Пандемія COVID-19 демонструє необхідність невідкладних реформ систем охорони здоров’я, епіднагляду та управління як у межах, так і поза межами Європейського регіону ВООЗ
Загальноєвропейська комісія з питань охорони здоров'я і сталого розвитку розробила рекомендації для 53 країн Європейського регіону ВООЗ
Запровадити політику «Єдине здоров’я», визнаючи взаємопов’язаність здоров’я людей і тварин та стану довкілля.
Вжити заходів для вирішення проблеми глибоко вкоріненої медичної, соціальної, економічної та гендерної нерівності, що стали очевидними на фоні пандемії.
Спрямувати інвестиції в інновації, збирання і поширення даних, а також зміцнення національних систем охорони здоров’я.
Поліпшити регіональне та глобальне управління у сфері охорони здоров’я, зробивши відповідні висновки з пандемії COVID-19.
КОПЕНГАГЕН, 13 вересня – Незважаючи на численні попередження про загрозу глобальної пандемії з боку наукової спільноти, світ виявився не готовим до появи SARS-CoV-2 наприкінці 2019 року.
Внаслідок неузгодженого та невиваженого реагування на рівні політики пандемія COVID-19 мала і досі має катастрофічні наслідки: понад 1,2 млн смертей лише в Європейському регіоні (понад 4 млн у світі) та безпрецедентний спад економіки, що значно перевершує світову фінансову кризу 2008 року. Украй важливо зробити правильні висновки з наших помилок, оскільки ми не можемо допустити їх повторення.
Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге відзначив:
«Ми не можемо дозволити ще одній пандемії поставити світ на коліна і повинні зробити все, від нас залежне, щоб запобігти повторенню катастрофи такого масштабу. Саме тому я скликав Загальноєвропейську комісію з питань охорони здоров’я і сталого розвитку у складі профільних експертів з усього Європейського регіону на чолі з колишнім прем’єр-міністром Італії професором Маріо Монті, щоб проаналізувати, які з ужитих заходів із реагування на COVID-19 спрацювали, а які — і таких більшість — ні.
Ми закликаємо до дій на всіх рівнях суспільства: щоб усунути розломи в громадах; захистити здоров’я в масштабах планети; забезпечити інновації та інвестиції в системи охорони здоров’я; та вдосконалити управління на європейському і глобальному рівнях. Головним викликом для нас став не пошук стратегій для досягнення успіху — ми вже знаємо, що потрібно робити — а наша колективна неспроможність ефективно їх реалізувати. Великою перешкодою було небажання урядів ділитися повноваженнями для ухвалення рішень або узгоджувати механізми децентралізованого управління у спільних інтересах. Настав час винести важливі уроки, щоб не повторювати тих самих помилок у майбутньому».
Голова Загальноєвропейської комісії з питань охорони здоров’я і сталого розвитку професор Маріо Монті сказав:
«Загальноєвропейська комісія з питань охорони здоров’я і сталого розвитку закликає національні уряди, регіональні та глобальні організації та інших зацікавлених сторін, що мають вплив на системи охорони здоров’я та соціального захисту, долучитися до далекосяжних реформ, інвестиційних програм та заходів з удосконалення управління, актуальність яких стала очевидною у світлі цієї пандемії.
Окрім підвищення ефективності профілактики, рівня готовності та реагування на пандемії, наші рекомендації також націлені на створення нової стратегії охорони здоров’я та сталого розвитку. Усе це вимагає усвідомлення взаємозв’язку між станом здоров’я людей, тварин та рослин, а також їхнього впливу на виникнення природно-осередкових інфекцій; зв’язків між зміною клімату, біологічним розмаїттям і здоров'ям людини; а також необхідності зміцнення та розширення медико-санітарного обслуговування на національному рівні.
І насамкінець, що не менш важливо, потрібно підсилити роль політики у сфері охорони здоров’я в загальному політичному курсі урядів та міжнародних організацій шляхом створення під егідою G20 Глобальної ради з питань здоров’я і фінансів, визнаючи, що здоров'я є глобальним суспільним благом. Майбутні покоління заслуговують на кращий світ, у якому за прогрес не потрібно платити їхнім власним здоров’ям та здоров'ям планети».
Першою «інстинктивною» реакцією на пандемію в багатьох країнах стало закриття географічних та економічних кордонів і запровадження ізольованих контрзаходів на національному рівні при ігноруванні важливості взаємодії між країнами. Однак COVID-19 продемонстрував нам, що жодні рішення в межах однієї країни не є достатніми, коли мова йде про поширення інфекційних хвороб у гіперпов’язаному і глобалізованому світі. Ефективно протидіяти таким кризам можливо лише об’єднаними міжнародними зусиллями.
ЄДИНЕ ЗДОРОВ’Я
Концепція «Єдине здоров’я» ґрунтується на визнанні взаємозв’язку між людьми, тваринами, рослинами та довкіллям, у якому вони співіснують. Загроза одному з елементів Єдиного здоров’я означає небезпеку для решти. Вважають, що така діяльність людини, як вирубка лісів, торгівля дичиною і її споживання, а також міжнародні подорожі, призвела до появи SARS-CoV-2 та сприяла його глобальному поширенню. Якщо не буде вжито негайних заходів для виправлення такої ситуації, перед нами і нашими нащадками постає непевне майбутнє.
Комісія рекомендує країнам сформувати міждержавні стратегії Єдиного здоров’я, що ґрунтуються на концепції «здоров’я в усіх політиках», щоб уберегти майбутні покоління від загроз для їхнього існування.
НЕРІВНІСТЬ
Протягом багатьох років політика сприяла збільшенню розривів у рівнях добробуту і доходів, недофінансуванню сфери соціального захисту, нерівним можливостям, незахищеності у сфері зайнятості, незабезпеченості житла, расизму та іншим формам дискримінації. Щоб зупинити падіння рівня довіри до органів державної влади і зменшити поляризацію суспільства, ми повинні усунути прогалини в питаннях забезпечення рівності просто зараз.
Комісія рекомендує країнам ідентифікувати і підтримувати малозабезпечених людей та протидіяти недовірі з боку суспільства задля підвищення соціальної згуртованості, в тому числі шляхом запровадження квот на представництво жінок у державних структурах, що опікуються розробкою і реалізацією державних програм у сфері охорони здоров’я.
Комісія рекомендує країнам збирати дані щодо відмінностей у показниках здоров’я серед різних груп населення та розробити механізми моніторингу нерівностей, які стосуються стану здоров’я та доступу до послуг із охорони здоров’я та соціального захисту.
ІННОВАЦІЇ
Пандемія наочно продемонструвала, що поточна модель інноваційного розвитку сфери охорони здоров’я, у якій найбільші ризики несе державний сектор, а найбільші прибутки отримують приватні компанії, є хибною і не відповідає поставленим цілям. Масштаб пандемії призвів до того, що величезний обсяг ресурсів був спрямований на дослідження і розробку вакцин, у той час як продукція з обмеженими ринками збуту, зокрема препарати для лікування рідкісних захворювань, залишилася поза увагою.
Комісія рекомендує урядам скеровувати інноваційну діяльність для поліпшення Єдиного здоров’я на засадах партнерства між державним і приватним секторами на умовах розподілу як ризиків, так і прибутків.
ІНВЕСТИЦІЇ
Пандемія завдала безпрецедентного удару по національних системах охорони здоров’я. Не вистачало майже усього: лікарняних ліжок, медичних працівників, засобів захисту і навіть кисню. У той же час за межами лікарень літні та вразливі люди в стаціонарних закладах тривалого догляду не отримували достатнього захисту, що призвело до багатьох смертей, яких можна було уникнути. У багатьох країнах були фактично припинені деякі види рутинної діяльності, такі як первинна медико-санітарна та психіатрична допомога. Призупинення деяких видів діяльності на кшталт скринінгу онкологічних захворювань може мати значні негативні наслідки у майбутньому.
Комісія закликає країни звернути увагу на давні прогалини у фінансуванні первинної медико-санітарної допомоги, охорони психічного здоров’я та соціального захисту, паралельно інвестуючи в кадрові ресурси у сфері охорони здоров’я та їх захист.
Комісія закликає уряди діяти на випередження і надавати більшого пріоритету профілактиці інфекційних та неінфекційних захворювань, а не просто реагувати на проблеми у сфері охорони здоров’я, коли вони вже виникли.
ЕПІДНАГЛЯД І МОНІТОРИНГ
Не слід доручати питання профілактики та менеджменту пандемії приватним структурам чи окремим країнам. Країна чи країни, неспроможні стримувати поширення вірусу, стають джерелом нових випадків інфікування та варіантів вірусу. Таким чином, епіднагляд та збирання даних стають критично важливими для контролю пандемії і потребують глобальних зусиль, заснованих на довірі та обміні інформацією. Врахування видатків на охорону здоров’я також може забезпечити ухвалення поінформованих рішень на основі доказів та сприяти інноваціям.
Комісія закликає країни інвестувати в заходи зі зниження загроз для здоров’я, забезпечити наявність систем раннього попередження та посилити епіднагляд і збирання даних із належним захистом персональної інформації.
ГЛОБАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
COVID-19 наочно продемонстрував, як деякі структури управління виявилися нездатними захистити наші громади від найгірших наслідків пандемії, а деякі країни — вдавалися до заходів, виходячи радше з політичних, а не наукових міркувань. Наразі не існує глобальної податкової системи чи іншого способу застосування санкцій проти країн, які не роблять внеску в покращення громадського здоров’я на глобальному рівні. Щоб захистити майбутні покоління та бути готовими до наступних пандемій, ми повинні вдосконалити глобальне управління системами охорони здоров’я.
Комісія закликає створити під егідою G20 Глобальну раду з питань охорони здоров’я, а також розробити глобальну угоду щодо протидії пандеміям та глобальну політику вакцинації в умовах пандемій.
РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
Європейський регіон ВООЗ простягається від західних меж континенту в Атлантичному океані (Гренландія) до Далекого Сходу Росії та Тихого океану. Це надзвичайно різноманітний регіон зі значними розбіжностями у рівні добробуту, чисельності населення, демографічних показниках, доступі до послуг із охорони здоров’я, рівнях освіти та (цифрової) взаємопов’язаності. Це ставить перед нами ряд проблем координаційного та політичного характеру.
Комісія закликає створити Загальноєвропейську мережу контролю захворюваності та Загальноєвропейську ради протидії загрозам для здоров’я з одночасним інвестуванням у платформи для обміну даними та забезпечення функціональної сумісності даних по всій території регіону.
ЩО ДАЛІ?
Потрібно провести серйозну роботу, щоб забезпечити гарантоване застосування на практиці тяжких уроків, винесених Європейським регіоном за останні 20 місяців. Узгоджена і тверда позиція урядів на користь змін, і головне — спільних змін, є критично важливою, щоб зробити наш регіон і цілий світ дійсно стійкими до потрясінь та усунути нерівності й помилки, які поглиблюють наслідки кризи.
Немає коментарів:
Дописати коментар