понеділок, 12 липня 2021 р.

Яки медіасмаки на півдні й сході?





По той бік екрана – аналіз медіаспоживання та дезінформації в українському інформпросторі
Проросійська пропаганда, місцеві вибори та епідемія COVID-19 — три потужні чинники, які значно вплинули на медіаспоживання та комунікацію українців у соціальних мережах. Аби з’ясувати докладно, хто і що впливає на сприйняття інформації та дієвість дезінформації, хто намагається маніпулювати українським суспільством на загальнонаціональному рівні та окремо на півдні та сході України, як українці реагують на головні події та виклики 2020-го, «Детектор медіа» провели аналітичне дослідження.


За його результатами південні та східні області України розділили на три групи за вразливістю до найпоширеніших російських наративів.

В «червоній зоні», де необхідне негайне й системне реагування, знаходяться Донецька та прилегла до неї Запорізька область. Усі російські наративи в цих регіонах мали підтримку абсолютної більшості опитаних.

У «помаранчеву зону», де серйозність проблем потребуватиме дій протягом найближчого року, потрапили Харківська та Одеська області. В Одеській області наратив про утиски російської мови поєднується з уявленнями про контроль націоналістів над владою. А в Харківській області туга за радянською спадщиною пов’язана із прихильністю до авторитарного правління «а ля Лукашенко» та несприйняттям Майдану.

У «жовтій зоні», де проблемні питання можуть дестабілізувати ситуацію в перспективі 2–3 найближчих років, опинилися Луганська, Миколаївська та Херсонська області: у всіх трьох регіонах Майдан лишається переворотом, від якого виграли лише націоналісти, які хочуть «переписати історію». В Миколаївській до цього ще додається острах перед утисками «російськомовних».

В умовно «зеленій зоні» (області, в яких достатньо не заважати громадянському суспільству тримати ситуацію під контролем) — Дніпропетровська область. Це типовий приклад регіону, в якому рівень несприйняття Майдану майже такий самий, як у Харкові чи на Луганщині, й де ставлення до мовної політики та політики пам’яті найкраще описує мем «какая разніца». Проблема лише в тому, що ці слабкості продовжує використовувати Російська Федерація.

З повним дослідженням можна ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/5mWAFel
Інфографіка: Стійка Україна / Resilient Ukraine за матеріалами дослідження Детектор медіа.



Немає коментарів: