Рентаотримувачі проти підприємливих

Після десятиліть уваги до підприємництва в Миколаєві запанували часи вкрай несприятливого до бізнесу клімату.  І якщо у 2018 році Миколаїв мав пристойні позиції по бізнес-клумату, то вже у рейтингу «Regional Doing Business - 2020» який визначається за сумою балів, набраної обласним центром в шести компонентах: відкриття бізнесу, сплата місцевих податків, оформлення земельної ділянки, приєднання до електромереж, отримання дозволів на будівництво та електронні сервіси, Миколаїв  опустився на - 11 ступенів. До останнього серед обласних центрів, 303 бали із 600 можливих.  Колись, півтора десятиліття тому місто було лідером за "випестуванням" нових підприємців. Працювали місцеві програми освіти для початківців у бізнесі, мерія весь час артикулювала слоган "Миколаїв - місто вільного підприємництва". 

Що сталось? 

І дійсно, що? 

Збіглись в часі 2 фактори. В часи панування ПР серед місцевих депутатів було багато представників малого й середнього бізнесу. Серед них дуже помітні були колишні силовики. В таких галузях як транспорт, торгівля, майже не було представників бізнесів з інших українських міст. Але водночас, були російські гроші, яки "заземляли" на батьківщині, ті хто служив, чи працював в білокам'яній та на берегах Неви. Так склалось в часи загального імперського минулого.  Після 2014-го деяка частина миколаївців з бізнесу припинила вести свій бізнес. Кого вбили, хто переніс свою справу якомога далі від берегів Інгулу й Буга, наприклад  в Крим. Найбільш амбіційні - потягнулись до Києва, третина опинилась у Східній Європі. За різними оцінками за 5-річний період до 2020 половина місцевого бізнесу замінилась, поїхали більш розвинуті підприємці, успішні. На їх місце "заступили" новачки. Придивившись до них, ми побачимо що доволі багато новостворених бізнес-одиниц тепер  мають "коріння" з чиновниками різних департаментів та управлінь мерії. Заяви про конфлікт інтересів в наших краях ніхто не робить. А в різних тендерах й закупівлях можна побачити рідних та кумів людей, які формують тендерні заявки. Про комплаєнс - перевірку бізнес-партнерів в мерії не чули.

2-й значно менш впливовий фактор свідчить що до лав підприємливих за останні 5 років стало значно менше фізично долучатись людей. В деяких районах міста на офіційному обліку самозайнятих суб'єктів підприємницької діяльності стало в декілька раз менше, ніж в "золоті часи" другої половини 00-х років.

Дехто пішов в "тінь", більшість поїхали в інші краї з отриманням безвізу. Багато років Миколаїв поповнювався підприємливими людьми, які починали власний бізнес навкруги різних машинобудівних виробництв. Здебільшого проєктували, чи постачали. Почалась така бізнес активність ще з розвитку кооперативного руху, коли більш підприємливі починали працювати на себе. Потім була ера задоволення дефіциту, всі торгували. А сьогодні бізнес-трендом на Миколаївщині стало обслуговування агроврожаїв. Але значно виріс "бар'єр входу" в бізнес. Часи локалізації виробництва минули. Банки, яки роками активно кредитували малий бізнес, тепер навіть поскорочували фахівців цього напрямку. Майже немає кого кредитувати в нашій провінції.

В минулій каденції мер Олександр Сенкевич попереджав: 

- Про який бізнес-клімат та залучення інвестицій можна говорити, якщо міська рада не голосує за земельні питання? 

До теперішнього скликання міськради "потрапило" понад 1000 заяв на відведення землі. Експерти в один голос кажуть: отримати в Миколаєві землю під бізнес - завдання майже нереалістичне. Її банально - немає. Тобто фізично пустощі, огороджені парканами ділянки є, але всі вони по декілька раз "зарезервовані". Одна зі "старих" схем про яку розповів нашому кореспонденту на правах анонімності обізнаний. 

- Землю відводять під проєкт що не існує  не тільки вздовж магістральних доріг, але й в голубінці "спальних" мікрорайонів. Вона десятиліттями "чекає" свого покупця. Якщо подивитись на кадастровій мапі - все має призначення й господарів. Насправді - купи сміття, та не існуючи проєкти. Іноді проєкти все ж таки є, і це - об'єкти продажу. Тека з паперами, яка свідчить, що клаптик міської землі має ознаки товару. 

Коли з'являється інтересант на нього, йому пропонують рішення. Зазвичай "не вистачає" 1-2 папірців для початку робіт. Павутина "спрацьовує" як тільки такий відчайдушний підприємець береться щось будувати. Знаю кейс миколаївця бізнесмена, який 10 років відводив в законний спосіб землю під своїм працюючим харчопереробним бізнесом (ковбасний цех). Кожний раз з'являлись нові обставини, змінювались члени депутатських комісій, яки треба було "проходити". Інший добрий приятель, перевів весь логістичний бізнес в Київ, залишивши лише ангар складу, бо вже втомився 15-ть років оформлювати договір сервітуту в міськраді...

Рентоотримувачі проти підприємливих

Хліб бюрократа - погодити якийсь папірець. "Документи дозвільного характеру" - ось як вони звуться. І таких документів саме в Миколаєві розплодилось стільки, що простіше "порішать" з відповідним чиновником чи то мерії, чи то бувшої ДАБІ, чи енергопостачальної чи водопостачальної компанії.  Вони дійсно ризикують, але зазвичай залишаються задоволені, як й молоді підприємці, яки "будуються", чи отримують дозволи на початок робіт, введення в експлуатацію. 

Зневажливе ставлення депутатів та їх партнерів з виконавчих органів до питань підприємців на минулому тижні отримало оцінку. Сотні три розлючених самозайнятих підприємців увірвались до мерії вимагаючи "скасовувати карантинні обмеження на роботу транспорту в місті й торгівлю". І це тільки засвідчило що ніякого діалогу у мера та його теперішньої команди, депутатів з підприємцями в місті немає. Окрім всього, політична опозиція в міськраді, яку очолює син багаторічного міського голови Влад Чайка, впливовий бізнесмен має подовжувати найближчим часом по багатьох об'єктах строки оренди. Гостроти це додає, але конструктиву - навряд. Одні будки прибирають, щоб "узаконить" інші.

І хоча сам мер Сенкевич вийшов з бізнесу але, мабуть, дуже сильно потерпав від різного роду "регуляторів" бізнес-середовища, тому що дії його підопічних відносно представників дрібного бізнесу зараз дуже схожі на каральні. Кіоски знімають, ринки зачиняють, а що пропонується? Ставати на облік в центр зайнятості. Навіть багаторічна міська програма "Навчаємо бізнесу" в минулій каденції була похована. А робота експертно-громадської ради підприємців звелась до генерації документів з "висловлюванням занепокоєності". 

Бізнес, який допомагав Миколаєву перенести шок початку нульових від втрати моногалузі військового кораблебудування, наразився на цинічність народжених в СРСР теперішніх бюрократів. Їм бізнес - винен. За посадою. Й крапка. Своєрідна рента від можливості погодити...

Для населення підприємці, яки б талановиті вони не були теж - не любі. Бо буржуї й мають коштовні авто, чого їм співчувати. Громадська думка в місті точно не на боці "хижаків". Останній серед знайомих виробничників зачинив ще до карантину меблеву фабрику. Бо не міг знайти кваліфікованих столярів на ту зарплатню, що пропанував. Всі поїхали до країн Східної Європи працювати. Тепер й організатор виробничого бізнесу легалізується в Словаччині, де до речі гарна букова деревина - дешевша. А ще кажуть, тандем минулих вже керівників ОДА та СБУ, яки перший рік "зеленої" влади на Миколаївщині провели як "санітари", не додали радощів місцевим бізнесменам.

Бізнес-моделі які стали з'являться на ринку свідчать що вітчизняний бізнес (малий в першу чергу) не розбещений вільними ресурсами все ще вдається до креативу, генерації нових нестандартних рішень. Так магазини на вулицях зачиняються, але в мережі торгують всім: від нирок (донорських) до ґудзиків та креслень яхт. Майже всі процеси можна виробляти та проводити за допомогою смартфону. Це ще одна з корисних навичок, якою опанувати майже всі вітчизняні підприємці.  Більш нервово себе почувають керівники по різних інспекціях та адміністраціях, які звикли що до них в кабінети йдуть прохачі...

Вплив людей підприємливих на суспільство значно важливіше за практику "регуляторів". Бо як настає криза - бюрократ "вмиває руки", а підприємець вирішує як її подолати. Навіть під час локдауну днями проводили збори й вишкіл територіальної оборони, як тільки північні сусіди підтягнули війська до українського кордону. Бо на Миколаївщині більшість волонтерів й ветеранів війни на сході - підприємці. То може в мерії виконують гібридне завдання на знищення незалежного бізнесу?

В'ячеслав Головченко.