Сьогодні ми вже не пригадаємо, хто першим назвав їх, тимчасово переселених з окупованих територій, - «переселенцями».
Так заведено, що протягом свого життя ми маємо змогу вибирати де жити, з ким спілкуватися, якою мовою спілкуватися, на які теми…
Юрко один з мільйона двохсот тисяч людей, які покинули рідний дім, щоб жити та навчатися в Україні.
Він був незвичайним абітурієнтом. Для випускника Амвросіївського професійного ліцею 2013 року – рішення навчатися у Коледжі преси та телебачення – це виклик. Насамперед виклик самому собі, адже це новий світогляд та нове життя. Наполегливе вивчення української мови, небайдужість, освоєння нових технологій, прагнення бути кращим в своїй професійній діяльності – все це вирізняло Юрія серед інших студентів Коледжу преси та телебачення.
Будучі сумлінним студентом, Юрко брався за найскладніші завдання та потрапляв у найгарячіші події того часу. Саме він разом з продюсером каналу ТАК TV опинилися у центрі подій, які відбувалися у Миколаєві, коли будо знесення пам’ятник Леніна. Саме тоді канал ТАК TV своїми живими трансляціями формували новий погляд на висвітлення подій. І ось саме Юрко Коваленко переходить на перші стріми. І саме він дає можливість побачити важливі події у прямому ефірі. Він та Олена Бунт - виходять не тільки з Миколаєва, а і з районів та міст області. Саме така нова технологія дає можливість розуміти, що все буде дуже швидко передано в ефір. І саме такий прямоефірний підхід змінює назавжди життя Півдня. Ми все бачили в прямому ефірі. Так молодий репортер, народжений на Донбасі, стає важливою частиною життя та майбутнього України.
В подіях Півдня 2014 року Юрко Коваленко, як репортер бере участь безпосередньо. І він приймає рішення, що має залишитися на території вільної України. В той самий час його батьки та друзі знаходяться на окупованому Донбасі. Він обирає свій шлях. Він робить свідомий вибір. Коледж преси та телебачення підтримав його та ввів спеціальну програму по навчанню студентів з окупованих територій, а Національна спілка журналістів України підтримали тоді цю акцію інформаційно.
«Цей важливий крок, на який пішов тоді Коледж преси та телебачення, був першим в Україні. Це потім держава прийняла рішення вчити тих, хто переїхав з окупованих територій, на особливих умовах. А тоді, у 2014-15 році, для нас всіх це було вперше, - розповідає голова НСЖУ Сергій Томіленко. – І дуже важливо, що він став членом НСЖУ. Це крок, який нам всім продемонстрував, що боротьба за свободу та свободу слова – це важлива складова незалежної демократичної України».
Юрій Коваленко активно працював в інформаційному колі і використовував свої знання вже в роботі на національних каналах ще навчаючись в Коледжі преси та телебачення. Високий рівень підготовки, прагнення до самовдосконалення, активна репортерська діяльність та використання в роботі новітніх технологій – все це стало запорукою того, що дуже швидко Юрій отримав пропозицію працювати в Києві. Це була його наступна особиста перемога.
«Ми пишаємося нашим випускником Юрою Коваленком, людиною, яка пройшла шлях від звичайного хлопця з Донбасу до свідомого громадянина України, який зараз робить кар’єру у кращих ЗМІ України», - розповідає Гліб Головченко, директор Коледжу преси та телебачення.Ми багато докладати сили, щоб зрозуміти: а яка вона, боротьба за свободу? Приклад Юрка і є такою боротьбою. Це приклад того, як може скластися доля простого хлопця, до долі якого долучилися небайдужі люди. Всі разом зробили щось важливо. Сьогодні Юрій Коваленко працює на телеканалі Україна 24, одному з найсучасніших і точно найшвидших з точки зору подання новин телеканалів нашої країни. Він продовжує будувати амбітні плани щодо свого професійного розвитку і робити свою журналістську роботу, яка наближає Україну до Перемоги і звільнення від окупантів його рідної Амвросіївки.
Татьяна Гунченко.
Немає коментарів: