Презентація результатів розрахунку Індексу євроінтеграційного економічного поступу та першого в Україні порталу економічної євроінтеграції областей відбулася 26 травня 2021 року на платформі ZOOM під час онлайн-конференції «Рейтинг економічної євроінтеграції українських областей: динаміка за 6 років».
Під час заходу були презентовані результати комплексного дослідження інтеграції областей до європейського економічного простору за 2014-2019 роки. Головним інструментом дослідження став Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіону.
Індекс євроінтеграційного економічного поступу (ІЄЕП) – інструмент, адаптований до наявного інформаційного забезпечення, а також останніх змін, що відбулися на регіональному рівні інституційної підтримки євроінтеграційних економічних зрушень. До складу ІЄЕП увійшли 15 індикаторів глибини торговельно-економічних зв’язків регіону з ЄС та 6 індикаторів рівня інституційної підтримки, яку обласні державні адміністрації забезпечували для зближення економік областей з ЄС.
Методологію розрахунку ІЄЕП та загальні тенденції перебігу процесів європейської економічної інтеграції областей України у 2014 – 2019 роках були презентовані головною експерткою проєкту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у здійсненні проєвропейських економічних реформ у регіонах України» Тетяною Зосименко.
Презентуючи методологію дослідження, пані Зосименко звернула увагу на те, що вивчення ситуації на регіональному рівні, а також її висвітлення у доступній формі, особливо у ЗМІ, є важливими, оскільки саме з них громадяни черпають інформацію щодо торгівлі з країнами ЄС та її впливу на місцеву економіку. Через відмінності в регіональному соціально-економічному розвитку, аналітичні матеріали загальнонаціонального рівня можуть часто бути недостатніми для опису ситуації на місцях. Хоч Порядок денний асоціації і є основним механізмом моніторингу та оцінювання прогресу України у виконанні Угоди про асоціацію, а також моніторингу та оцінювання досягнень всіх цілей економічної інтеграції, проте у самому документі не визначено переліку показників – індикаторів цілей економічної інтеграції, які свідчитимуть про успішність реалізації економічних реформ, тим більше на рівні регіонів.
Саме з метою моніторингу та оцінювання результатів європейської інтеграції в економічному вимірі і було розроблено методику, що дозволяє порівняти прогрес регіонів України у поглибленні економічної інтеграції з ЄС, визначити, в яких областях створені найбільш сприятливі інституційні умови для розгортання євроінтеграційних процесів в торговельно-економічній сфері.
Тенденції, виявлені в рамках дослідження, показують, що протягом 2014–2019 роках у динаміці середнього значення ІЄЕП у регіонах України можна виділити три періоди: застій, рух уперед, відкат. У період застою у 2014-2015 років значення ІЄЕП залишалися майже незмінними і коливалися на рівні 0,3. Така ситуація склалася через негативну динаміку «інституційної» складової ІЄЕП. До 2017 році значення відповідного субіндексу щороку знижувалося на 18%. Натомість «торговельно-економічна» складова ІЄЕП стабільно зростала кожного року у середньому на 5%.
У період позитивної динаміки у 2016-2018 роках спостерігалося поліпшення як показників торговельно-економічного субіндексу, так і інституційної складової, що дозволило досягнути найвищого за досліджуваний період рівня ІЄЕП (0,353) у 2018 році.
Повернення на негативний вектор динаміки відбулося у 2019 році, коли порівняно з 2018 роком середнє значення ІЄЕП скоротилося на 7% і становило 0,331. Зміни на гірше відбулися за обома складовими субіндексами, але якщо для торговельно-економічної складової зниження сягнуло тільки 3%, то для складової інституційної підтримки – цілих 14%.
Керівником проекту Максимом Корявцем було презентовано Портал економічної євроінтеграції областей (https://www.ieep-ua.org/), розроблений за результатами дослідження виконавцями проекту, на якому можна переглянути методологію розрахунку ІЄЕП, результати дослідження по кожній області та в масштабі всієї України у вигляді інтерактивних карт та таблиць, інфографіки та комплексного звіту.
Експертне обговорення «Вплив імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на економіку регіонів України» відбулося в рамках заходу із залученням наступних досвідчених експертів: Іван Нагорняк (радник Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України); Тетяна Міськова (директорка державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»); Оксана Кузяків (виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівник Центру досліджень сучасного суспільства); Вероніка Мовчан (директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівник Центру економічних досліджень; Юрій Вдовенко (координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства); Наталія Гаращенко (координаторка Робочої групи 3 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво», президент ГО «Клуб економістів»).
В рамках даної сесії обговорювалися питання прогресу впровадження Угоди про асоціацію та Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі в Україні, реалізації реформ у митній сфері як «драйверів» економічної інтеграції до ЄС, подальших перспектив впровадження економічної частини Угоди про асоціацію.
Іван Нагорняк відзначив, що контроль за виконанням на регіональному рівні нормативно-правових документів євроінтеграційного характеру, прийнятих урядом, є дуже важливим елементом для євроінтеграційного економічного прогресу. Комунікація результатів євроінтеграційних реформ та висвітлення їх впливу на економіку регіонів є не менш значущими факторами. Також пан радник Віце-прем'єр-міністра запропонував додати до методології дослідження аналіз економічних зв’язків з ЄС, що існують у найближчих до України регіонах європейських країн та регіонах країн балканського регіону, для порівняння отриманих результатів з результатами дослідження інтеграції українських областей до європейського економічного простору.
Позитивні експортні тренди до ЄС були відзначені Тетяною Міськовою. ЄС залишається головним торговельним партнером України, незважаючи на складність виходу українського бізнесу на європейський ринок через відносну неоднорідність середовища в різних країнах-членах ЄС. Проте проблема з обізнаністю бізнесу щодо шляхів та інструментів експортування своїх товарів до європейського економічного простору залишається, що потребує подальшого вдосконалення наявних в Україні релевантних інформаційно-консультативних ресурсів. В свою чергу Офіс з розвитку підприємництва та експорту продовжує налагоджувати сталі зв’язки з європейськими торговельними партнерами.
Оксана Кузяків ознайомила учасників заходу з проміжними результатами реалізації громадської ініціативи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «За чесну та прозору митницю», яка покликана дослідити точки зору різних груп інтересів у процесі реалізації митної реформи в Україні. На сьогодні на порядку денному реформи, який вітається ЄС, знаходяться три ключові нововведення: запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора, запровадження режиму спільного транзиту (NCTS) та прийняття закону про кримінальне покарання за товарну контрабанду. Більшість опитаних в рамках громадської ініціативи представників бізнесу вважають, що реформа митної системи в Україні рухається у правильному напрямку. Проте пані Оксана зауважила, що, незважаючи на запровадження реформи на національному рівні, її результативність визначатиметься якістю впровадження змін на практиці на регіональному рівні в областях, де працюють митниці, а також рівнем розуміння практичних елементів реформи бізнесом на місцях. Тому важливість комунікаційного супроводу змін є вкрай високою.
Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан акцентувала увагу на тому, що відсоток підприємців, на яких позитивно вплинула реалізація Угоди про асоціацію, збільшився протягом періоду 2016-2020 років та станом на 2020 рік перевищив частку підприємств, на яких Угода не вплинула (мала нейтральний вплив). При цьому відсоток підприємств, що «програли» від імплементації Угоди, мав тенденцію до зниження. В контексті структури експорту пані Вероніка зазначила, що «міф» про сировинний характер експорту України до ЄС має бути розвінчаний, оскільки насправді частка перероблених товарів у національному експорті на європейські ринки зросла і вже досягла позначки 49% станом на 2020 рік (при чому ЄС став основним пунктом призначення перероблених товарів). Пані Вероніка також зазначила, що активне оновлення додатків Угоди про асоціацію, яке набуває все більшого розмаху останнім часом, може дати поштовх до нових позитивних зрушень у сфері економічної євроінтеграції та зростання обсягів торгівлі з ЄС.
Юрій Вдовенко зі свого боку зазначив, що Угода про асоціацію є «ядром» проєвропейських прагнень України в контексті реалізації політики Східного партнерства. При цьому інструменти Східного партнерства завдяки своєму світоглядному характеру часто дозволяють доносити необхідну інформацію про вигоди від асоціації з ЄС до регіонального рівня.
В контексті виходу на європейські ринки вітчизняному бізнесу важливо розуміти, окрім нормативної бази, філософію роботи європейського бізнесу. Інтенсивні зміни при адаптації нормативно-правового поля при впровадженні Угоди про асоціацію на національному рівні не обов’язково призведуть до швидкої зміни свідомості бізнесу – це в більшій мірі є еволюційним процесом. Тому робота з бізнесом в регіонах має стосуватись як можливостей державної підтримки, з одного боку, так і формування європейської бізнес-культури, з іншого боку, до чого обов’язково має долучатися громадський сектор.
Наталія Гаращенко відзначила важливість питання розвитку малого та середнього бізнесу в умовах впровадження Угоди про асоціацію в рамках діяльності Робочої групи 3 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна - ЄС «Економічна співпраця, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво». Одним із важливих питань, на думку пані Тетяни, є подальший розвиток механізмів підтримки підприємництва на регіональному рівні. Адже запит на консультаційну підтримку для бізнесу в контексті економічної інтеграції до ЄС зростає вже і на рівні територіальних громад.
В рамках останньої сесії онлайн-конференції представники Асоціації регіональних аналітичних центрів представили результати розрахунку Індексу євроінтеграційного економічного поступу в окремих областях України, зокрема:
по Хмельницькій області: Романа Михайлишин, аналітикиня громадської організації «Хмельницька ініціатива»;
по Черкаській області: Любов Ропало, директорка Черкаської агенції регіонального розвитку;
по Рівненській області: Віталій Лебедюк, директор Школи політичної аналітики «ПОЛІС»;
по Харківській області: Володимир Коробов, керівник Центру досліджень південноукраїнського прикордоння;
по Сумській області: Тетяна Романова, експертка громадської організації «Бюро аналізу політики».
Довідково:
Захід проведено Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (https://pfirs.org/) та Асоціацією регіональних аналітичних центрів (https://pfirs.org/arttnet.html) в рамках проєкту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у здійсненні проєвропейських економічних реформ у регіонах України» за фінансової підтримки програми «MATRA», що виконується в Україні Посольством Королівства Нідерландів.
Немає коментарів:
Дописати коментар