четвер, 14 квітня 2022 р.

Культурні і гуманітарні заклади Одеси під час війни





Культура під час війни – марна трата часу чи зброя? 
Для України в протистоянні з Росією велика складова перемоги - це єдність у розумінні, хто ми. І ця складова не менш вагома, ніж військова. Чому культуру варто фінансувати під час війни? Бо вона єднає і надає сенсу боротьбі за спільні цінності і спадок. Досліджуючи матеріал, теперішнього стану закладів культури та мистецтв Одеси – театри, опера і концертні зали готові працювати нон-стоп, аби полегшити страждання людей від пережитих жахіть війни, подарувати позитивні емоції дорослим та дітям, а також відродити надію та віру в краще майбутнє.

До прикладу, я ознайомилась з такою новиною, що директорка Одеського муніципального театру духовної музики ім. О. Саліка Ірина Тимах наголосила: «Своїми виступами ми хочемо підтримати дух наших бійців і населення, наближаючи тим самим перемогу. Уже створили ряд патріотичних роликів, які розміщені на соціальних сторінках і творчій платформі Департаменту культури та туризму Одеської міської ради. До створення їх прилучилися провідні солісти і музиканти, а також одеські поети. Нас підтримали поети і письменники з інших міст і країн: Нью-Йорка, Таллінна, Тарту». 
Вже розпочалися репетиції концертів для бійців, волонтерів та населення. У патріотичному проєкті також беруть участь працівники Централізованої бібліотечної системи для дітей Одеси та Централізованої бібліотечної системи для дорослих, які створюють відеоролики із записами декламації віршів читачами, онлайн-виставок малюнків, виступів бардів і співаків. На мою думку, краще себе зайняти культурою та розвитком, ніж «чогось» чекати вдома та панікувати. Я абсолютно ЗА такі «культурні рухи». Я не засуджую такі заклади, які намагаються працювати у воєнний стан, але потрібно це робити, як спротив до перемоги, а не просто для якихось забав.

Також, в Україні продовжують працювати 16 із 121 кінотеатрів. Multiplex залишається лідером ринку навіть зараз: у чотирьох містах країни працюють 5 із 30 кінотеатрів, у тому числі і в Одесі. Також, у місті працює Планета Кіно. Культурний заклад розраховує працювати в такому режимі до початку літа, але, якщо ситуація не покращиться, може закрити всі кінотеатри. Зараз компанія робить списки співробітників, які не пішли на війну, не виїхали з країни і зможуть працювати. Також намагається налагодити постачання: кукурудза для попкорну до війни надходила зі США, а Coca-Cola – із заводу під Броварами. Показ кіно дає змогу людям повернути звичні для довоєнного життя речі та емоційно розвантажитися. Воно дає позитивний психологічний ефект, дозволяє ненадовго поринути в іншу реальність. До речі, Multiplex знизив ціни на квитки в 2,5 раза, як порівняти з довоєнним часом – до 50–75 грн. Так компанія підтримує людей, у яких впали доходи. 

Хочу зауважити, що події у закладах культури та мистецтв відбуватимуться з урахуванням вимог воєнного стану. У випадку повітряної тривоги усі глядачі повинні пройти в укриття, яке розташоване в закладі. Відтак кількість місць обмежена. При вході до закладів може здійснюватися поверхневий огляд щодо виявлення предметів, обіг яких заборонено чи обмежено, або становить загрозу життю чи здоров’ю людей. Ця процедура є обов‘язковою. Також, театри Одеси запрошують на вистави, мистецькі школи відкриті для навчання (дистанційно, очно та у змішаній формі), музеї частково відновлюють виставки. 
До речі, цікавий спектакль відбудеться 16 квітня у Одеському театрі юного глядача. А саме комедія «Будьте ви щасливі». Дерибасівська, Привоз, НЕП, ідиш, любов - тільки в Одесі всі ці слова і назви стають різними гранями цієї пригоди. Це буде неймовірна історія про кохання, про фольклор, про рибні котлетки, про точило для ножів, про нову економічну політику, про карний розшук і головне – та про ідиш, звичайно. Через цю саму мову ідиш, на якої в минулому столітті розмовляла третина Одеси, і трапилася ця дивовижна любовна історія. А історія ця пов'язана з цією самою будівлею, де буде відбуватися вистава. Можна буде відвідати. Саме такі вистави допомогають розвіятись. Не бачу у цьому нічого поганого. А якщо кошти йдуть на гуманітарну допомогу – тим краще.

К.Толпазан,
студентка "Одеської політехніки".

Немає коментарів:

Дописати коментар