Підтримка українцями вступу до НАТО нині найвища, починаючи з 2014 року. Про це свідчать результати опитування, https://ratinggroup.ua/research/ukraine/obschestvenno-politicheskie_nastroeniya_naseleniya_4-9_noyabrya_2021.html
що провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 4-9 листопада 2021 року. Вступ до НАТО підтримали би 58% громадян. Проти – 35%.
Те, що євроатлантичному курсу нашої держави після 2014 року стали симпатизувати й на Півдні України, є дуже важливим показником, - вважає завідувачка кафедри соціології й політології ЧНУ імені Петра Могили, докторка історичних наук Ольга Морозова. Це реакція українців на зростання агресивності зовнішньої політики Росії.
«Нині чимало людей почали розуміти, що завдяки співробітництву з НАТО, Україна отримає додаткові гарантії безпеки. Бо йдеться про комплекс загроз – військових і невійськових важелів тиску в різних сферах. Окрім військових викликів, це посилення інформаційної війни та кібератаки. Щодо співпраці України з НАТО в рамках військово-морських програм допомоги, то лише озброєнням це не обмежується», - сказала Ольга Морозова.
Особливості Південного регіону
Загроза з боку Росії для Чорноморського регіону нині є значною. Бо Південь України розташований між двома територіями, де є військова присутність Росії, - вважає доцент кафедри міжнародних відносин, директор Центру міжнародних досліджень ОНУ імені І.І. Мечникова Володимир Дубовик.
З одного боку – це Крим. А з іншого - Придністров’я. І якщо в Придністров’ї невеликий військовий контингент, то Крим перетворили на плацдарм, з якого можна ініціювати вторгнення на українську територію.
Ще одним потенційним напрямком загроз є можливість нападу з моря. Окрім того, з моря можуть не лише нападати, а й блокувати пересування. Про це свідчать регулярні інциденти з судноплавством.
«Наприклад, влітку 2021 року під час проведення багатонаціональних військових навчань «Сі Бриз-2021», Росія заявила, що є певні «квадрати» в Чорному морі, куди нікому заходити не можна. Були навіть побоювання, що можуть виникнути конфлікти між учасниками навчань і російськими військово-морськими силами. Але обійшлося», - розповів Володимир Дубовик.
Окрім військової загрози, небезпечними є ті елементи гібридної війни, що пов’язані з інформаційним та економічним впливом Росії.
«Задовго до 2014 року, жителі Сходу й Півдня України дивилися російські телеканали та сприймали події, через призму того, що їм розповідали. Багато хто й зараз дивляться й охоче споживають цю інформацію. Наприклад, про те, що в Україні все погано - й корупція, й бідність, а в Росії все чудово. Найбільше антиукраїнських і антизахідних наративів нині фіксуємо в Одесі. Щодо економічного тиску, то російський бізнес завжди тут був присутній. Після 2014 року трохи менше, але повністю не пішов і займає впливові позиції», - сказав Володимир Дубовик.
Допомога НАТО в протистоянні гібридним загрозам
Протидіяти гібридній агресії, прояви якої набувають все більшого масштабу, Україні допомагають партнери з НАТО.
«Наприклад, Румунія нині стала однією з найбільш дружніх до України країн. Хоча до 2014 року в нас були проблеми територіального характеру. Бо представники впливових політичних сил Румунії казали, що частина території України – це землі їхньої країни. Тепер вони змінили точку зору», - розповів Володимир Дубовик.
Щодо присутності в південному регіоні України військових кораблів США й Великої Британії, то діють правові обмеження, що регулюють перебування тут кораблів нечорноморських держав. Згідно з міжнародною «Конвенцією Монтре» про режим проток 1936 року, військові кораблі неприбережних держав не можуть залишатися там більше двадцяти одного дня.
«Присутність у Чорному морі військових кораблів держав НАТО не означає, що вони готові воювати на нашому боці проти Росії. Бо для них це «червона лінія», яку вони не хочуть переходити. Але їхня символічна присутність тут часто допомагає нам. Бо підвищена увага НАТО до Чорноморського регіону ламає плани Москви домінувати тут», - сказав Володимир Дубовик.
За словами експерта, з 2014 року США надають допомогу Україні у сфері безпеки як мінімум 250 мільйонів доларів у рік. У 2021 році виділили понад 400 млн.
Це також оборонне озброєння. Наприклад, протитанкові ракетні комплекси "Джевелін", що направили на Схід України. Це патрульні катери типу «Айленд», що в листопаді 2021 року вирушили до Одеси. Їх збудували в Балтиморі. Для членів українських екіпажів там провели навчання. Ці катери допоможуть зміцнити морську безпеку України й підвищити оперативну сумісність ВМС України з НАТО.
«Російський флот набагато потужніший, ніж український. Тому мусимо розбудовувати наші військово-морські сили. І в цьому нам допомагає НАТО. У тому числі розвідкою. Бо слідкує за скупченням російських військ на наших кордонах зараз. Натівські очільники кажуть про це відкрито, публічно, що вони знають про ці дії. Хоча, може, Росія на це й розраховує, щоб налякати й Україну, й Захід. Навесні 2021 року вже була така ситуація й зараз знову повторюється», - сказав Володимир Дубовик.
Вплив Росії в Чорному морі
Арсенал гібридних інструментів нині дуже широкий, - нагадує директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь, - тому противник використовує будь-яку вразливість у різних сферах, щоб дестабілізувати регіон. Тому нині є нагальна потреба створювати постійно діючі структури НАТО в Чорному морі. Це дозволить Україні координувати дії з забезпечення стабільності й миру в цьому регіоні з міжнародними партнерами.
«Наша країна самотужки не зможе протидіяти різним проявам гібридних атак, бо Росія контролює Чорне море. І йдеться не лише про Україну. Самостійно протистояти зовнішній агресії не зможуть навіть країни – члени Альянсу, наприклад, Болгарія чи Румунія. Тому поки Україна розбудовує свої військово-морські сили, НАТО має відігравати більш активну роль у забезпеченні стійкості й стабільності в Чорноморському регіоні», - сказав Михайло Самусь.
Протидія гібридним загрозам - це головний пріоритет та довгострокове стратегічне завдання для НАТО, - вважає перша керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська. На її думку, реагування на гібридні загрози вимагає інноваційних підходів.
Командні навчання «Непорушна стійкість»
Успішним прикладом співпраці України з НАТО стали командно-штабні навчання «Непорушна стійкість» із протидії гібридним загрозам критичній інфраструктурі в Чорноморському регіоні. Захід провели у вересні 2021 року в Одесі. Під час завершальної фази навчань учасники, яких розділили на синдикати за різними сферами діяльності, представили плани подолання криз і наслідків гібридної агресії в Чорноморському регіоні. Результати навчань стануть основою для розробки відповідних державних документів.
«Для України це дуже важливий захід. Завдяки такій співпраці, ми краще зможемо зрозуміти НАТО, а НАТО - нас. І коли ми нарешті станемо членами Північноатлантичного альянсу, то будемо більш ефективно співпрацювати. Бо приєднання України до НАТО – це питання стратегічного значення для безпеки всієї Європи», - каже Любов Цибульська.
До участі в навчаннях "Непорушна стійкість - 2021", в рамках яких відпрацьовували реакції державних установ та відомств на різні сценарії загроз безпеці, запросили представників програми «Стійка Україна». Директор програми, виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS, Естонія) Дмитро Теперік докладно розповів учасникам заходу про налагодження діючих алгоритмів співпраці між різними інстанціями. Це є однією з важливих передумов для створення повноцінної картини ситуаційної поінформованості про ризики й загрози безпеці, що передусім сприяє зміцненню стійкості нації.
«Наша роль полягала в експертній підтримці групової роботи на тему стратегічних комунікацій. Це та сфера, де організаційний та практичний досвід Естонії є цінним для вивчення й застосування в Україні», - сказав Дмитро Теперік.
Щоб визначити прогалини в стійкості українського суспільства, за словами директора програми «Стійка Україна» Дмитра Теперіка, команда українських та естонських фахівців провела низку досліджень із безпекових питань.
Південь України: як люди ставляться до НАТО?
У вересні 2021 року Миколаїв став першим містом, де презентували результати дослідження.
“Стійка Україна – крихка мозаїка? Суспільство, медіа, безпека і перспективи”. Одне з питань, яке досліджували експерти, - ставлення жителів Півдня України до зовнішньополітичного курсу держави. Результати опитування свідчать, що 45 % жителів південних областей проти членства України в НАТО (загальний показник у країні — 30 %). Найбільше критиків вступу до Альянсу серед старших жителів (без вищої освіти, з низьким рівнем добробуту, які проживають за межами обласних центрів). У приблизно 35 % жителів південних областей України НАТО асоціюється з радянськими або російськими штампами (агресивний військовий блок, що створили для стримування Радянського Союзу й Росії).
«Результати нашого дослідження свідчать, що серед жителів південних областей України переважає неоднозначне ставлення до НАТО. Наприклад, близько 38% вважають, що не можна допускати ні співпраці, ні членства України в НАТО. Водночас 37% дотримуються протилежної думки та підтримують євроатлантичний курс України. Тобто, результати опитування свідчать про конфліктогенність цієї теми. Бо взаємовиключні позиції людей поділяють суспільство на непримиренні групи», - сказав Дмитро Теперік.
П’ять прогалин у національній стійкості – як подолати?
У рамках дослідження фахівці виявили п’ять прогалин у національній стійкості. Це цінності, цілі, мотивація, комунікація, ресурси та можливості.
«Перші чотири - це виключно внутрішня справа українців. Якщо ж говорити про ресурси й можливості, то зменшити ці прогалини можна саме завдяки співробітництву з міжнародними партнерами», - сказав Дмитро Теперік.
Щоб підсилювати стійкість нації, експерти програми «Стійка Україна» пропонують регулярно проводити освітні та кризові навчання для широкого кола людей, створювати хаби для спілкування з актуальних питань. У тому числі, на євроатлантичну тематику.
Співробітництво між державами - членами Альянсу й Україною, що почалося в 1992 році, на думку командира 138 Центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам) імені князя Володимира Святославича, полковника Богдана Столярчука, нині є найбільш плідним та значущим.
«Поки українці робили вибір, то залишилися без вибору. Нині в нас немає іншої альтернативи, окрім приєднання до НАТО. Те, що на восьмому році війни ми стримуємо другу за потужністю армію світу, можна розцінювати як диво. Зокрема, особовий склад Центру спеціального призначення з 2014-го року бере участь у відсічі збройної агресії Росії на Сході України й відзначений багатьма державними нагородами. Але в військово-промисловому комплексі та в інших сферах диво саме по собі не відбудеться. І час, на жаль, грає не на нашу користь», - сказав Богдан Столярчук.
За його словами, Україна мусить якомога швидше провести ряд реформ, щоб адаптувати інституції національної безпеки та збройні сили до стандартів НАТО.
Тетяна Бакоцька.
Фото – представники програми «Стійка Україна» під час командно-штабних навчань «Непорушна стійкість».
Немає коментарів:
Дописати коментар