Як вироблявся почерк Кесльовського?

Передивився вчора чергові фільми з програми 18 фестивалю Docudays UA 2021, це ретроспектива документальних робіт польського режисера Кшиштофа Кесльовського: перша і друга частини які були зняті в комуністичній Польщі 70-х років (відбирала Аґнешка Голланд). Чорно-білі, про виробничі та партійні теми("Фабрика" та "Життєпіс") де він "намацював" свій стиль. Герої були зняті такими крупними планами, які потім в його "Кольорах" запрацювали на весь широкий екран у 90-ті. А кіно, як відомо, створено з кадрів.

Цими короткими стрічками автор робив "замальовки" пропрацьовуючи різні засоби передачі емоцій. Зображальні та змістовні. Навіть в одному кольорі. Зрозуміло чому свій шедевр, який був знятий в кольорі він назвав: "Кольорі..." По цей час пам'ятаю, які насичені вони були в тій картині, особливо "Синій"...

А ця польська туга!

Мабуть, не тільки в мене Польща асоціювалась (в комуністичні часи) з тугою. Кіно цієї країни було якимось нудним й від нього утискало серце. Хотілось позбавитись чогось... Це потім з'явилось веселкове забарвлення.

А ще, деякі плани тих документальних картин 70-х що Кесльовський знімав для телебачення виглядали як інсценівка текстів Жванецького, наприклад: "Збори на лікеро-горілчаному заводі": "наливає з графину"...

Дуже хочу, щоб молоді українські аматори кіно передивились ті майстра "ескізи", надихнулись й створили свої шедеври. Онлайн кінотеатр працює по 4 квітня.

В.Головченко 

#docuclub #docudaysua2021