Захист від колекторів: що змінилося з прийняттям так званого закону про врегулювання колекторської діяльності

З 14 липня 2021 року повною мірою введено в дію Закон України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон), з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній. Що змінилося з прийняттям Закону, розповідає юристка Третього одеського бюро правової допомоги Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Дімова.

Заборона працювати поза реєстром колекторських компаній
Колекторська компанія – юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.



Увага! Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній (далі – Реєстр), який ведеться Національним банком України.


З дня введення в дію Закону колекторські компанії зобов’язані протягом місяця (тобто до 14 серпня 2021 року) подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру, інакше з 14 жовтня 2021 року банк або фінансова установа (кредитодавці) змушені будуть розірвати з такою колекторською компанією раніше укладені договори. Відповідно до вимог Закону Національний банк України має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру.

Способи взаємодії зі споживачем

Національний банк України здійснюватиме нагляд за додержанням колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їхні права у разі порушень.

Так, наприклад, взаємодія кредитодавця/колекторської компанії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись виключно шляхом:

• безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори; особисті зустрічі з 9 до 19 години за умови наявності попередньої згоди особи, з якою здійснюється взаємодія, про таку зустріч, отриманої під час телефонної розмови);
• надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації;
• надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою «Вручити особисто».

Під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення.

Встановлюються правила етичної поведінки колекторів

Закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінансових послуг.

Зокрема, колекторським компаніям забороняється:

• здійснювати дії, що посягають на особисту гідність, права, свободи та власність споживача, його близьких осіб, використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб;
• вводити споживача та його близьких осіб в оману, у тому числі відносно: розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача та таких осіб у випадку невиконання умов договору; передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування тощо;
• з власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами більше двох разів на добу (крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою) та у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
• приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу чи іншим особам;
• використовувати функцію автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 30 хвилин на добу;
• використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються споживачу чи іншим особам, зображення, які можуть містити погрозу або використовувати написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також використовувати найменування органів державної влади та осіб, які здійснюють повноваження в сфері примусового виконання рішень (державні виконавці, приватні виконавці тощо);
• будь-яким чином повідомляти третіх осіб – осіб, які не є сторонами договору про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами;
• вимагати від близьких осіб чи роботодавця споживача прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості;
• вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб;
• вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором тощо.

Крім того, колекторській компанії заборонено обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку, у тому числі близьких осіб споживача (боржника), а також наступні персональні дані споживача та інших осіб:


щодо графіку його роботи;


щодо місця та часу відпочинку;


щодо поїздок в межах та за межі України;


щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами;


щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах тощо.

Нагляд та контроль за діяльністю колекторських компаній при врегулюванні простроченої заборгованості

Банки та фінансові компанії зобов’язані до підписання договору зі споживачем інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань, зокрема, повідомити про право залучати колектора. Ця інформація повинна бути передбачена у договорі про споживчий кредит та у паспорті споживчого кредиту.



Кредитодавець буде зобов’язаний:




повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів;




публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг;




контролювати залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки;




повинен розірвати договір з колектором та повідомити про це Національний банк України, якщо колектор щонайменше двічі упродовж року порушив вимоги етичної поведінки.



Норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацювали відразу з набранням чинності Законом.

Відповідальність за порушення вимог щодо етичної поведінки

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, Національний банк України має право застосувати заходи впливу, до яких належать:

• письмове застереження кредитодавцю або колекторській компанії з вимогою про усунення виявленого порушення або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності;

• накладення штрафу;

• тимчасова заборона колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;

• виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру;

• тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.