Випадки отруєнь у кафе, ресторанах та інших закладах громадського харчування є непоодинокими. Як довести провину закладу та як домогтися компенсації витрат на лікування, розповідає юристка Третього одеського бюро правової допомоги Одеського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Дімова.
Увага! До закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб (ст.1 Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”).
Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи. Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації.
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.
ЯКИЙ АЛГОРИТМ ДІЙ У РАЗІ ОТРУЄННЯ?
завжди зберігайте чек, у разі отруєння його слід додати до вказаних нижче документів;
оформите свідчення друзів або знайомих, котрі були теж на трапезі;
обов’язково треба засвідчити факт отруєння: звернутися до лікарняного закладу або викликати «швидку», повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою ви, вірогідно, отруїлися. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причинно-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків;
спочатку можна спробувати звернутися з письмовою претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії наступних документів:
документи, що засвідчують факт придбання їди у цьому закладі (чек, квитанція);
довідка з медичного закладу (зокрема виписаний епікриз);
копії всіх квитанцій (чеків) на придбані ліки та медичні послуги;
зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих;
якщо таке звернення не дало результатів, можна також звернутися до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Держспоживслужби). Цей орган відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зобов’язаний проводити санітарно-епідеміологічні розслідування для виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідуальні;
останній етап відновлення порушених прав потерпілих громадян - звернення до суду з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до втрати здоров’я. Крім відшкодування витрат саме на лікування, можна також вимагати відшкодування вам моральної шкоди.
Довідково! Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Увага! Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
ЯК ДОВЕСТИ ФАКТ ХАРЧОВОГО ОТРУЄННЯ В ЗАКЛАДІ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ?
Необхідно довести, що отруїлися саме в цьому закладі громадського харчування. Набагато легше це зробити, якщо людина була в закладі не сама і отруїлась не одна особа. Наприклад, після святкування якоїсь події з друзями, знайомими або корпоративу. У всіх постраждалих можуть бути схожі симптоми. Необхідно отримати висновок лікаря. Потрібно зберегти товарний чек. Це дуже важливо, оскільки чек є підтвердження того, що ви дійсно відвідували даний заклад, якщо його немає – відео з камер спостереження, свідки, що доведуть факт харчування в даному закладі, тощо.
Нагадуємо, порушення санітарних норм тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 42 КУпАП ).
Немає коментарів: