Тренінгова ініціатива JICA Knowledge co-creation program є одним із видів технічної співпраці. Ця програма націлена на поширення накопиченого Японією унікального досвіду та знань, які допомогли їй стати однією з провідних у світі технічно та технологічно розвинених країн. Передбачається, що такою допомогою можуть скористатися й держави, з якими працює JICA, для вирішення їхніх економічних, соціальних, екологічних та інших важливих проблем. Про масштаби тренінгової програми свідчить хоча б той факт, що щороку в ній беруть участь близько 10 тис. осіб із 194 країн. Переважно вони представляють держсектор – уряд, урядові структури, органи місцевої влади, муніципалітети. Та з деяких пір підвищену увагу до цих програм демонструє і неурядовий сектор (NGO).
Японська сторона дуже серйозно підходить до тренінгів: до їхньої організації та проведення залучаються фахівці державних органів влади, NGO, провідних університетів та приватних компаній. Вони створюють колективний продукт, цінність якого просто величезна. Причому теми тренінгів різноманітні, вони стосуються таких сфер як освіта, охорона здоров’я, управління, мирне врегулювання, соціальний захист, транспорт і інфраструктура, інформаційні та комунікаційні технології, природні ресурси та енергетика, політико-економічний розвиток, розвиток приватного сектору, ґендерна рівність, аграрний сектор та інші.
Україна та сусідня до нас Молдова, на яку також поширюється діяльність київського офісу JICA, приєдналися до тренінгової програми ще 2000 року. За цей час у ній взяли участь понад 1 тис. наших співвітчизників та понад 500 молдаван. До пандемії COVID-19 навчання слухачів проводилося традиційно: після попереднього відбору їх запрошували до Японії, де вони отримували не лише теоретичні знання, але й практичну підготовку. Однак карантинні обмеження, запроваджені по всьому світу, змусили JICA внести суттєві корективи до своєї тренінгової роботи. Тепер із офлайну вона перейшла в онлайн.
Керівник представництва JICA в Україні Сугімото Сатоші зазначає, що такий підхід уже дає позитивний ефект навіть у ситуації з такими обмеженнями. І справа не лише в тому, що освітня робота не була припинена через пандемію, навпаки, до неї тепер можна залучати ширшу аудиторію із спеціалістів різних країн. А це означає, що збільшується ефективність занять, знання швидше поширюються. Крім того, слід підкреслити, що даний формат допомагає учасникам одразу ж застосовувати отримані знання у своїй роботі.
Один із таких онлайн-тренінгів відбувся у листопаді 2020 р. Його тема – «Управління та використання національних контрольних пунктів для проведення ефективних досліджень». Участь у ньому взяли 14 слухачів із 5 країн – Бангладеш, Камбоджі, М’янми, Північної Македонії та України. Нашу країну представляли двоє фахівців, зокрема заступник начальника Управління з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва Держгеокадастру Ганна Ткаченко. На її думку, організаторам вдалося реалізувати багатоваріантний підхід у проведенні таких заходів.
«Тренінг проходив не лише у форматі лекцій. Частина курсу передбачала практичні заняття, експертні та публічні обговорення. Ми ділилися досвідом та проблемами, з якими стикаємося в своїй роботі», – розповіла вона. І додала, що організатори курсу особливу увагу приділили механізму формування якісних пропозицій для залучення нових проектів міжнародної технічної допомоги. Отримані знання важливі їй для подальшої співпраці з міжнародними партнерами.
Інший учасник тренінгу – старший науковий співробітник державного підприємства «Науково-дослідний інститут геодезії та картографії» Юрій Стопхай розповів, що кожен слухач щодня заповнював щоденник, у якому конспектував заняття, коментував їх та формулював запитання до викладачів. Вони щотижня цей щоденник перевіряли та відповідали на поставлені запитання.
Юрій Стопхай також відзначив результативність тренінгу: «Я активно використовую інформацію, що стосується нормативного забезпечення виконання геодезичних та знімальних робіт за допомогою спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (GPS, Galileo, GLONASS, Beidou) при складанні нормативної документації для українського топографо-геодезичного виробництва».
Заразом учасники тренінгової програми зауважили й деякі незручності, котрі доводиться враховувати в процесі навчання. Зокрема це стосується різниці в часі. Японські експерти проводять тренінги для слухачів із багатьох країн одночасно, багато з яких можуть перебувати в різних часових поясах. Тому складно підготувати розклад, який би всіх влаштовував. Але JICA старається враховувати такі складні обставини та створювати максимальний комфорт для кожного. Приміром, Юрій Стопхай повідомив, що його заняття розпочиналися о 8 годині ранку за київським часом, і йому це було зручно.
Як можна стати учасником онлайн-тренінгів? Координатор тренінгових програм у JICA-Україна Альона Ткач пояснює: «Тренінги JICA розроблені переважно для держслужбовців. Теми курсів відображають пріоритети країни та пріоритети роботи JICA у даній країні. Ми у тісній співпраці з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Державною канцелярією Молдови обираємо кращих кандидатів для участі в курсах, а їх кінцевих вибір роблять уже в Японії. По завершенні курсів кожен із учасників ділиться своїм досвідом та враженнями від курсів, розповідає, як використовуватиме отримані знання у своїй повсякденній роботі».
У JICA-Україна кажуть, що на 2021 р. для України та Молдови заплановані курси, які, зокрема стосуються аграрної галузі, кібербезпеки, ІТ-технологій, залучення інвестицій. У JICA очікують, що заявлені теми викличуть інтерес серед українських та молдовських спеціалістів.
«Ми сподіваємося, що по завершенні пандемії COVID-19 нам вдасться поєднувати тренінги, що проводяться в онлайн та офлайн-режимі. Їхні учасники зможуть отримувати не лише теоретичні знання, але й практичний досвід під час перебування в Японії. Ми продовжуємо робити все можливе для того, щоб забезпечити високу якість тренінгових курсів, а також сподіваємося, що їхні українські та молдовські випускники створять асоціацію, котра сприятиме розвитку людського капіталу та їхньому професійному зростанню», – резюмує пан Сугімото.
JICA – японська урядова організація, котра прагне забезпечення гуманітарного захисту та розвитку в світовому масштабі. Для досягнення цих цілей JICA співпрацює з урядами країн-партнерів, використовуючи широкий спектр механізмів підтримки – кредити, гранти, програми технічної співпраці, що включають тренінговий компонент.
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний пресклуб «Українська перспектива»
Додаткова інформація
JICA – японська урядова організація, котра прагне забезпечення гуманітарного захисту та розвитку в світовому масштабі. Для досягнення цих цілей JICA співпрацює з урядами країн-партнерів, використовуючи широкий спектр механізмів підтримки – кредити, гранти, програми технічної співпраці, що включають тренінговий компонент.
Немає коментарів:
Дописати коментар