Миколаїв розташовано по берегах 2-х річок, а водопостачання ще в роки розвиненого соціалізму організували з 3-ї - Дніпра. Більш як 100 км водогону тепер опинилось під окупацією. А також під час воєнних дій біля Миколаєва, було уражено систему водопостачання, і тому жителі міста залишилися без найголовнішого ресурсу для життя. У сусідній Одесі всі змалку знали про легенду 2-ї світової, яка відбулась за дуже схожим сценарієм. Фашисти викурювали оборонців міста у спекотний серпень 1941-го саме зупинив помпову станцію водогону. У цій війні, понад 55 днів, завдяки своїй героїчній обороні Миколаїв не пропускає орків до Одеси.
Одеса – мати, Миколаїв – тато.
Так тепер кажуть в Одесі й усі мешканці, волонтерські команди, бізнеси й комунальні підприємства вже тиждень допомагають Миколаєву водою.
ЩОДЕННО! Волонтерські центри, збирають пляшкову воду на постійній основі й відвозять її до Миколаєва.
Крім цього з Одеси до Миколаєва відправлено 5 комунальних машин-водовозів по 8-м кубометрів кожна. Одеські машини будуть працювати в Миколаєві протягом тижня – возити населенню воду зі свердловин.
Винороби надали свої великовантажні автоцистерни для доставлення питної води й день ніч - курсують по трасі.
За 8 років війни міська влада у Миколаєві не передбачила, що водогін з Дніпра може бути перекритий чи знищений. Генштаб теж “забувся” попередити. А до речі, будували його як складову частину глиноземного заводу, який споживає багато прісної води. Після приватизації заводу водогін “став головним болем” громади. В місті дивуються, що орки його перекрили лише через 50 днів. Вони тупі, але зрадники все ж підказали. Не виключено, що то миколаївських зрадників з ОПЗЖ справа. Бо херсонські й не знали, як в Миколаїв йде вода…
Заводу Дерипаски (МГЗ) вода тепер ні до чого, їм сировину ніхто у світі не продає, бо санкції за напад на Україну.
Солідарність громадян півдня трохи пом'якшує гуманітарну катастрофу, яка насувається на форпост на Бузі. Гуманітарний волонтерський центр Одеси зібрав понад 30 тис. літрів води для Миколаєва. Щодня воду відправляють вантажівками. Аби заповнити 40-тонний кузов бутлями волонтери вишиковуються у ланцюг. Нагадаємо, що Миколаїв також активно тепер бурить свердловини для водопостачання, колеги з Кропивницького та Одеси також долучились до цієї кропіткої справи. Майже у всіх лікарнях міста вже є свої персональні свердловини з водою. Але треба ще десятки, щоб заповнити міський водогін. Містяни, ти хто не поїхав щодня мають фітнес у походах до річок з відрами, чи до автоємностей в мікрорайонах, куди привозять технічну воду. Волонтери з молоді міста розносить літнім людям воду по квартирах та будинках. Але “прильоти” смертельних “реактивних снарядів не припиняються щодня.
Мер Сенкевич каже що, наступного місяця може буде зліквідовано “аврал” з водопостачанням. Миколаївці, хто має дачі навколо міста, розконсервовує свої свердловини та виїжджає на сільгоспроботи на природу. Правда, сади квітнуть за дуже низьких температур - прохолодно.
Урок виживання у південному місті має бути сигналом для військового командування, що критично важлива інфраструктура має також бути під їх опікою, бо цивільні керівники, наприклад водоканалів, геть розхолоджені. В тому ж Миколаєві 20 років тому вивели з експлуатації та осушили резервне сховище питної води, завдяки якому місто могло обходитись без водогону декілька місяців. Як завжди, хтось зажадав землю під забудову.
Немає коментарів: