Остання з могікан на видавничому ринку

Краєзнавча література - взагалі жанр камерний. Описи того як було іноді допомогають моделювати майбутне. Вчинки предків тоді можуть надихнути, коли потомки про них дізнаються. Ірина Гудим в Миколаєві чи не єдина послідовно й системно знаходить, готує до друку та видає саме книгу про локальну історію. Десятки авторів з її легкої руки стали популярними авторами, бо книги були дуже якісно підготовлені й просунути на ринку. 

Ірина Гудим, фото К.Картузова.

Два десятка років Ірина Олександрівна мадрує з одного книжкового феста, на іншу ярмарку. Зустрічав її з валізою власно виданих книг й під палючим сонцем в Ольвії, й в кондицінованих приміщеннях влади. Всюду, де люди - І.Гудим просуває місцеву книгу. Кому-то вдається більше отримати від бюджету замовлень. В Ірини буквально одна книга - підтримана обласною програмою книговидання, але переможниця конкурсу книга року “Коронація слова”. Доречі, вона з белетристичного жанру й написана молодою авторкою.

- В мене вік авторів від 18 до 89 років, згадує видавчиня, але є дійсно улюблені, здебільшого - це історики які пишуть про рідний край. Замовляють в нас видання й автори з Одеси, та інших міст, бо знають наші принципи роботи. Якість - завжди на першому місті.

І дійсно, яку книжку видавництва Ірини Гудим за останні роки не візьмеш в руки - всі вони ретельно виконані, мають високий естетичний смак. “Зроблені з любов'ю” - так зазвичай говорять про таку продукцію.

Я не втомлююсь дякувати нашим авторам, що вони такі допитливі. Ось фоліант “Борщ з бичками”. Автор понад 10 років збирав краєзнавчий матеріал на свій фоліант. А ще одна з наших новинок від миколаївського відомого археолога Олександра Смирнова - майже репортаж з гідро археологічної експедиції на острові Березань.

Ще, ще й ще книги. Іра може годинами розповідати про видані та заплановані видання. Але болить за книготоргівлю. В місті майже не залишилось спеціалізованих книжкових магазинів. Ще гірші справи в області. На сотні тисяч мешканців нових після укрупнення районів - ни єдиного магазина з “їжею для мізків та душі”...

Приємно, що Ірина вирощує також аторів. Так, молода миколаївська письменниця Олена Півненко починала в неї стажисткою, а згодом видала 3 книги фентезі.

Місцеві автори літератури - теж рідкий персонаж нашого суспільного ландшафту 21 року 21-го сторіччя. Але видавець - організатор, мотор, та душа книговидавничого процесу, яким був, наприклад, на початках незалежності у 90-ті в Миколаєві - Валерій Карнаух, зі своїми “Можливостями Кімеріїї” - зникаючий типаж. Ірина Гудим виявилась дуже впертою,та плідною видавчинею. Дуже хотілось би їй побажати свіжих авторів (з грошіма)... А може самому - взятись й закінчити давно начату книжку?!

В.Головченко, фото автора 

та М.Тасинкевич.