Збройні Сили України, головнокомандуючий та весь (маю надію) народ не просто протримались перші 2 тижні російської агресії, яку сцикливо “ховають” за терміном “операції”, а навіть почали контратакувати.
Важко!
Психологічно було складно перші 3 доби, а потім - з'явився кураж. Українські воїни не просто б'ють загарбників, а вже давно роблять це з азартом. Західні військові експерти, які давали українському війську пару днів існування під російською навалою, тепер кожну свою доповідь починають з відзначення великої креативності. Так-так, воюють не тільки зброєю, а й інтелектом. А з цим, як всі побачили за ці 14 діб в російській армії - напряг. А що ви хочете?
Армія на росії - для парадів та розкрадання бюджету. Чого тільки коштувала їм система захищеного зв'язку? Але вона не працює в українському степу, та й серед сіверського лісу не працює. Бо була лише імітацією високих технологій.
А якщо уважно порахувати скільки вже загинуло російських генералів, та старших офіцерів - командирів військових частин відкриється ще одна таємниця: ця армія нікого не врятує. Суцільне гарматне м'ясо.
Про жалість українські бійці забули з перших підступних ракетно-бомбових ударів. Добре готувались та тренувались всі останні роки ЗСУ, тому вправно б'ють ворога на землі й у повітрі, навіть на морі - значно поступаючись в техніці - теж топлять. Злість на ворога - допомагає його їбашити. Чого тільки варта відповідь відважних прикордонників на Зміїному в першу добу радянському ще крейсеру. Тепер ця міцна лайка стала відомою всьому світу, як зразок відваги та стійкості.
Ми давно писали що війна в нас за цінності з росіянами. Тому й слово - дуже справний аргумент. Інформаційно, український спротив за перші години навали зміг вибудовати оборону й перейшов до тотального наступу. Тисячі вражих акаунтів, в усіх яки працюють соцмережах й належали росіянам та їх білоруським посіпакам було атаковано. Всі медіа світа в той час отримували онлайн реальну інформацію. Фейкова зброя майже не допомагала росіянам, бо критичне мислення під час війни не полишало більшість українців. Навіть гуманітарні складності, такі як виїзд 2-х мільйонів жінок з дітьми та літніми людьми не запобіг відчайдушному спротиву. Українське громадянське суспільство мігом самоорганізувалось. Виявились нові лідери, ветерани АТО (багато) встали д строю. Феномен бджолиного рою, який має відгоняти ведмедя від меда - дуже влучно відображає український спротив. Майстерні дії ЗСУ майже на кожному відрізку фронтів не дає ворогу перехопити ініціативу.
Російські війська вдались до терору населення міст і містечок. Терор, залякування та мародерства - ось сьогоднішня тактика російських загарбників. Населення побачило вовче рило окупанта зблизька. Перш за все жорстоким бомбардуванням міст - Харків, Чернігів, Суми, Ізюм, Київ, Маріуполь. Дісталось й Херсону й Миколаєву, який більше 11 діб відбиває десанти і танкові атаки.
Тактика терору необхідна для створення атмосфери переляку в населення. Але що має робити українець, коли до нього агресивно звертаються?
Надалі знищувати ворога, та звільнювати рідну землю. Всі намагання пом'якшити лють українців - безпорадні. Голубам миру краще почати годувати птахів, бо сніжок випав у степу й лісі, та їм скрутно. Блокади міст й людей в них - теж засіб з підручників ВЧК. Українські військові практики-генерали вміють розкривати цей оперативно-тактичний прийом. Пильність щодо диверсантів у містах не завадить, а соцмережі допоможуть поширити інформацію вчасно.
Як зазначив живий класик Подерв'янський: Їбашити весь час ворога треба!
Долучайтесь! Ми не раби!
В.Головченко.
Немає коментарів: