неділя, 20 березня 2022 р.

Що обирає Китай




Писав довжелезний текст, про те, що сьогоднішній дзвінок Байдена Сі Цзінпіну, який залишився для багатьох поза увагою, насправді заклав основу для масштабних тектонічних зрушень міжнародної архітектури у 21 ст. І не дописав, бо виходить така довжелезна наукова праця. Тому просто викладу деякі позиції (це суто мої особисті думки і прогнози, які я висловлюю не як експерт, а лише як людина, яка прожила в Китаї 5 років, захистила там ступінь магістра міжнародних відносин і трохи вміє читати не лише китайською, а й китайською між стрік, що є важливою умовою розуміння китайських текстів):


- По-перше, українські ЗМІ взяли лише пару уривків із дуже змістовного звіту про переговори Байдена і Сі, опублікованого сьогодні китайськими офіційними змі.


- Мова сьогодні йшла вже навіть не про те, буде чи ні Китай допомагати хуйлу (а допомагати йому там вже ніхто не буде), а про те, як буде виглядати світ після того, як українці своїм опором наломали планів найбільшим державам світу.



- На сьогодні Китай зовсім не в захваті від того, що він не може заповнити усі спорожнілі полиці російських магазинів своїми товарами і стати хабом для оминання санкцій. Не може через загрозу також потрапити під санкції.




- Але щоб втримати Пекін від бажання продовжувати підтримувати свого рашистського "партнера", Штати компенсують ці збитки тим, що закриють очі на амбіції Китаю щодо зближення з Тайванем або навіть його контроль на тих чи інших умовах. Принаймні на такий сценарій натякає сьогоднішній звіт китайських ЗМІ за результатами розмови президентів. Скоріше за все отримання контролю над Тайванем відбудеться поступово і невійськовими методами, звичною для Китаю так званою "м'якою силою". Незважаючи на технічну оснащеність тайванської армії, тайванці не стануть боронитися і близько так, як це роблять українці. А для США робити ставку на військову підтримку Тайваня - це заздалегідь програшний варіант. Вони вже винесли свій урок з того як захищати народ, який сам себе захищати не хоче. Китай поступово отримає контроль над Тайванем, що давно є найпріорітетнішою геополітичною ціллю Китаю. До того ж, це відбудеться без жодного пострілу, мирно. Патріотизм китайського народу здійметься з новою силою, приєднання Тайваня з його виробництвом мікрочіпів дасть новий поштовх китайській економіці, що останнім часом почала здавати оберти.




- Натомість за цей "подарунок" Китай зробить послугу США і не стане докладати зусиль, щоб витягти рашку з болота. Без китайської підтримки економіка рф таки впевнено і швидко піде на дно. Для США тут користь в розколі альянсу Пекіна і Москви, що постійно створював і так немолодому Байдену головний біль.




- В кацапстані у 2024 якщо я не помиляюсь президентські вибори. Якщо в них до того часу не почнеться громадянська війна і хуйло таки виживе, то на цих виборах він вже точно програє. Штати зроблять все можливе для того, щоб його місце зайняла людина більш ліберальних поглядів.




- Риторика Китаю і США вперше за довгий час потроху починає звучати так ніби обідві країни готові рухатись у напрямку порозуміння і співпраці за умови того, що ніхто з них не буде зачіпати сфери інтересів другого.


Отакий, друзі, пазл склався.
Роман Хівренко.

Немає коментарів:

Дописати коментар