Що з дотриманням екологічних прав громадян?

Аналітичний звіт з дотримання екологічних прав громадян, підготовлений Міжнародною благодійною організацією «Екологія – Право – Людина» у партнерстві з Громадською організацією «Мережа захисту національних інтересів «АНТС»».

Цей звіт дозволив оцінити стан справ з дотриманням екологічних прав громадян в Україні, а також сформувати перелік рекомендації для його покращення.


Законодавче регулювання, спрямоване на захист екологічних прав громадян, поступово покращується, але над реалізацією потрібно працювати. Рівень екологічної та правової освіти перебуває на дуже низькому рівні, тому часто громадяни навіть не усвідомлюють, коли їх екологічні права порушуються і не знають, куди звертатися у разі порушення їхніх прав. Про це свідчить, зокрема, вкрай низька кількість звернень до Уповноваженого з приводу порушення екологічних прав, а також невелика кількість справ, пов’язаних із захистом довкілля у судах;


Не завжди позитивна судова практика та недостатня ефективність роботи Уповноваженого щодо захисту саме екологічних прав також стримують громадян від більш активного використання цих механізмів захисту;


Безумовно позитивний вплив на дотримання екологічних прав громадян мало прийняття законів щодо процедур ОВД і СЕО, що покращили законодавче регулювання права громадян на участь у прийнятті рішень, що стосуються довкілля;


Доступ громадян до правосуддя також поступово покращується завдяки формуванню судами касаційної інстанції судової практики, що сприяє реалізації норм Орхуської конвенції. Проте деякі бар’єри в доступі громадськості до правосуддя в екологічних спорах залишаються, зокрема: високі ставки судового збору, значні витрати на правову допомогу, ігнорування судами першої та апеляційної інстанцій норм Орхуської конвенції (як наслідок, доводиться доходити аж до касаційної інстанції, щоб справу хоча б почали розглядати по суті, а це витрати і часу і ресурсів);


Право громадян на доступ до публічної інформації, що стосується довкілля, реалізовується в основному шляхом направлення запитів про доступ до публічної інформації. Хоча в деяких випадках і зустрічаються проблеми з отриманням відповідей, але загалом, системних проблем не виникає, крім того, в разі порушення прав громадян на доступ до публічної (екологічної) інформації, є механізми впливу на порушників через Уповноваженого;


Водночас держава ще не забезпечила публікацію всієї наявної інформації про стан довкілля у форматі відкритих даних в мережі Інтернет для вільного доступу широких кіл громадян;


Окремо слід відзначити, що право на доступ до екологічної інформації не буде належним чином гарантоване без запровадження дієвої та ефективної системи моніторингу за станом довкілля.

Враховуючи зазначене, можна констатувати, що попри поступове покращення законодавчого закріплення та реалізації процесуальних екологічних прав громадян, для досягнення захисту матеріальних екологічних прав громадян та покращення стану довкілля в Україні слід докласти ще чимало зусиль.

Дуже важливою є активність з боку громадськості (природоохоронних громадських організацій) для забезпечення сприятливого для життя та здоров’я довкілля, які повинні відігравати роль громадського контролю за діяльністю держави.

Рекомендації для державної політики:

підвищити рівень екологічної та правової свідомості населення шляхом оновлення Концепція екологічної освіти в Україні та її реалізації;


передбачити безоплатну правову допомогу для населення, щодо вирішення питань, пов’язаних із захистом екологічних прав громадян;


відмінити або суттєво знизити судовий збір за звернення до суду щодо захисту екологічних прав громадян та довкілля;


запустити Єдиний реєстр (централізований портал) з інформацією про проведення стратегічної екологічної оцінки;


покращити доступ до екологічної інформації у форматі відкритих даних; запровадити дієву систему екологічно моніторингу та прийняти Закон України «Про державний екологічний моніторинг»;


відновити публікації щорічних доповідей про стан довкілля;


забезпечити моніторинг виконання рекомендацій Уповноваженого, відображених у Щорічних доповідях щодо дотримання прав громадян;


забезпечити прийняття законопроектів «Про адміністративну процедуру» та «Про публічні консультації»;


відновити спеціалізовані відділи у правоохоронних органах, що відповідатимуть за розслідування правопорушень, що стосуються довкілля.


Рекомендації для громадськості:



підвищувати екологічну свідомість за допомогою навчальних семінарів, онлайн курсів, тренінгів громадських організацій, університетської освіти;


звертатись до правозахисних організації, зокрема Української Гельсінської спілки, МБО «Екологія-Право-Людина», ГО «АНТС» для отримання допомоги щодо захисту екологічних прав;


звертатись до Уповноваженого ВРУ з прав людини для відновлення порушених прав громадян, в тому числі екологічних;


брати активну участь в інструментах залучення громадськості щодо прийняття рішень, які стосуються довкілля (ОВД, СЕО), щоб запобігати подальшим судовим спорам та порушенню екологічних прав.


Звіт підготовлено в рамках проєкту «Екологізація демократії участі: захист екологічних прав України», що фінансується Міністерством закордонних справ Нідерландів в рамках програми МАТРА та впроваджується Міжнародною благодійною організацією «Екологія – Право – Людина» у партнерстві з Громадською організацією «Мережа захисту національних інтересів «АНТС»».