Стратегія зосереджена на суттєвих кроках для оцінки впливу зміни клімату на суспільство, економіку та навколишнє середовище в Україні, на адаптації галузевої та місцевої політик та більш ефективному використанні кліматичних даних.
Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України до 2030 року також сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України за Паризькою угодою.
Стратегія встановлює засади для адаптаційних заходів в Україні, зосереджуючись на суттєвих кроках для оцінки впливу клімату на суспільство, економіку та природу, інтегруючи адаптацію в галузеву та місцеву політики та забезпечуючи ефективніше використання кліматичних даних. Стратегією визначено десять вразливих секторів та природних компонентів – біорізноманіття; водні ресурси; енергетику; громадське здоров'я; рибальство; сільське господарство та ґрунти; лісове господарство; міста й територіальні громади; транспорт та інфраструктуру; прибережні території та туризм. До 2024 року ці сектори мають пройти аналіз своєї вразливості щодо кліматичних ризиків, з якими вони стикаються. Після цього дослідження стане зрозумілим, де адаптаційні заходи є найбільш життєво важливими і які кроки мають бути пріоритетними у галузевих планах адаптації.
Голова Представництва ЄС в Україні посол Матті Маасікас привітав схвалення нової стратегії, яка допоможе Україні бути більш стійкою до кліматичного впливу.
«У червні 2021 року була прийнята нова стратегія ЄС щодо адаптації до зміни клімату. Мета цієї стратегії зробити Європу не тільки кліматично нейтральною, а і стійкою до зміни клімату до 2050 року, – зазначив пан Маасікас. – Сьогодні ми бачимо, наскільки важливо побудувати кліматично стійке суспільство, для економічного відновлення після пандемії COVID-19. Дієва стратегія адаптації є важливою для захисту природи та добробуту громадян. Ми вітаємо прийняття Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України та переконані, що її виконання зробить свій внесок у зміцнення глобальної стійкості».
Стратегію розробляли понад 150 членів Робочої групи з адаптації до зміни клімату з міністерств, наукових кіл, громадських організацій, аналітичних центрів та бізнесу з листопада 2020 року по лютий 2021 року. Наступним життєво важливим кроком у реалізації стратегії є допомога міністерствам у оцінці кліматичних ризиків та аналізі вразливостей, а для місцевих громад – в інтеграції кліматичних факторів у свої документи стратегічного планування.
Міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський сказав, що стратегія стала першим досягненням у довгому ряді завдань з адаптації України до майбутньої зміни клімату.
«Ми дякуємо ЄС та ПРООН за те, що вони є надійними партнерами у створенні інтегрованої політики адаптації до зміни клімату в Україні, – сказав пан Абрамовський. – Ми сподіваємося, що ця стратегія підтримає досягнення цілей у сфері охорони навколишнього середовища, зміцнить наші можливості адаптації та стійкість наших соціальних, економічних та екологічних систем щодо зміни клімату, а також покращить освітченість та розуміння проблеми для пом’якшення наслідків зміни клімату, зменшення ризику катастроф та раннього попередження. Попереду ще багато роботи, але разом ми зробили основу для майбутніх зусиль».
План дій Стратегії визначає необхідні зміни до законодавства, включаючи інтеграцію кліматичної адаптації до стратегій місцевого економічного та соціального розвитку, процесу екологічної оцінки та процесу оцінки впливу на довкілля. Планування адаптації має стати невід’ємною частиною щоденного планування місцевої влади, громад та бізнесу.
Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева привітала схвалення стратегії, підкресливши, що цей крок дозволить Україні краще підготуватись до наслідків зміни клімату, які впливають на здоров'я людей, сектори економіки та навколишнє середовище.
«Цьогорічний звіт МГЕЗК про зміну клімату був нічим іншим, як «червоним кодом для людства», як сказав Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш, – заначила пані Ґерчева. – І для України лунають тривожні дзвінки: екстремальні повені, сильна посуха, лісові пожежі, бурі, урагани, спека стануть частішими і коштуватимуть дорожче з точки зору людського життя та ресурсів. Офіційна цифра фінансових втрат для української економіки у 2020 році лише від лісових пожеж та повеней перевищила 26 млрд грн. Переконлива стратегія адаптації сьогодні є життєво важливою для того, щоб Україна залишалася на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку».
Для довідки:
Проєкт EU4Climate допомагає шести країнам Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Республіка Молдова та Україна) впроваджувати заходи з протидії змінам клімату та створенню низьковуглецевої і стійкої до змін клімату економіки. За фінансової підтримки ЄС проєкт EU4Climate, що реалізується ПРООН, надає підтримку країнам у виконанні своїх зобов’язань за Паризькою Угодою та вдосконаленню політик і законодавства з метою обмежити вплив кліматичних змін на життя громадян і підвищенню стійкості до таких змін
Немає коментарів:
Дописати коментар