" з приводу зникнення з п'єдесталу фігури російського пропагандиста 19-сторіччя, поета за сумісництвом. Можна тільки поспівчувати суспільству, де молоді люди не можуть позбавитись імперської туги.
Мабуть, щось в шкільній програмі з літератури залишили зайвого?!
Виразний ухил в російську літературу позаминулого сторіччя. Той же Пушкін як відомо тільки копіював британця Байрона. Але йому немає пам'ятників та назв вулиць в кожному обласному центрі України. А кому вони тепер потрібні?Маємо зібрати думки. Після війни? Можна зараз починати, але не забуваємо антиколоніальний характер війни. З України мають піти не тільки путинські загарбники, але й їх пращури, та фронтмени з назв навчальних та культурних закладів, топонімів. Це означає що редакціям багатьох медіа треба вже розпочинати розмову про очищення від імперської туги.
Це буде нелегко. А коли було легко на антиколоніальних змаганнях. Махатме Ганді, лондонському адвокату точно було важче, ніж кримчанину Олегу Деренюге, що приїхав навчатись в Миколаїв.
С.Лиманов.
Немає коментарів: