Я дуже ціную людей, які всебічно розвинені. Саме тому я намагаюсь шукати щось цікаве навколо себе, щось нове. У зв’язку з тим, що в Одесі ввели дистанційне навчання, мені довелося поїхати додому. В перші ж вихідні я вирішила провести час на так званій “барахолці”.
Особисто для мене такі місця є осередками натхнення. Іноді ти йдеш на такий ринок без уявлення, що саме тобі треба. Адже майже неможливо передбачити, що ти зможеш знайти цього разу.
В Новій Каховці, де я мешкаю немає повноцінного блошиного ринку, але на вихідних люди влаштовують “пташиний” ринок, де продають тварин, до речі не тільки птахів.
Там можна знайти цуценят, кошенят і не тільки. Щоб знайти якісь цікаві старі речі, просто прогулюючись містом, можна просто йти центром Нової Каховки до річки та зустріти людей, які виносять зі своїх домівок вже непотрібні їм речі. Дуже часто ці речі знаходять для себе новий дім, та нових власників. На мою думку, та з точки екології це дуже корисно. Такий собі second hand серед неба дає можливість не просто викинути непотрібні речі, які будуть багато років перероблятися природним шляхом, а й знайти їм нових господарів.
Коли я прийшла на так званий блошиний ринок, в першу чергу я побачила чоловіка, похилого віку, який продавав старі ордени. Мені здалося, що він отримав їх у спадок.
Насправді на якусь хвилину мені стало його шкода, адже я впевнена, що він продає це не через свою примху, а через нестачу грошей.
Але з іншого боку такі ринки цікава та корисна знахідка для колекціонерів.
Поруч стояв чоловік, який продавав старий посуд, переважно посріблений, мідний та бронзовий.
“Сьогодні зранку витратив дві години, щоб все це почистити. На допомогу прийшли й зубна паста, й розчин аміаку та навіть трохи соди. Минулого тижня
знайшов все це добро в коробці на гаражі –прокоментував він коли побачив, що я роблю фото.
Мабуть колись це була чиясь сімейна реліквія, а зараз все це просто лежить на шматку тканини та чекає, свого покупця. Можна довго придумувати теорії та історії всього, що продається на ринкові, адже часто самі продавці не знають звідки в них є ті чи інші речі.
Коли я завершила огляд раритетних речей, я перейшла до більш цікавих для мене товарів – книжок, малюнків та всіляких дрібничок. На своє здивування серед продавців я побачила молодих дівчат, не багато старших за мене. Вони продавали свої авторські малюнки.
Поруч були й люди більш поважного віку, біля них стояли старі книжки та картини. Я дуже люблю читати і деколи я не можу знайти якісь книжки навіть в
Інтернеті, а на ринкові я знайшла книгу свого улюбленого автора – Ремарка, навіть не думаючи я придбала її. Ціна була дуже привабливою – лише 30 гривень.
Ще мені дуже сподобались платівки.
Зазвичай вони дуже дорогі, адже досить старі, я б навіть назвала їх “ретро”. Вдома я маю грамофон і дуже часто шукаю платівки саме на таких ринках. Важливо, щоб вони були в хорошому стані. Великим плюсом є те, що можна знайти старі пісні та видавництва, які вже нічого не випускають. Підійде для справжніх поціновувачів музики та мистецтва.
Для мене було відкриттям, що навіть в такому невеликому місту, як моє можна с користю
провести час в такому місці. Та навіть піти не з пустими руками, а поповнити свою домашню колекцію всіляких дрібничок.
Анна Титаренко,
студентка.
Немає коментарів: