вівторок, 8 березня 2022 р.

Варимо борщ для перемоги!



Про шляхи борщу.

Ми з готували це дослідження для нашої книги про борщ, але напишемо тут.

Рецепти улюбленої їжі - це невидимий багаж, який нічого не важить у кілограмах і подорожує разом з піснями, віршами та спогадами про Батьківщину всередені кожного, хто змушений покидати рідний дім.

Так сталося, що історія розповсюдження українського борщу по світу трагічним чином пов'язана з міграціями наших людей після великих війн, потрясінь та втрат. Вгадайте, хто був у більшості з них винен?


Почнемо. Briefly.



Перша борщова хвиля: після підписання “переяславських паперів”, знищення Запорізької Січі та Гетьманщини, козацькій еліті був доступний лише один варіант соціального ліфту - це служба на імператорський дім та армію. І переїзд до Московії. Виїжджаючи з земель Київщини, Чернігівщини, Черкащини, Полтавщини з усім майном та своїми господарями, кухарі привезли на північ перші наші борщі. З часом вони, звичайно, розповсюдились далеко за межі українських родин і почали видозмінюватись. Так, найімовірніше, з'явились варіації "московського" борщу. Так було закладено камінь у легенду, що борщ - він звідтам.

Друга борщова хвиля: тиранія рос.імперії щодо усіх українських пасіонаріїв полягала, окрім іншого, і у примусових переселеннях людей - таким чином загарбники намагались розірвати зв'язки. Але, знову ж таки, невидимий та невагомий, рецепт борщу (та й інших страв) подорожував з українцями до степів Казахстану, у Сибір та на Далекий Схід (XIX-XX сторіччя), до поселень ГУЛАГу (ХХ сторіччя) і так далі.

Українці, де б вони не опинялися, білили хати, читали Шевченка та Котляревського, варили борщ і вчили цьому оточуючих. Тому борщ був у меню від Дону до Владивостоку.

Третя борщова хвиля. Катаклізми планетарного масштабу - війни та революції - сприяли тектонічним зсувам. Хвилі переселенців з українських земель рухались великими потоками і маленькими потічкам аж до краю землі. Так борщ досяг не тільки Європи, Канади та США, а й Бразилії, Аргентини, Китаю, Австралії. Десь там він й досі зберігся десь у своєму чудовому первозданному вигляді, а десь зазнав неймовірних змін у рецептурі, але ідентифікується за назвою.

Четверта борщова хвиля: це те, що відбувається зараз. Усі наші прекрасні люди, у більшості жінки, їдуть по цілому світові. Як тільки вони приходять до тями після жахіть та труднощів дороги і починають відчувати себе у безпеці - вони починають варити борщ і частувати ним усіх, розповідаючи таким смачним та оригінальним чином про нашу неймовірну країну та її культуру.

Читаючи, досліджуючи, ми багато сперечаємося - чому саме борщ? Чому саме цей “суп з буряка” став таким важливим та символічним. Ми шукаємо відповіді. Але навіть зараз бачимо, що саме він - і за кольором, і за суттю - це кров української кухні. Зігріває та живить, допомагає та рятує. Відрізняє своїх від чужих. Врешті, борщ це український спосіб триматися, keep calm.



Ймовірно, саме тому борщ став невід'ємною частиною інформаційної війни, яку провадить росія зараз, одночасно із війною реальною. І ці війни ми виграємо.



Тож, варіть борщ та допомагайте ЗСУ! Слава Україні!

Julia Aurora Ogorodnyk

Marianna Dushar, гастроентузіастки

Немає коментарів:

Дописати коментар