вівторок, 8 червня 2021 р.

Українські мери оперують мільярдами, але мають мізерні оклади

 


Хто призначає зарплату мерам, і чому вона різниться в рази навіть у містах із однаковою кількістю населенням

Мери міст відповідають за мільярдні бюджети і невідновлювані ресурси громади — землю, заплави, прибережні зони. При цьому їхні оклади, які встановив Кабмін, просто мізерні. Уряд орієнтувався на кількість населення, коли виводив ці скромні цифри.

Якщо в мера є своя більшість у раді, депутати можуть дати йому надбавки. Але якщо такої більшості немає — мера можуть «посадити» на голу ставку. Тобто критерій тут суто політичний і не визначається показниками ефективності в роботі сіті-менеджера.

Інколи мери самі задля популізму відмовляються від доплат і премій, аби в очах суспільства виглядати кращими. Деякі мери обласних центрів отримують геть смішні суми. Так, нардеп Ігор Колихаєв, який торік у парламенті отримував близько 35 тис. грн на місяць, тепер керує Херсоном і отримує близько 16 тис. А ось середній заробіток мера Запоріжжя Володимира Буряка на 100 тис. вищий, ніж зарплата мера Херсона. Якщо говорити загалом про обласні центри, то середній заробіток мерів — 53 тис. грн на місяць.

Але, попри низькі зарплати, мери не поспішають залишати свої посади, а з бізнесу йдуть номінально. Практично завжди балотуються на наступний термін, бо доступ до бюджету дає можливість жити на широку ногу, у тому числі й на виборах, і легко їх вигравати. А потім — продовжувати освоювати підряди на потрібні фірми. На жаль, якщо правоохоронна система й починає працювати «по мерах», то лише з виховною метою і зазвичай тоді, коли надходить команда з Банкової.

Тому річ навіть не в зарплаті, а в системі. Невід'ємною частиною якої є і незбалансована оплата праці міського голови.

Рух ЧЕСНО проаналізував, які зарплати отримують мери обласних центрів і хто вирішує, скільки зароблятиме менеджер, котрий оперує мільярдними бюджетами українських міст.


Хто з мерів скільки заробляє?


Дохід міського голови тільки на декілька відсотків корелюється з чисельністю населення міста. Наприклад, у Андрія Садового середній заробіток становить 33,5 тис. грн, хоча Львів за населенням майже дорівнює Запоріжжю, а в мільйонній Одесі Геннадій Труханов отримує трохи менше від 23 тис. грн на місяць.

А мер найменшого обласного центру України Ужгорода Богдан Андріїв отримує 55,2 тис. грн на місяць, керуючи громадою чисельністю 115,5 тисяч. Бюджет найменшого обласного центру становить 1,4 млрд грн.

До того ж якщо проаналізувати дані щодо всіх зарплат мерів, бачимо: величина бюджету міста аж ніяк не впливає на рівень винагороди мера. Наприклад, Владислав Атрошенко в Чернігові з населенням 286 тисяч та бюджетом 2,9 млрд грн отримує 63,3 тис. грн, тоді як Руслан Марцинків з Івано-Франківська, що характеризується майже такими самими показниками, має 39,2 тис. грн. А ось помічники та радники мера цього міста коштують платникам податків 700 тис. грн на місяць.

Єдиний виняток — мер Херсона, що декларує мільйони гривень, але має низьку зарплатню. У цього міста найменший бюджет із-поміж усіх міст України із більш ніж 300 тисяч населення і найскромніші заробітки мера.

Також нижчу від середньої серед мерів зарплату отримують міські голови Полтави (48,2 тис. грн), Житомира (29,5 тис. грн), Чернівців (49,4 тис. грн) та Сум (43,9 тис. грн).

Причому міський голова Житомира Сергій Сухомлин вважає, що такої зарплати йому достатньо, але зізнається, що в його заступників — вища.



«Мене цілком влаштовує така зарплата, без додаткових премій і доплат. Я прийшов із бізнесу. Компанія, якою я керував, одна з лідерів в Україні. Тож на час роботи міським головою я маю вдосталь заощаджень, аби забезпечити життя своєї сім’ї. А після завершення каденції повернуся в бізнес», — розповів він Руху ЧЕСНО.

Насправді мери міст не поспішають залишати свої позиції і, попри невисоку заробітну плату, йдуть на вибори повторно. Як засвідчили результати виборів 2020 року, мерам, котрі п’ять років мали доступ до бюджетних коштів та місцевих ЗМІ, переобиратися легше.

У кожному разі, заробітна плата мера має бути достатньою, аби містом могли керувати не лише політики, котрі мають свій бізнес і доступ до бюджету громади.

Трохи вищу за середню мерську зарплату має очільник столиці Віталій Кличко — 59,5 тис. грн. Тобто це кошти, які сіті-менеджер отримує за те, що відповідає за розподіл і виконання 60-мільярдного бюджету, комфорт і безпеку кількох мільйонів містян. Така заробітна плата несумірна з рівнем відповідальності, що лежить на мерові міста-мільйонника.

У 2017 році рух ЧЕСНО вже досліджував питання рівня доходів українських мерів. Тоді, зокрема, доходи міських голів порівнювали із середніми в обласному центрі.

Ситуація за чотири роки кардинально змінилася у бік зростання зарплат більшості мерів. Якщо 2017 року зарплата Володимира Буряка перевищувала середню вшестеро, то тепер середню по регіону вона перевищує у 8,3 разу. Мер Миколаєва чотири роки тому отримував зарплатню, у 2,7 разу вищу за середню, а тепер отримує вчетверо вищу.

Але є випадки й протилежного характеру. Мер Львова Андрій Садовий отримував у 6,47 разу більше за середню зарплату, а тепер отримує у 2,8 разу більше.

Такий стан речей він вважає неприпустимим.


«Зарплата мого заступника — в межах 2 тис. дол. Це заробітна плата хорошого комбайнера. А моя зарплата 33 тис. — це заробітна платня тракториста. Отримуючи такі зарплати, чиновники, і мери зокрема, мають або красти, або працювати не на повну силу, або мати якісь заощадження, щоби не турбуватися про заробітну плату», — розповів він.

Свою фінансову стійкість він пояснює бізнесом дружини, яка забезпечує родину.

Руслан Марцінків заробляв у 5,45 разу більше, ніж середній житель Івано-Франківська, — а став отримувати у 2,4 разу більше.

Попри те, що завдяки бюджетній децентралізації бюджети всіх обласних центрів за ці роки значно збільшилися.

Хто вирішує, скільки платити мерові?

У кожному разі рівень та умови оплати праці міського голови визначають депутати.

Для цього вони користуються певними постановами Кабінету міністрів, які передбачають умови оплати праці осіб місцевого самоврядування.

Зазвичай на початку каденції обраного мера депутатам пропонують проєкт рішення, де фіксують умови оплати його праці.

Основою є посадовий оклад, що становить основну, але не більшу частину заробітків мера. У квітні, наприклад, посадовий оклад мера Кропивницького Андрія Райковича становив трохи менше 11% від його заробітної плати, тоді як у Віталія Кличка — майже 87%.

На відміну від різних доплат, оклад — величина стала й затверджена постановою Кабміну ще у 2006 році.

Відповідно до цього документа, меру міста з населенням понад один мільйон осіб встановлено посадовий оклад розміром 16 940 грн, мерам міст із населенням до 180 тисяч — 15 тис. грн, а всім іншим — 15 900 грн. Тобто різниця в межах 2 тис. грн.

Але до якихось реальних досягнень, таких як якість сервісу і послуг у містах, заробітна плата мерів зазвичай не прив’язується.

У містах Європи величина зарплати мерів міст чітко сумірна з кількістю населення. Заробітна плата мера міста зі 100 тисячами населення вдвічі нижча від зарплати мера міста-мільйонника. Відповідно, найбільше отримують мери столиць. До прикладу, зарплата мерів Мадрида і Парижа становить майже 9 тис. євро (населення 3,3 та 2,2 мільйона відповідно), мера Лондона — понад 12 тис. євро (8,9 мільйона осіб). У Валенсії з населенням 0,8 мільйона мер отримує понад 6 тис. євро, а в Мілані — 7,5 тис. євро (1,4 мільйона населення).

Яким же чином мери українських міст, маючи одні оклади, отримують інші зарплати?



Вже згаданими вище умовами оплати праці депутати зазвичай передбачають своєму мерові певні надбавки, доплати і премії.

Сюди можуть входити надбавки: за ранг посадової особи, за вислугу років, за високі досягнення у праці, за науковий ступінь, вчене звання та навіть за знання іноземної мови. Крім цього депутати встановлюють величину щомісячної премії у відсотках від окладу. Інколи вона може становити і 100, і 300% від окладу.

До заробітної плати входять також відпускні, лікарняні, компенсації за відрядження, матеріальні допомоги та інші виплати.

Дуже часто мери отримують матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Її суму теж затверджує рада.

Наприклад, міському голові Запоріжжя Володимиру Буряку у грудні минулого року депутати вирішили виплачувати надбавки за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% від посадового окладу.

Один раз на рік він отримує дві матеріальні допомоги: на суму середньомісячної заробітної плати для вирішення соціально-побутових питань і на суму посадового окладу — для оздоровлення при наданні щорічної відпустки. І найголовніше — міська рада вирішила, що панові Буряку мають виплачувати щомісячно 15% від фонду заробітної плати за посадовими окладами апарату і виконавчого комітету Запорізької міської ради, який затверджений у штатному розписі, а також до державних та професійних свят і ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів, та економії фонду оплати праці.

У квітні заробітна платня Володимира Буряка становила 127,5 тис. грн. З них 73% — премія.

Херсонському міському голові того ж місяця депутати присвоїли 5 ранг посадової особи місцевого самоврядування і встановили доплату за цей ранг та надбавку за вислугу років, якої в Ігоря Колихаєва немає, адже він обраний уперше.

Тож у квітні 2021 року він отримав 14,5 тис. грн, із яких надбавки становили 3,5%, а відпускні — 16,6%.

Приблизно така ж ситуація в мера Одеси, який отримав у квітні 23,4 тис. грн, з яких 27,25% становили надбавки.

Премій ці міські голови не отримували. Як і мери Львова, Житомира та Києва.


«На початку пандемії я відмовився від премії. Хотів таким чином підтримати всіх, кому тепер важко. Зараз ситуація вже трошки поліпшилася, але премію поки що отримувати не буду», — розповів мер Львова Садовий.

Натомість у мерів Хмельницького, Чернівців, Рівного, Ужгорода, Полтави та Луцька премії становлять половину заробітної платні.

Надбавку за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи депутати встановили теж не всім мерам. Такі премії на суму 8–9 тис. грн отримують мери Львова, Хмельницького, Чернівців, Житомира, Рівного і Кропивницького. Мер Ужгорода отримує трохи більше 10 тис. грн, а мери Чернігова та Рівного — по 17,5 та 15,6 тис. грн відповідно.

Так само не всі мери отримують доплату за доступ до державної таємниці. Суми від 722 до 1590 грн на місяць отримують мери Львова, Миколаєва, Чернігова, Чернівців, Кропивницького, Ужгорода і Черкас. Останній, Анатолій Бондаренко, отримує щомісячну доплату, хоча рік тому СБУ позбавила його допуску до державної таємниці.

Дізнатися, яким чином і на підставі чого мери отримують цю надбавку, складно, адже розпорядження Кабміну про цю доплату — для службового користування, і дізнатися його зміст неможливо.

Як розповіла начальниця відділу кадрів Херсонської міської ради Надія Лисенко, ці доплати виплачуються людині, котра отримує доступ до держтаємниці, і не обов’язково це може бути міський голова.

Очевидно, що більшість доплат і премій — можливість збільшити скромну зарплату мера, і тому депутатам доводиться платити йому не за нормальну роботу, а за «інтенсивність та секретність».

Змінити ситуацію з оплатою праці в органах місцевого самоврядування має новий Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування». У 2017 році закон уже приймали, але його заветував президент.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що він запроваджує прозору систему оплати праці та «відв’язує» органи місцевого самоврядування від прямого втручання КМУ у централізоване визначення розмірів окладів службовців місцевого самоврядування.

Тобто законопроєктом пропонується відійти від прямого втручання держави у розміри посадових окладів службовців місцевого самоврядування. Законопроєктом лише фіксується мінімальний розмір оплати праці та закладається співвідношення між розмірами оплати праці службовців різних категорій. Таким чином, керівник уже не зможе вибірково підвищувати посадовий оклад лише одному чи кільком службовцям, не підвищивши заодно розмір посадового окладу всім службовцям органу місцевого самоврядування.

Посадові оклади мають встановлюватися на підставі схеми посадових окладів, що затверджується відповідною радою. Схема посадових окладів формуватиметься з урахуванням місцевих умов і можливостей місцевого бюджету.

Заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко обіцяє, що закон буде прийнято восени. «З нового року представники місцевого самоврядування будуть з оновленою кадровою моделлю та оновленою системою мотивації», — пообіцяв Корнієнко на засіданні консультативної ради з питань місцевого самоврядування 11 травня 2021 року.

«Слуги народу» наголошують, що держава не повинна втручатися в рівень заробітних плат. До речі, з главою СН не погоджується Андрій Садовий, у якого тліє конфлікт із депутатами і немає сталої більшості.


«Зарплата має бути високою, без усіх цих доплат. Кабмін має сказати чесно — зарплата мера українського міста прирівняна до зарплати нардепа, наприклад. Або комбайнера. І саме кабмін має встановити посадовий оклад, а не місцеві депутати», — вважає він.

Окрім належних зарплат міським головам та очільникам громад, Рух ЧЕСНО пропонує законотворцям розглянути питання компенсації роботи депутата місцевої ради.


«Зараз місцеві ради отримали більші бюджети і більше повноважень. Держава взяла курс на децентралізацію. Наївно думати, що депутати місцевих рад п’ять років безкоштовно якісно волонтеритимуть на громаду. Вони, як і мери, управляють нашим бюджетом і невідновлюваним ресурсом громади — землею, заплавами, прибережними зонами. У США та Європі депутати отримують компенсацію з бюджету за свою роботу, і Україна має йти саме таким шляхом розвитку місцевого самоврядування», — наголошує лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

Також Рух ЧЕСНО розробив свої пропозиції до змін Виборчого кодексу, над якими наразі працюють у парламенті.

Немає коментарів:

Дописати коментар