Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації в усіх регіонах України.
Станом на 24 березня п’ятеро журналістів убито під час виконання професійних обов'язків, семеро – поранено, один журналіст зник безвісти. ІМІ відомо про щонайменше шість випадків захоплення журналістів росіянами в заручники й жорстокого поводження з ними. Окупанти обстріляли 10 телевеж, які є цивільними об’єктами, що спричинило повне або тимчасове зникнення телевізійного та радіомовлення у восьми регіонах України. Окрім того, щонайменше 70 регіональних медіа змушені були припинити роботу внаслідок погроз із боку російських окупантів, захоплення ними редакцій, неможливості працювати в умовах тимчасової окупації, відсутності можливостей до друку та розповсюдження тощо.
Протягом місяця з початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну в Києві та передмістях столиці було вбито п’ятеро журналістів під час виконання ними професійних обов’язків. Зокрема, це:
Євген Сакун, оператор телеканалу LIVE (загинув 1 березня під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві);
Брент Рено, колишній кореспондент The New York Times (розстріляний росіянами 13 березня в Ірпені на блокпосту);
П'єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії (загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області).
Олександра Кувшинова, українська фіксерка, журналістка (загинула 14 березня разом з П'єром Закжевскі під час артилерійського обстрілу з боку російських військ у селі Горенка Київської області);
Оксана Бауліна, журналістка російського The Insider, Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального (загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання).
Ще троє журналістів загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів не під час виконання ними журналістських обов’язків. Зокрема, це Ділєрбек Шакіров, цивільний журналіст інформаційного щотижневика "Навколо тебе" (був розстріляний 26 лютого в передмісті Херсона з автоматичної зброї); Віктор Дудар, військовий журналіст (загинув 6 березня під час боїв з російськими загарбниками під Миколаєвом), та оператор телеканалу "Сігма" Віктор Дєдов (загинув 11 березня в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку).
Невідомою залишається доля фотокореспондента Максима Левіна, який висвітлював бойові події під Києвом та зник 13 березня.
Поранення внаслідок обстрілів російських окупантів отримали щонайменше семеро журналістів на Київщині, Сумщині та Миколаївщині:
два данські журналісти видання Ekstra-Bladet – журналіст Стефан Вайхерт і фотограф Еміль Фільтенборг (були поранені 26 лютого на Сумщині в районі міста Охтирка, коли їхній автомобіль потрапив під обстріл);
кореспондент британського телеканалу Sky News Стюарт Рамзі (отримав поранення внаслідок обстрілу російськими військами в Бучі на Київщині 28 лютого. Оператора каналу Річі Моклера врятував бронежилет);
швейцарський журналіст Гійом Бріке (дістав поранення 6 березня в Миколаївській області внаслідок російського обстрілу авто, в якому він перебував. Його також пограбували. Водночас окупанти чітко бачили знак “преса” на автомобілі);
кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір (отримав поранення внаслідок ракетного обстрілу 11 березня поблизу Києва);
американський журналіст Хуан Дієго Еррера Арредондо (поранення отримав 13 березня в Ірпені під Києвом внаслідок обстрілу російських військ).
кореспондент американського телеканалу Fox News Бенджамін Голл (був госпіталізований з важким пораненням, яке отримав 14 березня під час підготовки репортажу під Києвом).
Під російські обстріли журналісти потрапляли переважно на Київщині та на Запоріжжі. Під російський обстріл на Запоріжжі потрапила журналістка Громадського Вікторія Рощина. Також під обстріл російських військ потрапили двоє журналістів чеського видання Voxpot Майда Сламова і Войтех Богач. Крім того, під російський обстріл на Київщині потрапляли знімальні групи ТСН, "Фактів" ICTV та "Настоящего времени".
ІМІ зафіксував шість випадків захоплення та викрадення журналістів російськими окупантами. Чотири з цих випадків сталися на тимчасово окупованій території – в Мелітополі Запорізької області (викрадення журналістів та видавця газети “Мелітопольські відомості, взяття в заручники батька журналістки видання “РІА-Мелітополь”) та Новій Каховці на Херсонщині (Олег Батурин). Також на Запоріжжі в полон потрапляла журналістка Громадського Вікторія Рощина.
Окупанти обстріляли 10 телевеж у восьми регіонах України: Мелітополь (Запорізька область), Київ та село Винарівка (Київщина), Харків (двічі вдарили по телевежі), Рівне, Вінниця, Коростень (Житомирщина), Лисичанськ (Луганщина), Білопілля (Сумщина). Унаслідок російських авіаударів повністю або частково в цих регіонах зникало українське мовлення.
Крім того, окупанти захоплювали редакції українських медіа та вмикали російські канали. Зокрема, російські окупанти примусово відімкнули Херсон та Мелітополь від українського мовлення, будівлю Суспільного в Херсоні окупанти замінували.
Також ІМІ зафіксував численні DDoS-атаки на сайти українських онлайн-медіа та громадських організацій, які висвітлюють війну Росії проти України. Сайти медіа ламали, змінювали новини, розміщували на них російську символіку чи заклики здатися. Так, хакерських атак зазнали сайти Суспільного, НВ, 5 каналу, "Бабеля", луцький сайт "Конкурент", видання "Полтавська хвиля", сайт херсонської газети "Новий день", фінансове видання Minfin.com.ua, херсонське видання МОСТ, сайт телеканалу "Еспресо" тощо. Крім того, ІМІ зафіксував фішингові атаки на українські редакції та журналістів.
Російські злочини проти журналістів та медіа зафіксовано в 14 регіонах України. Найбільше злочинів Росія скоїла в Києві та області (це вбивства, поранення, зникнення, викрадення, обстріли журналістів, погрози, кіберзлочини). Далі Запоріжжя та Херсонщина: деякі міста цих регіонів окуповані російською армією – там зафіксовано випадки викрадень, обстрілів журналістів, погроз, кіберзлочини захоплень редакцій медіа та вимкнення українського мовлення. Багато українських редакцій працювали з перебоями через сирени та обстріли по всій території Україні.
Вбивства – 5
1. У Києві через обстріл телевежі загинув оператор телеканалу Live
01.03.2022 Оператор телеканалу LIVE Євгеній Сакун загинув унаслідок російського обстрілу телевежі в Києві 1 березня.
Інформацію про смерть працівника телеканалу згодом підтвердили й у Нацполіції, повідомляє Новини.LIVE.
"Тепер з окупантами в нас особистий рахунок", – пишуть колеги Євгенія Сакуна. Редакція Новини.LIVE висловлює щирі співчуття родині загиблого.
Як повідомляв ІМІ, 1 березня російські війська завдали удару по київській телевежі, внаслідок чого на певний час канали зникли з ефіру.
Шевченківська окружна прокуратура міста Києва за фактом ракетного обстрілу Київської телевізійної вежі, що призвів до загибелі людей, розпочала кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України).
2. Терористи рф вбили кореспондента The New York Times в Ірпені
13.03.2022 В Ірпені під Києвом російські окупанти розстріляли кореспондента The New York Times Брента Рено (Brent Renaud), ще одного журналіста поранено. Про це повідомив голова поліції Київщини Андрій Нєбитов
"Сьогодні в Ірпені розстріляли 51-річного кореспондента всесвітньо відомого медіа New York Times. Ще один журналіст поранений. Зараз потерпілого намагаються вивести із зони бойових дій. Звісно, професія журналіста передбачає ризик, втім громадянин США Брент Рено поплатився життям за спробу висвітлити підступність, жорстокість та безжальність агресора", – написав Андрій Нєбитов.
Як повідомила речниця лікарні Охматдит Анастасія Магеррамова, поранений американський 46-річний журналіст Хуан Дієго Херрера Арредондо був у свідомості. Чоловік отримав осколкове поранення в стегно. Його прооперували медики "Охматдиту". Про долю свого колеги він поки що не знає. Останнє, що пам’ятає, – його напарника підстрелили в шию на російському блокпосту.
3. Під Києвом бойовики рф убили українську журналістку Олександру Кувшинову
14.03.2022 Українська журналістка Олександра Кувшинова загинула під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області. Разом з нею загинув оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії П'єр Закжевскі. Про це повідомляє радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
У розпорядженні ІМІ з'явилося фото посвідчення, видане Fox News для Олександри Кувшинової.
Про загибель свого оператора повідомили також у сюжеті Fox News. За даними каналу, Закжевські та Кувшинова працювали з кореспондентом Бенджаміном Голлом. Вони перебували в автомобілі, коли по них відкрили вогонь.
Напередодні, 14 березня, стало відомо, що кореспондент Fox News Бенджамін Голл дістав поранення ніг під час підготовки репортажу біля Києва.
За повідомленням Геращенка, Бенжамінові Голлу ампутували частину гомілки.
4. Під Києвом бойовики рф убили оператора Fox News
14.03.2022 Оператор телеканалу Fox News, громадянин Ірландії П'єр Закжевскі загинув під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області. Разом з ним загинула українська журналістка Олександра Кувшинова. Про це повідомляє радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Про загибель свого оператора повідомили також у сюжеті Fox News. За даними каналу, Закжевські та Кувшинова працювали з кореспондентом Бенджаміном Голлом. Вони перебували в автомобілі, коли по них відкрили вогонь.
5. У Києві під обстрілом окупантів загинула журналістка The Insider
23.03.2022 Журналістка The Insider Оксана Бауліна загинула 23 березня під російським обстрілом у Києві під час виконання редакційного завдання.
Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише видання, Бауліна знімала руйнування після обстрілу російськими військами Подільського району столиці та потрапила під новий ракетний обстріл. З нею загинув ще один цивільний, двоє людей, які її супроводжували, були поранені та госпіталізовані.
До приходу в The Insider Оксана працювала у “Фонді боротьби з корупцією” Олексія Навального. Після внесення організації до екстремістського списку вона змушена була виїхати з Росії.
Як кореспондента Оксана поїхала в Україну, де встигла зробити кілька репортажів зі Львова та Києва.
Видання зазначає, що продовжимо висвітлювати війну в Україні, у тому числі й такі військові злочини Росії, “як невиборчі обстріли житлових районів, де гинуть мирні жителі та журналісти”.
Зникнення журналістів – 1
1. Під Києвом зник фотожурналіст Макс Левін
13.03.2022 На лінії фронту під Києвом зник український фотожурналіст Макс Левін. Про це повідомив його друг, фоторепортер Маркіян Лисейко, який займається його пошуком.
За словами Лисенка, Максим Левін востаннє виходив на зв'язок 13 березня у Вишгородському районі під Києвом. На той момент він був у районі бойових дій із фотокамерою.
Фотографувати бойові дії 13 березня журналіст поїхав на власному авто. Він залишив автівку біля села Гута Межигірська та пішов у бік села Мощун. З його телефону надійшло повідомлення об 11.23, після чого він більше не виходив на зв'язок і не з'являвся в мережі.
“Пізніше стало відомо, що в районі, де Макс мав працювати, розпочались досить інтенсивні бойові дії, під час яких він міг дістати поранення або потрапити в полон до військовослужбовців російської федерації”, - зазначив Маркіян Лисейко.
Максим Левін народився 1981 року на Київщині. Він працює як фотокореспондент і документальний фотограф та оператор багатьох українських і міжнародних видань, співпрацював з агентствами Reuters, BBC, TRT World, Associated Press, LB.ua, Hromadske. Його фото публікували такі видання, як Wall Street Journal, TIME, Break
Маркіян Лисейко просить тримати зворотній зв'язок щодо будь-якої інформації про Левіна з ним.
Захоплення та викрадення журналістів – 6
1. Російські військові викрали та катували фіксера французького радіо Radio France
05.03.2022 Російські військові 5 березня викрали фіксера французького радіо Radio France Нікіту (ім’я змінено) у селищі в центральній Україні, катували його і протримали у полоні дев’ять днів.
Про це 21 березня повідомила правозахисна організація “Репортери без кордонів”, представники якої поспілкувалися з фіксером після його звільнення з полону.
За даними організації, 8 березня вони отримали сигнал від Radio France про зникнення фіксера та розпочали його пошуки.
Як розповів Нікіта, його били, що він відчував як зуби кришаться у роті, катували електрострумом, тримали у крижаному підвалі з водою, допитували, не давали їжі упродовж 48 годин. Також його кинули до рову поруч з мертвим собакою і влаштували імітацію страти: солдат, що стояв над рвом вистрілив, і куля зачепила його голову. Потім його відвезли до лісу і прив’язали до дерева і так допитували п’ять днів. Потім його звільнили.
Згідно з висновками лікарів, Нікіта отримав гематоми в області голови та по всьому тілу, набряк правої ноги та оніміння кінцівок через удари електрострумом. Відмітивши, що травми були спричинені російською армією, лікар зробив висновок, що Нікіта отримав “злочинну травму”. Він оговтується, а його родина змогла втекти.
Репортери зауважують, що свідчення фіксера були перевірені у розмові з іншим полоненим, звільненим разом з Нікітою, з його родиною, журналістами Radio France, з якими Нікіта працював перед викраденням. RSF надасть ці свідчення прокурору Міжнародного кримінального суду (CPI) як доповнення до двох скарг наданих ними 4 та 16 березня.
“Нікіта надав нам моторошне свідчення, яке підтверджує лють військових злочинів, що скоює російська армія проти журналістів, - зазначив генеральний секретар RSF Крістоф Делуар. – Передати його свідчення прокуророві CPI – це найменшe, що ми можемо зробити для цього хороброго фіксера”.
Репортери наводять розповідь Нікіти:
5 березня Нікіта супроводжував групу спецкорів Radio France, які робили репортажі у центральній частині країни, неподалік від селища, де його родина знайшла притулок. В готелі, де зупинилися журналісти, він дізнався, що дорога до села, де мешкає його родина, вільна. У регіоні велися масивні бомбардування, отож він вирішив відправитися туди перевірити, чи рідні на місці і вивезти їх. Він взяв машину журналістської групи, звільнив її від апаратури. Він мав проїхати через три селища, щоб потрапити на місце.
За кермом автівки, на радіаторі якої значиться “ПРЕСА”, він потрапив у засаду російської ДРГ у лісополосі поруч з узбіччям. Його машину розстріляли з автомату. Він нарахував від 30 до 40 пострілів. Схилившись на бік, він натиснув на газ, але врізався у дерево. Врятований подушкою безпеки, він кричав, що він цивільний, підняв руки, щоби довести, що немає зброї та вийшов з автівки. Він нарахував шість військових, які мали білу стрічку, що пов’язана на нозі. Вони його схопили та кинули на землю, обшукали та побили. Його сприйняли за військового, який перевіряв місцевість аби скорегувати вогонь артилерії.
Натягнувши йому шапку на очі, військові відвели Нікіту в дім, що стояв в декількох хвилинах від місця затримання. Військові переглянули інформацію з його телефону та знайшли повідомлення щодо його професійної діяльності – пошук куленепробивних жилетів, визначення маршрутів. Після цього військові витягли його з дому та поставили до стіни. Вони зняли його шапку, лезо ножа зачепило його око, вони погрожували порізати йому обличчя. Він пояснив, що він фіксер та перекладач іноземних журналістів, але його продовжили бити прикладом автоматів по обличчю та тілу. Нікіта відчув, як зуби кришаться у роті та спльовував кров. Його кинули до рова, поруч з дохлим собакою та влаштували імітацію страти: солдат робив вигляд, наче перевіряв, як стріляє зброя, куля зачепила голову Нікіти.
Далі військові відвезли його до своєї дислокації у лісі. Нікіта розповів, що йому на очі насунули шапку і він не міг бачити, але чув, що в таборі нараховується близько сотні солдат, бронемашин та артилерія. Його прив’язали до дерева, в нього вкрали обручку та залишили босоніж. Того дня військові били його прикладом та залізними прутами по ногах. Від болю Нікіта декілька разів втрачав свідомість. За його словами, солдати, схоже, робили це заради гри.
Його кілька разів переміщували від одного дерева до іншого. У лісі він провів три дні, прив’язаний з руками за спиною, до дерев. 6 березня його допитав військовий, який, вважає Нікіта, є полковником. Його допитали про його діяльність. Ще два дні Нікіта залишався зв’язаним у лісі. Його вже не били, поруч були прив’язані інші цивільні, один з них буде звільнений разом із Нікітою - з ним зв’яжеться RSF, що дозволить перевірити свідчення.
8 березня його відвезли в бронемашині з цим другим полоненим та ще третім кудись в сорока хвилинах звідти. На місці військові дістали його з бронемашини та кинули на землю. Один солдат сів йому на спину. Його знову почали допитувати: військові думали, що він шпигун, що прикривається своєю роботою фіксера.
Його катували електрострумом. Без можливості огляду, обличчям притиснутий до землі, Нікіта не зміг сказати, яким інструментом його катували. Але він розповів про три чи чотири електроудари упродовж від п’яти до десяти секунд щоразу. Двох інших цивільних, що їхали з ним, також катували. Той, з ким змогли поспілкуватися RSF розповів, що йому на голову натягнули кульок, аби не дати дихати та що його жорстоко били.
Військові змусили Нікіту написати та поставити свій підпис під листом про підтримку російської армії та вторгнення в Україну. Трьох цивільних потім відвели зв’язаних, з зав’язаними очима у погріб, який був наповнений водою. Там вони провели два дні перед тим, як їх перемістили до іншого місця після благань. 10 березня їх перевели до іншого погребу, де до них привели ще одного полоненого, колишнього українського високопосадовця.
В цьому домі чотирьох полонених допитали військові, у яких Нікіта бачив лише ноги та чоботи. Проте це йому дозволило зрозуміти, що йдеться не про простих солдат бойових підрозділів – чоботи чисті та навощені, штани випрасувані. Можливо, то були офіцери ФСБ або ГРУ.
12 березня полоненим оголосили, що їх звільнять наступного дня. 13 березня Нікіту відпустили у лісі після години дороги. Він думав, що його стратять та побіг, але пострілів не було. Згодом він вийшов на дорогу. Після того, як він знову зустрів російських солдатів та думав, що його візьмуть у полон, Нікіті вдалося сісти в автівку з ц
Немає коментарів: