Креативна пригода з поштовими листівками

Ніколи не вважав себе фанатом поштових листівок, монет, значків чи марок різних країн Світу. Мені здавалось, що романтика колекціонування та “аналогових” технологій мене не зачепить. Тим не менш, у 2020 році я почав друкувати фотографії техніками ХІХ сторіччя, а згодом, за півроку, вирішив створити колекцію власних поштових листівок.
Ідея начебто проста: відзняти дюжину популярних місць Миколаєва, вручну надрукувати їх в ціанотипній техніці, а на звороті, також самостійно, зробити лінійки для адреси, місце для поштової марки та інші елементи оформлення.

Навіщо?

• По-перше, розказати більшій кількості людей про ціанотипію, про те, що друковані вручну фотографії це художньо та естетично.

• По-друге, привернути увагу до історичних пам'яток Миколаєва. І не тільки тих, хто мешкає в Україні.

Додаткове завдання – трошки пірнути у світ високого друку, полімерних пластин, флексоформ та змішування фарб. Одна з перших програм, назву якої я почув у житті це QuarkXPress. Проте робити щось завершене у цьому напрямку мені ще не доводилось.

Згодом, експерименти змусили розв'язувати практичні питання та поспілкуватися з різними людьми: від США до Південної Кореї.

Як друкувати?

Мені здалося, що високий друк підійде для листівок. Таким способом користувався ще Гутенберг у ХV сторіччі. Високий друк досить активно використовують і сьогодні (хоча звісно, рідше ніж офсетний та цифровий)

Проте, виявилось, що вартість такого друку при моїх тиражах та без друкарського пресу буде трохи завелика (суб'єктивно; адже я не був впевнений наскільки ідея взагалі спрацює)

То що робити?

Звернувся до знайомого видавництва, поспілкувався (дякую пані Ірино та пане Михайло!) і почув думку: замість високого друку спробувати шовкотрафаретний метод.

Якщо високий друк потребує спеціальної друкарської пластини, вартість якої досить висока, то для шовкотрафарету використовується більш простий матеріал – сітку. За допомогою світлочутливої емульсії на ній “друкується” зображення, обробляються і після цього по сітці можна “прокатувати” фарбу та отримувати відбитки з потрібним зображенням. Таким способом, скоріш за все, надруковано принт на вашому одязі.

Джерело https://mynewsfit.com/what-is-screen-printing-how-is-it-done/

– "Вийде дешевше!" Так я думав про шовкографію, поки не почав шукати виробників. Вартість готової до друку сітки, натягнутої на металеву раму, виявилась майже вдвічі більшою ніж варіант полімерної флексопластини, яку я розглядав спочатку.

Пошуки в Інтернеті підкинули ідею: плотером вирізати трафарет на плівці Oracal та друкувати крізь нього. Проте, тут на мене теж чекало фіаско… Технологія не дозволяла зробити такі маленькі елементи.

Один з варіантів, який я практично не розглядав – виготовити кліше з металу. Та вже перший досвід практично переконав мене обрати метал.

Виробник кліше з металу через 10 хвилин після мого запиту передзвонив та запропонував надіслати пробне кліше (бракований або просто не потрібний їм фрагмент). Мовляв не знаємо, як метал (дюраль) працюватиме з вашою фарбою та вашим папером. Перевірите самі. Сподобається – замовляйте кліше з потрібним вам зображенням. Такий підхід підкуповує.

Пробний фрагмент відправили досить швидко. 

Для тесту взяв акрилову та олійну фарби. Спробував зробити відбиток на тому ж папері, на якому хотів друкувати світлини (акварельний папір 300 г\м2).

Результат непоганий, але далеко не такий, як я розраховував.

Олійна фарба висихає декілька днів, а акрил – навпаки, застигає ще до перенесення на папір.

Отже, у мене були наступні варіанти
Полімерна пластина
Трафарет о плівки Oracal
Трафарет з пластику
Шовкографія
Кліше з дюралю

І жоден не задовольняв мої потреби.

Друк і справді виявився пригодою. Наприкінці листопада 2020, коли я практично попрощався зі своїми листівками, знайшлась цікава технологія, яка дозволила трансформувати мою ідею.

Це сонограма. Вона дозволяє записати звук у вигляді зображення. Це зображенням можна відсканувати камерою смартфона та прослухати, що у ній записано в аудіоформаті.Тоді у мене виникло бажання поєднати ціанотипію (на аверсі) та сонограму (на реверсі). Довелося відмовитись від ідеї друкувати кожну поштову листівку методом ціанотипії та штампування.
Оригінальний знімок друкується ціанотипним методом, а потім сканується. За допомогою спеціального програмного забезпечення на комп'ютері генерується сонограма. Готовий цифровий макет друкується в типографії на якісному дизайнерському картоні.
Достатньо заповнити і відправити знайомій людині (чи незнайомій, якщо ви займаєтеся посткроссінгом!)
Протягом 2021 року хочу друкувати невеликі партії таких листівок.
Вже запланував декілька серій: “Миколаїв”, “Театр” (про акторів та вистави Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії). Можливо, вдасться зробити декілька листівок до 30-річчя Незалежності України.

У будь-якому разі, якщо вам цікава ця тема – буду радий поспілкуватися та допомогти чим зможу. Не бійтесь створювати нове!

З повагою,

Богдан Головченко