День 4-й: прем’єра “Ольги”, Паул Вергувен і майстер-класи “Літньої кіношколи”

Прес-зустрічi з представниками фільмiв "Із зав'язаними очима", "Сторонній", "Цей дощ ніколи не скінчиться"

Святкуємо єкватор 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю! 17 серпня глядачі фестивалю подивились конкурсний фільм “Простір” Дмитра Томашпольського. Крім того, відбулись покази фільмів “Ґунда” Віктора Косаковського та “Спокуса Бенедетта” Пауля Вергувена з програми “Гала-Прем’єри”, а також фільму “Ольга” Елі Ґраппе (“Фестиваль Фестивалів”), “Непомітне зникнення” Азазела Джейкобса (“Спеціальні покази”) та “Бразилія” Террі Ґілліама.



Національний конкурс відмітився показом стрічки у жанрі фантастики “Простір” режисера Дмитра Томашпольського. Цікаво, що фільм знімався в умовах ізоляції під час пандемії COVID-19.

“На третій день карантину у березні 2020 року прийшла ідея зняти фільм - ігровий, фантастичний, повнометражний. Актори були запрошені завдяки оголошенню на Фейсбуці. Головною умовою для зйомок було те, що актори повинні були перебувати виключно на ізоляції та виконувати кожний день нове завдання. Наприкінці трьох місяців зйомок ми отримали сімсот годин матеріалу”, - розповів режисер фільму.

“Ця історія нам всім надала рік життя не в ізоляції, адже ми весь цей рік знімали кіно”, - поділилась продюсерка стрічки Альона Дем’яненко.

Новий фільм Паула Вергувена “Спокуса/Бенедетта” зібрав повний зал Фестивального палацу. Біографічна стрічка розповідає історію про чорницю, яку звинуватили у перелюбстві й одержимості. В основі сюжету стали протоколи процесу. Також глядачі познайомились з документальною чорно-білою стрічкою “Ґунда” режисера Віктора Косаковського. Це фільм-спостереження за життям тварин на фермі. У фільмі немає слів, закадрового голосу й музики, а в кадрі відсутні люди. Картина була номінована на Премію Європейської кіноакадемії як “Найкращий європейський документальний фільм”. Хоакін Фенікс, який спродюсував стрічку назвав її “глибоко медитативним” і “проникливо важливим” фільмом.

Член журі 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю Елі Ґраппе представив власний фільм “Ольга”. Історія заснована на реальних подіях та розповідає про долю 15-річної української гімнастки, яка має поїхати з України, поки її мати, яка працює журналісткою, висвітлює події Євромайдану. Стрічка отримала приз спільноти письменників та композиторів SACD — за найкращий сценарій Каннського тижня критики.

“Мені хотілося конкретно подивитися на обрану тему, тому мені довелося залучити дуже багато українців для подолання відстані... Багато справжніх історій увійшли до фільму. Я спілкувався з українцями у Франції та Швейцарії і моя робота полягала у тому, щоб вплести у фільм ці історії та передати це через головну героїню”, - розповів режисер.

У програмах ретроспектив показали стрічку “Аматор” Кшиштоф Кесльовський та “Настроювач” Кіри Муратової. В секції “Спеціальні покази” відбулись покази комедійної драми “Непомітне зникнення” Азазела Джейкобса з Мішель Пфайффер у головній ролі та антиутопічної стрічки “Бразилія” Террі Ґілліама.

У межах Літньої кіношколи відбулись майстер-класи на теми “Музика в кіно” та “Візуальне рішення фільму”.

“Як для мене, то краще коли режисер розповідає про свої почуття, про атмосферу, про вітер та ліс або інші речі які присутні у кіно, а не просить: ой, візьми гітарку та зіграй тут пару акордів. Конкретика частіше псує моє натхнення”, - впевнений композитор Антон Байбаков.

“Мені подобаються перехід від реальної гри музиканта в кадрі до повільної гри за кадром. Ну, наприклад, у фільмі “Піанистка” героїня йде по вулиці та лунає якась сюїта Баха, потім вона грає – продовжує ту ж саму композицію на піаніно на сімейному концерті”, - додав композитор Микита Моісеєв.

“Якщо говорити про “Наші Котики”, то для нас референсом був всім відомий фільм “Голий Пістолет”. Але це був не чіткий референс, а скоріше бажання зробити такий жанр. Тут була робота з психологами, щоби довести, що гумор на війні існує і потрібен, саме це і хотіли показати”, - поділився оператор Сергій Стеценко.

“Різниця між документальним та художнім фільмом у тому, що в документальній роботі ти часто не можеш контролювати події які відбуваються, але ти зразу маєш придумати цей епізод. Я вважаю, що в документальному кіно працювати складніше, ніж в ігровому кіно, бо часто треба приймати швидкі рішення. А від них залежать і візуальні рішення фільму”, - додав він.

У межах професійної секції Film Industry Office відбулись дискусії про досвід співпраці України з фондом “Єврімаж”, про кородукційні можливості та специфіку міжнародний кінофестивалів і премій, на кшталт “Оскара”.

“Є багато дуже цікавих речей стосовно умов співпраці з фондом. Наприклад, у вас може бути навіть не кінцева версія фільму – підтримку можна отримати ще на стадії Work in Progress, але у вас повинен бути продюсер”, - наголосив представник України в Раді правління фонду “Єврімаж” Володимир Яценко.

У другий день Кіноринку відбулись презентації компаній KINOMANIA, АРТХАУС ТРАФІК, SVOEkino, 86Prokat та РЕАЛ КІНО. Також відбувся з’їзд союзу кінотеатрів України.