СТАРОКІННИЙ РИНОК - пандемія не вбила

Є такий давній метод збору інформації - спостереження. Молоді журналісти, яки вчаться в університеті "Одеська політехніка", попри холода й чергову хвилю панадемії пішли в "сакральне місце" Одеси. Спостерігати. Слухати, дивитись, спілкватись. Що в них вийшло за першій прохід барахолкой - дізнаєтесь згодом.

Як провести ранок, і ще обід - заїхавши на  барахолку (на блошиний ринок). Пів години перетворилося в три годинки. Ну що можу сказати, це музей просто неба Одеси з гідами-продавцями. Їм вистачає одного погляду на тебе, щоб визначити турист-приїжджий чи одесит, і зав'язується розмова на будь-яку тему, а поговорити їм, ох і ах, як хочеться. Тут немає прилавків або лотків: одні товари розкладені прямо на асфальті на шматках тканини або поліетилену, інші розвішані на вікнах і стінах будинків, парканах і деревах.

І починається все, власне, з живого товару. Птахи, декоративні гризуни, кошенята-цуценята - всі. Породисті зазвичай «підписані». І, до речі, не факт, що все насправді так. Малюка просто хочуть скоріше віддати майбутньому хазяїну. Про кожну тварину вам прочитають цілу лекцію, це вже традиція. 

Ну, а далі по вулицях починається така бурхливо-ажіотажна торгівля, що дух захоплює навіть у тих, хто буває тут досить часто. Саме недоречне запитання: «А чим тут торгують?». 

Тут торгують усім! Від розбитого посуду, до неймовірної краси сервізів, від старого взуття до гасових ламп. Стільки цікавих, красивих і унікальних речей-предметів різних років, століть, епох можна побачити в цьому місці. Притому, сучасні та старовинні речі дуже добре разом уживаються, гармоніюють між собою і не конкурують. 

Розглядаючи всі ці речі-предмети, розумієш, що вони мають свою історію. Серед старого мотлоху і гір пластикових дрібничок можна знайти дійсно цінний антикваріат, а серед куп розтягнутого вицвілого одягу - речі, в яких і зараз можна виглядати стильно і незвично. Плакати радянських часів, вінілові платівки, грамофони, вази - так і ваблять своїм  вибором. Праска на вугіллі з далекого минулого вже проситься в якийсь музей, а портативна друкарська машинка перенесе в не таке вже й далеке докомп'ютерне минуле. Будь-який «вінтаж» на сьогодні в моді й обов'язково стане в пригоді, а зламана річ не означає, що вона не потрібна. Про кожний предмет ви теж можете вислухати цілу розповідь, тільки проявіть інтерес.

Потрібно частіше відвідувати такі місця, які просякнуті атмосферою та історією.

К.Толпазан, студентка, фото автора.

Місце де залишилась романтика Одеси

Нещодавно мені вдалося побувати на відомому на всю Одесу і не тільки Старокінному ринку. Про нього не знає хіба що лінивий.
Сама я теж була на цьому ринку не раз. Думаю, мене зрозуміє кожна дівчинка, в якої тато заходить туди в пошуках відомої тільки йому залізячки. Все що лишається, це ходити хвостиком і роздивлятися прилавки з купами різноманітного металобрухту. Особливо нестерпно, коли це літо, а через пробки ви доїхали до ринку в саму спеку. Оооййй, аж страшно згадувати.
Цього разу я завітала сюди восени. Кутаючись у пальто, я пішла роздивлятися, що ж на тому ринку є зараз.

Здається, день я обрала не занадто вдалий, оскільки ринок зустрів мене напівпустим. Сам він був напівзакритим, а паралельні вулички пустували. Але все одно, хоч маленьку крихту, але я вловила цю атмосферу Старокінного.
Майже одразу біля входу мене заглушив репет біля сотні птахів. Хвилясті папужки,карели, щось схоже на ара, та інші пташки, про назву яких я навіть не здогадуюсь. Десятки кліток майоріли різноманіттям кольорів, форм і розмірів. Щось мені здається, що не одна дитяча доля розбилася від слова "Ні" у відповідь на прохання купити хоча б одного малесенького папужку.
На Староконному всі постійно чимось зайняті. Он, якийсь чолов'яга протирає ганчіркою якесь залізяччя. Он, зав'язалася розмова про актуальні проблеми. З-за рогу виходить хлопець - намагається щось знайти на ринку по вказівкам незнайомця з слухавки.
А там чути, що хтось дає консультацію, як варити каву так, щоб вона розкривала весь свій смак.
Отак, прогуляєшся по ринку - станеш експертом одразу в кількох галузях.

А котики - взагалі окрема історія. За той короткий проміжок часу, що я була, зустріла не менше п'яти. Одна сива тітонька у фартуху несла одного кудись - мабуть, у тепло і затишок.
Жіночки в спортивних костюмах з капюшонами і теплих жилетках з задоволенням підкажуть, де можна знайти лінолеум та інші корисні речі для дому.
Староконний ринок - не просто територія, на якій можна купити в буквальному сенсі все. Це місце, в якому можна зустріти найрізноманітніші типажі, які взаємодіють між собою. Є в цьому якась своєрідна, суто одеська романтика.

Анна Можина, студентка, фото- автора.