Як там у Херсоні?

Мій пост зараз буде до тих, хто не жив і не живе зараз в Херсоні.
Я читаю пости людей, яких я поважаю і на яких орієнтуюсь. І які є лідерами думок в Україні. Тому на них орієнтуються й інші.
Зараз часто читаю в постах, що "з Херсону майже всі виїхали", "Херсонщину вже покинули ті, хто хотів". Це болісно читати.
Правда.
Бо у Херсоні і в Херсонській області залишається багато людей. Це старі люди, які залишились самі, це дорослі, які прийняли рішення залишитись, не бажаючи їхати зі своєї землі або тому, що немає куди їхати.. Це сім'ї з дітьми, це жінки, це чоловіки.
Нас багато, хто залишився і продовжує жити/виживати в тимчасово окупованому місті. Так, в нас немає бойових дій у місті. Але емоційно дуже важко. Небезпечно теж.
Тим не менше, зараз в Херсоні є принаймні дві групи людей, які:
1) потребують допомоги і які не виживуть без допомоги інших. В умовах відсутності ліків, продуктів по доступним цінам, неможливості отримати різні соціальні послуги.
2) ті, хто допомагає - волонтерські групи, які були сформовані людьми з різних секторів. Окремо хочу подякувати бізнесу, який в цих умовах свої сили і ресурси спрямовує саме волонтерську діяльність. Збирають гроші, купують продукти, готують обіди, організовують гуманітарні грузи, формують для людей продуктові набори і роздають. І ще роблять багато невидимої роботи.
І всі ці люди чекають на звільнення місті. Всі ці люди не втрачають надії і хочуть розуміти, що питання деокупації Херсону не перенесено на невизначений час.
Ця невизначеність і впливає найбільше на рішення їхати. Поки волонтери тримаються. Але вигорають і втомлюються. Деякі можуть поїхати скоро. Ніхто не знає скільки в кого ресурсу вистачить залишатись в Херсоні. І кожен виїзд активних людей впливатиме на інших активних, хто залишається. І якщо нас тут ставатиме менше і менше, складніше і складніше буде допомагати тим, хто цієї допомоги потребує. З розмов з волонетрами - кількість заявок на все тільки зростає з кожним днем. Бо ціни звірські, а грошей у людей все менше. Невизначеність тим часом триває. Ніхто не розуміє як довго це триватиме.

Небайдужа мешканка Херсона.

#ХерсонЦеУкраїна