Інший бік історії повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»

Історик Юрій Котляр розповів чому броненосець "Потьомкін" став символом революції


Чому створили радянський міф про повстання на броненосці "Потьомкін", який збудували в Миколаєві в 1904 році та про роль кремлівської пропаганди в кіно розповів в ефірі "Українського радіо: Миколаїв" доктор історичних наук Юрій Котляр.


У червні 1905 року на військовому кораблі «Князь Потьомкін Таврійський» у Чорному морі відбулося перше в історії флоту Російської імперії збройне повстання моряків, які виступали "За свободу від імперії". Приводом стала неякісна їжа. Більшість членів екіпажу були українцями.


У липні 1905 року почалися повстання на інших кораблях. У тому числі, на навчальному судні «Прут» (повстання очолили українці Адаменко, Чорний, Захарченко, Бойко, Козуба) на крейсері «Очаків» (керував українець Сергій Часник). Після поразки, більшість моряків заарештували і вбили. У тому числі, лідера повстання на броненосці «Потьомкін» 28-річного Панаса Матюшенка заарештували в Миколаєві та стратили в Севастополі в 1907 році.
У 1923 році більшовики розібрали корабель на металобрухт. Але через два роки про легендарний броненосець, який не зберегли для історії, згадали більшовицькі ідеологи.

"Кожна нова влада завжди створює власні міфи. Це та основа, на якій виховуватимуть нові покоління. Найкраще, якщо це не вигадана подія, а історичний епізод. Якщо є люди, які брали участь у цій події й можуть підтвердити, що це справді відбулося. І тоді вже можна підкоригувати інформацію в рамках пропаганди", - сказав історик Юрій Котляр.


З нагоди святкування 20-річчя Першої російської революції виникла ідея увіковічнити події 1905-1907 років. Заслуженій революціонерці Ніні Агаджановій доручили написати кіно-сценарій. Вона планувала охопити російсько-японську війну, революційні події в Петербурзі, бої в Москві. Але коли режисер Сергій Ейзенштейн почав знімати фільм, то вирішив зосередитися лише на одному епізоді сценарію - повстанні на броненосці «Князь Потьомкін Таврійський». Він зрозумів, що це найкраща ідея для створення ідеального образу, що об'єднає в собі всі ці події й перетворив військовий корабель на головний символ революції.


Культовий, німий, історичний, чорно-білий фільм створили за півроку. Зйомки проводили в Одесі, де знайшли відповідний корабель - броненосець «Дванадцять апостолів», який також збудували в Миколаєві.


У газеті «Правда» фільм назвали «першим революційним твором нашого екрану». Фільм визнали зразковим, першим безумовним тріумфом радянського кіномистецтва. Надалі вирішили знімати більше подібних фільмів з метою активніше використовувати пропагандистський потенціал кіно. Фільм "Броненосець "Потьомкін" був спрямований і на міжнародну аудиторію. Після берлінської прем'єри Сергій Ейзенштейн став наймоднішим режисером у світі, а «Броненосець" Потьомкін "» - найбільш обговорюваним фільмом. На Всесвітній виставці в Парижі 1925 року фільм нагородили золотою медаллю. Кінокартина ввійшла до списку "Кращих фільмів усіх часів і народів".

Фільм не має традиційного сюжету, матеріал подано за принципом хроніки. Для майже гіпнотичного впливу режисер використав ритмічний монтаж, симфонічний темп, виразні ракурси камери.


"Під час прем'єри в грудні 1925 року люди, які дивилися чорно-білий фільм, раптом побачили на екрані не чорний, а червоний прапор. Революційний прапор, що підняли над броненосцем, спеціально розфарбували червоною фарбою вручну, кадр за кадром. І цей ефект спрацював ідеально", - сказав Юрій Котляр.

Утім справжня причина, чому на кораблі підняли червоний прапор була іншою.

"Коли ситуація стала критичною, проти броненосця виставили ескадру. На броненосці підняли червоний прапор. Потім було звернення очільника повстання Панаса Матюшенка до представників ескадри, і броненосець пройшов через кораблі ескадри. По ньому не стріляли", - сказав Юрій Котляр.

Саме цей факт став одним із підтверджень міфу більшовиків, що матроси ескадри не хотіли знищувати "Корабель революції" й підтримали повстання.

"Але насправді все простіше. У той час прапори, які піднімали на щогли, мали сигнальний характер. Броненосець "Потьомкін" мав найпотужніше артилерійське озброєння зі всіх кораблів Чорноморського флоту. Це був найсильніший корабель, найбільш броньований, він міг влучно стріляти в ціль. І підняття червоного прапора разом із іншими сигнальними елементами означало, що корабель готовий відкрити вогонь. І саме тому екіпажі кораблів, які були слабші за тактико-технічними характеристиками, вирішили, що краще його пропустити", - сказав Юрій Котляр.


Тобто, червоний прапор для учасників тих подій не був символом Російської революції. Так моряки сигналізували, що корабель готовий відкрити вогонь. І саме так сприймали червоний прапор на броненосці і в румунському порту Констанца, і в Феодосії, куди він далі плив із Одеси.


У сучасній українській інтерпретації, на відміну від радянської, повстання на броненосці "Потьомкін" розглядають як репетицію подій, що відбулися під час Української революції 1917-1921 років. І український фактор "народної стихії" був одним із найголовніших.

"Iдеться про вплив, у тому числі, Української революційної партії на події, які відбувалися в 1905-1907 роках. Так, це була російська революція, але український фактор був надзвичайно важливим. Українці зробили значний внесок у розвиток Першої російської революції та пізніше - в розпад Російської імперії. Без повстання на броненосці в 1905 році, ми би не мали тих подій, що відбулися під час 1917-1921 років", - сказав історик Юрій Котляр.

Тетяна Бакоцька.