До програми ретроспективи увійшли фільми:
“Аматор”, 1979 рік“Подвійне життя Вероніки”, 1991 рік
“Три кольори: синій”, 1993 рік
“Три кольори: білий”, 1994 рік
“Три кольори: червоний”, 1994 рік
Кшиштоф Кесльовський народився 27 червня 1941 року у Варшаві, але надовго його сім’я там не затрималась і майбутній режисер провів дитинство у мандрах спочатку окупованою, а згодом післявоєнною Польщею. І в цей час він захопився уявними світами книг. Кшиштоф Кесльовський збирався пов’язати своє життя з театром, вважаючи його найскладнішим з мистецтв. У той час, аби стати театральним режисером, потрібно було мати вищу освіту, тож Кесльовський обрав кіношколу у Лодзі. Але поступив туди лише з третьої спроби.
У своїх ранніх документальних фільмах режисер досліджував моральний стан нації та свого покоління, життя у комуністичній країні в цілому. На початку 1970-х років Кшиштоф Кесльовський почав працювати асистентом на Варшавській студії документального кіно, втім лише формально, оскільки від початку був там режисером.
Документальний період Кшиштофа Кесльовського закінчився на початку 1980-х років. Свій перший художній фільм режисер зняв у 1973 році. Це була короткометражна телевізійна стрічка “Підземний перехід”, який було знято за 9 днів і перезнято в останню ніч. Як писав сам Кесльовський, шлях до художнього кіно він обрав стандартний: від короткого телеметра до повного, від телевізора — до прокату. Фільми Кесльовського, зняті на початку 80-х, балансують на межі соцреалізму і документалістики, між виробничою драмою і соціальною критикою. Таким був його дебютний повний метр у 1976 році “Шрам”.
Фільм “Аматор” Кшиштоф Кесльовський зняв у 1979 році. Це історія про Філіпа, який проти своєї волі стає режисером-документалістом. Він купив кінокамеру після народження доньки, аби зафільмувати кожен її день, але раптово стає затребуваним документалістом на рідному заводі. У своєму становленні як режисер Філіп починає розуміти, наскільки камера є потужним і небезпечним інструментом і що правда потрібна не всім. Цей складний та багато в чому автобіографічний фільм показує той стан, в якому перебувала Польща у кінці 1970-х. “Аматор” став перепусткою Кесльовського до світу великого кінематографу. Фільм отримав нагороди міжнародних кінофестивалів у Берліні, Чикаго, Москві.
Останні чотири фільми режисера були зняті в копродукції з французькими компаніями. В них Кшиштоф Кесльовський освоює простір великих ідей від мінливої реальності, до понять свободи, рівності і таємниць життя та смерті.
Фільм “Подвійне життя Вероніки” 1991 року — одна из вершин Кшиштофа Кесльовського як художника. Поділена на дві частини, стрічка розповідає про двох жінок на ім’я Вероніка й Веронік, який зіграла Ірен Жакоб і стала найкращою акторкою Каннського кінофестивалю. І хоча у Польщі стрічку прийняли холодно, в світі, а особливо у Франції, фільм зустріли із захватом. Про це свідчить приз ФІПРЕССІ та приз екуменістичного жюрі Каннського кінофестивалю. Крім того, паралелі зі стрічкою можна побачити і в видатних фільмах інших режисерів, на кшталт “Амелі” та “Малголленд Драйву”.
Трилогія Кшиштова Кесльовського “Три кольори: синій, білий, червоний” стала прощальним ессе режисера, в якому він розмірковує над базовими концептами європейської ідентичності: рівності, братства, їхні межі, як між собою корелюють свобода та справедливість.
Прем’єра кожного з фільмів трилогії відбулась із тріумфом. “Три кольори: синій” отримав “Золотого лева” Венеціанського кінофестивалю та премію Гойя, за другу частину Кесльовського визнали найкращим режисером Берлінале, а завершальний фільм трилогії отримав премію “Сезар”, номінацію на “Оскар” та на “Золоту пальмову гілку”. ПІсля прем’єри стрічки “Три кольори: червоний” на Каннському кінофестивалі у 1994 році Кшиштоф Кесльовський заявив про свій ухід з кіно. Його останньою роботою став сценарій трилогії з трьох фільмів: “Рай”, “Пекло” і “Чистилище”. За життя режисера проєкт не було завершено. Після смерті Кшиштофа Кесльовського його співавтор Кшиштоф Песевич завершив сценарій, який згодом екранізував Том Тиквер.
Нагадуємо, що 12-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 14 до 21 серпня. Придбати Фестивальні абонементи можна за посиланням: https://bit.ly/31wldYJ.
12-Й ОДЕСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ ДЯКУЄ ЗА ПІДТРИМКУ СВОЇМ ПАРТНЕРАМ ТА СПОНСОРАМ:
За підтримки Державного агентства України з питань кіно
Генеральний партнер — АТ "ТАСКОМБАНК"
Офіційний партнер — izibank
Офіційний алкогольний спонсор — ARARAT
Платіжний партнер — Mastercard
Партнер фестивалю — Uklon
Генеральний медіа партнер — телеканал "Україна"
Офіційний партнер — кінокомпанія Star Media
Фешн партнер - Symbol
Автопартнер - Audi
Партнер фестивалю - Xiaomi
Чистий партнер — Karcher
Офіційний аудитор – Kreston GCG
Партнер фестивалю — DzygaMDB
Головний радіо партнер — NRJ
Медіа партнер- видання Marie Claire
Світський партнер — JetSetter
Медіа партнер — oll.tv
Інформаційний партнер — журнал про кіно VGL cinema
Медіа партнер — сайт мicта Одеси 048.ua
Інформаційний партнер — Kyiv Media Week
Б'юті-партнер червоної доріжки — сім'я салонів краси Fusion
Офіційний партнер Film Industry Office – готель “Лондонська”
Партнер Кіноринку — мережа кінотеатрів Multiplex
Виконавчий комітет Одеської міської ради
Одеська обласна державна адміністрація
За підтримки Українського культурного фонду
Польський Інститут у Києві
Goethe-Institut в Україні
Баварський Дім, Одеса
Посольство Держави Ізраїль в Україні
Французький Інститут в Україні
Посольство Королівства Норвегія в Україні
Посольство Швейцарії в Україні
Національний центр Олександра Довженка
Немає коментарів:
Дописати коментар