1.Чому сфера послуг має перейти на українську саме з 16 січня?
Це регулює закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (більше відомий як «закон про мову»).Він набув чинності 16 липня 2019 року. Але окремі норми вирішено ввести в дію пізніше – через кілька місяців або років, щоб дати державі, громадянам та бізнесу час на підготовку. Стаття 30, яка визначає, що «мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова», починає діяти через 18 місяців після набуття чинності законом про мову, тобто 16 січня 2021 року.
2.То що, всіх тепер змусять розмовляти українською?
Ні. Закон регулює саме мову надання послуг, а не те, хто якою мовою розмовляє. На мову приватного спілкування закон узагалі не поширюється. Українською мають надаватися послуги споживачам, зокрема під час усного спілкування. Що ж до мови роботи, це залежить від того, де Ви працюєте. Стаття 12 закону про мову визначає, що «мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова». Мова робочого спілкування в приватному секторі законом не регулюється, за винятком того, що ніхто не має права забороняти працівнику спілкуватися на роботі українською і змушувати переходити на іншу мову (це визначає стаття 21 закону).
3.Чи залежать вимоги до мови обслуговування від форми власності?
Ні, не залежать. Згідно з Конституцією України, всі форми власності в Україні є рівними, тому закон визначає, що «підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи- підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів …здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги)…державною мовою».
4. На які послуги поширюється дія закону?
На будь-які послуги, які надаються в Україні. В магазині чи кав’ярні, на курсах водіїв чи в дитячому гуртку, в ремонтній майстерні чи службі доставки – всюди послуги мають надаватися українською.
5. То що, тепер я не зможу отримати послугу російською? А мого друга-іноземця не мають права обслужити англійською?
Один із найпоширеніших міфів російської пропаганди – буцімто закон забороняє надавати послуги іншими мовами. Звісно, це неправда. Закон лише гарантує кожному обслуговування українською за замовчуванням. Це означає, що Вас мають автоматично обслуговувати українською, надавати українською інформацію про товари чи послуги (меню, прейскурант, користувацькі інструкції тощо). Однак якщо клієнт хоче, щоб його обслуговували іншою мовою – немає жодних проблем. У законі чітко сказано: «На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін». Закон також передбачає, що «інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами».
6. А послуги в інтернеті теж тепер мають надаватися українською?
Так. Закон стосується надання послуг «у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги». Власне, насамперед для інтернет-магазинів і передбачався такий довгий 18-місячний перехідний період, який вони мали використати для «українізації» своїх сайтів. Також закон передбачає, що «суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою».
7. Чи правда, що порушників закону одразу штрафуватимуть?
Ні, неправда. Якщо споживач поскаржиться на порушення права на обслуговування українською мовою і факт порушення буде доведено, на перший раз заклад, що порушив закон, отримає лише попередження і припис про усунення порушення впродовж 30 днів. А от за повторне порушення протягом року вже буде накладено штраф на суму від 5100 до 6800 гривень.
8. Кого штрафуватимуть: заклад чи працівника?
Як попередження, так і штраф за повторне порушення стосується суб’єкта надання послуг – закладу або ФОПу. Якщо працівник порушить закон всупереч настановам роботодавця, звичайно, заклад може вирішити стягнути з такого працівника завдані штрафом збитки. Але це вже внутрішня справа самого закладу, що регулюється цивільним і трудовим законодавством, а не законом про мову.
9. Куди звертатися й що робити, якщо мене не обслуговують українською?
Для захисту права на отримання інформації та послуг українською мовою створено спеціальну інституцію – Уповноваженого з захисту державної мови. На його офіційному сайті розміщено пам’ятку про те, що робити, якщо Ваші права порушені.
Крок 1: попросити про обслуговування українською.
Крок 2: (якщо проблему не вирішено) – звернутися до керівництва або на гарячу лінію закладу / мережі.
Крок 3: (якщо проблему так і не вирішено) – задокументувати порушення і надіслати письмову чи електронну скаргу Уповноваженому.
Усі контакти і поради щодо оформлення скарги викладені тут
10. А що робити, якщо закон про мову порушується не у сфері послуг, а наприклад, в освіті чи в органах влади?
Стаття 54 Закону про мову дає кожному громадянину право оскаржити до Уповноваженого порушення закону в різних сферах суспільного життя. Загалом алгоритм дій має бути приблизно таким самим, як і у випадку порушень у сфері послуг.
11. За порушення в інших сферах також передбачена відповідальність?
Так. Але штрафи з порушників будуть стягуватися, починаючи з 16 липня 2022 року. Їхній розмір становитиме від 1700 до 11 900 гривень залежно від сфери і виду порушення, й стосуватимуться вони вже переважно фізичних осіб – порушників. Проте й до липня 2022 року порушення закону не будуть безкарними. Державні службовці, учителі чи директори шкіл можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності й навіть звільнені з роботи за порушення закону про мову.
12. Я працюю у сфері послуг, але погано володію українською. Якщо я робитиму помилки, мене можуть оштрафувати?
Ні. Контролюватиметься сам факт застосування української мови, а не її бездоганність. Очевидно, що помилки при мовленні є звичною річчю, особливо коли людина переходить на не рідну для себе мову. Цього не варто соромитися. Звісно, що правильніше Ви спілкуєтеся українською, то краще, але про жодні штрафи чи інші санкції за помилки не йдеться.
13. А чи не краще замість того, щоб карати порушників, навпаки, заохочувати тих, хто виконує закон, наприклад, знижувати їм податки?
Ні, не краще. Податкові чи інші пільги за виконання закону – абсурд. Такого немає і не може бути в жодній державі світу. Проте споживачі можуть самі заохочувати тих надавачів послуг, які чітко дотримуються закону – віддавати їм перевагу перед конкурентами, радити знайомим, частіше купувати їхні товари чи залишати більше чайових.
14. Але все ж таки може спочатку треба навчити людей українській мові, а потім вимагати надавати нею послуги?
Саме цим і займаються заклади освіти. В Україні давно більшість таких закладів навчають українською, а з 2017 року вона є мовою освітнього процесу по всій країні. І навіть у закладах з іншою мовою навчання українська вивчалася як предмет. Але оскільки чимало наших співвітчизників не вчили українську мову у школі (наприклад, переїхали з інших частин колишнього СРСР) або вчили погано чи забули через русифікацію, закон передбачає обов’язок уряду організувати безкоштовні курси української мови для дорослих. Такі курси мали діяти вже з 2020 року, однак цього досі не зроблено. Тому поки що безкоштовні курси українською організовують волонтери. В умовах карантину українську мову можна вивчати онлайн на платформі є-мова https://emova.language-ua.online/
15. Як можна допомогти контролювати виконання закону і сприяти утвердженню української мови?
Громадські організації та активісти, згуртовані у спільну «Мова об’єднує» займаються популяризацією та сприяють втіленню в життя закону про мову.
Наприклад, рух «Простір свободи» проводить докладний моніторинг становища української мови в усіх областях України у різних суспільних сферах. Ви можете в зручний для себе спосіб долучитися до цієї справи.
16. Тепер закон про мову діятиме вже на повну силу?
Різні норми закону набуватимуть чинності ще впродовж кількох років. На сьогодні українська мова має застосовуватися в діяльності органів влади і самоврядування, державних і комунальних підприємств та організацій, в освіті, науці, охороні здоров’я, в рекламі, на транспорті, відтепер – у всій сфері послуг. Але це ще не все.
З 16 липня 2021 року культурно-мистецькі заходи мають проводитися переважно українською мовою. Інформація в музеях і на виставках має подаватися українською, але може дублюватися іншими мовами. З цього ж дня не менш ніж половину асортименту книгарень мають становити видання українською мовою.
При влаштуванні на посади, робота на яких вимагає знання мови, потрібно буде надати документ, що підтверджує необхідний рівень володіння мовою. Для зайняття посад в уряді, на держслужбі, в керівництві закладів освіти чи поліції потрібно буде скласти спеціальний іспит і отримати сертифікат про відповідний рівень володіння мовою.
Із 16 січня 2022 року на українську мову перейде всеукраїнська преса.
Із 16 липня 2022-го офіційні сайти органів влади, установ, медіа тощо повинні мати україномовну версію, яка для користувачів в Україні має завантажуватися за замовчуванням, а комп’ютерні програми, встановлені на товарах, що реалізуються в Україні, повинні мати україномовний інтерфейс.
А з 16 липня 2024 року вимоги щодо української версії поширюються на регіональну й місцеву пресу, а мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних телеканалів на радіостанцій має зрости з нинішніх 75% до 90%, місцевих та регіональних – з 60% до 80%.
Немає коментарів: