Війна в Україні в кожному громадянину виявила несподівані досі якості. В когось найкращі, в когось найгірші. Запам'яталась мені одна дівчина з Ірпеня - Анастасія Тиха. Її фото, на якому дівчина тримає кілька собак на повідках, в перший же день розлетілося соцмережами та прикрасило обкладинки всесвітньо відомих журналів. Автором фото став Christopher Occhicone.
Ініціативна та бойова Настя ще до війни опікувалась тваринами. Була членом благодійного фонду "Плюшка".В ньому тварин не селили у притулки, а розподіляли між волонтерами. Тому вона займалась їх перетримкою, надавала медичну допомогою та в подальшому шукала притулок для покинутих тварин. У її діяльності допомагав чоловік Артур Лі.
З приходом у Київську область війни, звичні обставини змінилися, але дівчина продовжувала піклуватися про своїх підопічних в нових умовах. Але з кожним днем ситуація ставала небезпечнішою, але потрібно було приймати рішення.Подружжя довго вагалося. Евакуюватися з містечка було так само небезпечно, як і залишатися в ньому. Тому після чергового обстрілу, молоді люди зібрали всі необхідні речі буквально за 15 хвилин і вирушили з міста. Через невеликий проміжок часу снаряд влучив буквально в сусідній будинок.Їм надзвичайно пощастило.
Спочатку евакуювали 20 собак. Серед них здебільшого хворі або собаки на інвалідних візках. Крім собак волонтери евакуювали ще 5 котів, та своїх хамелеона, черепаху, хом'яка, якого їм підкинули сусіди та інших дрібних тварин.
За словами дівчини, дорога була надзвичайно складною, адже всі тварини налякані. Зокрема, зауважує Настя, їй заважали фотографи. «Сварилась із ними, щоб вони мене пустили, мене тягнув натовп із 19 псів, вони крупні всі», - розповідає дівчина. Три кілометри до виходу з міста зайняли близько трьох годин замість звичних 15-20 хвилин. Подружжя вдячне зокрема незнайомцю Валентину. Він просто звернув увагу на людей, які намагалися вивести тварин і приєднався до них, прийнявши під тимчасову опіку частину тварин. Настя додає, що без хлопця дорога зайняла б усі п'ять годин. Також вже групі людей значно допомогли бійці тероборони. Собак, які не мали змоги самостійно пересуватися вони переносили через міст. Інші ж тварини, які могли самі йти або боялися чужих, волонтери вели самі. Було, зокрема проблематично перевозити котів. Але їх посадили у візок із супермаркету, який прихопив Валентин, що значно спростило задачу.
Більшість тварин - проблемні, багатьом з них потрібен спеціальний догляд. Наприклад, був собака на прізвище - Дідусь. Йому вже 15 років і дещо глуховатий. Це не заважало йому бігти майже поперед всіх, хоча до кінця шляху він таки стомився, і довелося нести на руках. Серед собак була також тринога бідолага Луна, яку збила машина. Через це їй довелося ампутувати лапку. Виділяється серед інших великий білий худорлявий пес - Діор. Серед інших він був найбільш стійким. Йшов сам та, крім того, допомагав іншим собакам пересуватися далі.
На жаль, всіх тварин вивезти не вдалось. Втекли 4 собаки, зокрема Настіна - бігль Зевс. Ще задовго до цих подій вона врятувала його з чорного ринку розведення, виходила та вирішила залишити собі. В подальшому подружжя буде повертатися, щоб знайти інших собак. Натомість під час евакуації тероборона підкинула волонтерам ще одного підопічного - собаку Дружбу, якого забрали з-під Романівського мосту. Тварини після дороги були дуже стомлені та налякані, але вони таки добрались до безпечного місця. Собак розмістили у котячому притулку
Їх ще рятівниця була не менш стомлена. Під час дороги Настя зламала палець, а тіло страшенно боліло. Адже її одночасно тягли в різні боки близько десятка собак, частина з яких таки були достатньо сильними. Її чоловік дійшов геть закривавлений, оскільки одна собака травмувалась і її довелось теж нести на руках. Крім того, в нього алергія на шерсть, але це не завадило пройти шлях до кінця.
Найгірше позаду, але попереду ще чекає нелегкий шлях вивезення тварин за кордон. Вони прямуватимуть у Польщу та Румунію, де їм знайдуть прихисток, а в подальшому і сім'ї, які захочуть дбати про них. Волонтерка Сніжана, яка разом з Настею займається евакуацією тварин наголошує, що існують проблеми з вивезенням тварин. Не вистачає кліток та транспорту, яким можна було б перевезти тварин.
Головна героїня зізнається, що навіть не встигла злякатись, адже занадто переймалась долею тварин, за яких взяла відповідальність.Героїчним свій вчинок не вважає, адже просто не могла кинути беззахисних улюбленців. "Тварини мені як діти. Дітей же не кидають", – каже Настя.
В планах дівчини повернутися за батьками. Вони знаходяться під Бородянкою і не мають змоги виїхати. Вони тримають розплідник, в якому знаходиться близько двох десятків собак. Для неї це важливо, адже саме батьки навчили доглядати тварин.
Настя Тиха є яскравим прикладом героїзму української молоді. Відданість своїм ідеалам , людяність та милосердя керували дівчиною. Адже навіть в таких надзвичайно складних умовах, коли інші злякались, вона рятувала своїх підопічних. Саме таких людей варто знати та наслідувати.
А.Можина, студентка.
Немає коментарів:
Дописати коментар