субота, 12 лютого 2022 р.

Креативне підприємництво або чи може творчість бути доданою вартістю



Саме поняття «Креативне підприємництво» відносно нове в українському середовищі, хоча визначення "культурні індустрії" запровадили Адорно та Горкгаймер у своїй "Діалектиці просвітництва" 1947 року.

Загалом до креативних індустрій відносять дизайн, архітектуру, моду, письменництво, видавничу справу, медійні напрямки (друковані, телебачення, радіо, подкасти), кіно, театральні та образотворчі види мистецтва, рекламу і цей перелік не є вичерпним.
Наприклад, Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні в анонсі серії вебінарів, присвячених конкурсам нової програми ЄС «Креативна Європа» 2021-2027 виділяє такі 12 секторів культурних та креативних індустрій:



1. Перформативні види мистецтва (театр, танець, балет, оперні та музичні вистави)

2. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура, малюнок, друк, фотографія)

3. Ремесла (текстиль, кераміка, дерево, метал, скло, графіка)

4. Культурна спадщина (матеріальна і нематеріальна спадщина, об'єкти спадщини, археологія, музеї, бібліотеки, архіви

5. Аудіо-візуальний сектор (фільми та відео)

6. Інтерактивне програмне забезпечення/IT/навчальні програми

7. Розробка комп'ютерних та відеоігор

8. Музика (жива і відтворена)

9. Дизайн і мода (виробники одягу і інші, хто спеціалізується на модній індустрії та дизайні інтер'єру

10. Література та видавництво (книги, журнали, періодичні видання)

11. Архітектура (будівництво і ландшафтна архітектура)

12. ЗМІ мовлення, реклама (телебачення, радіо, газети)



Подібних класифікацій можна знайти чимало, у них багато спільних сфер і суть завжди така, що це ті індустрії, які створюють продукти, заходи, твори тощо із одразу закладеною доданою вартістю у вигляді певних мистецьких вражень і є результатом власної творчості та мистецького хисту автору або авторського колективу.



Для пересічних українців це поняття і досі незвичне, власне, як донедавна і самі креативні індустрії. Та навіть не знаючи теоретичних визначень і не маючи достатніх академічних знань у сфері, люди в останні роки все частіше спостерігають популярність та кількість культурний проєктів, автори яких дуже часто втілюють у життя та монетизують власні таланти у різних сферах. Цікаво, що далеко не всі з таких підприємців мають певну профільну освіту, а отже креативні індустрії доступні як дипломованим фахівцям (художникам, хореографам, скульпторам, архітекторам, письменникам тощо), а й талановитим, обдарованим самородкам.



Але не варто думати, що для досягнення успіху потрібно мати лише талант. Як і будь-які інші власні справи креативні індустрії не є чимось само собою організоване чи легкодосяжне. За кожним брендом, продуктом, проєктом чи твором стоїть кропітка робота, адже це не ті сфери, де спрацьовують чіткі алгоритми, де можна налагодити конвеєр і пустити все на потік.



Все вищезазначене лише малесенька верхівка великого айсбергу і більше про це ви зможете дізнатися уже зовсім скоро із серії подкастів «Від мистецтва до індустрій», а тому слідкуйте за нами на платформах YouTube, SoundCloud, Anchor, Google podcasts та Apple podcasts. І не забувайте про facebook та instagram.



Проєкт Creative Spark Poltava реалізується Полтавським університетом економіки і торгівлі у партнерстві з Університетом Портсмуту (Велика Британія), Центром освіти дорослих Полтавщини та ГО “Ко-Імпакт” в рамках Creative Spark: Програма підтримки підприємництва в системі освіти за підтримки Британської Ради.



#MyCreativeSpark

Немає коментарів:

Дописати коментар