Натяки на закінчення "ЗЕдвіжу" стали наочно проступати після місцевих виборів. Ні в одній з обласних рад "слуги" не посіли навіть другого міста... Рівень підтримки панівної партії на рівні 10%. А ще з різних боків політтехнологи вже розпочали мантри, що треба "парламент посилювати". Пану Разумкову це до вподоби!
Рівень компетентності офісу президента з кожним перепризначенням голови обласної адміністрації втрачає аргументів. В деяких областях вже по 4-му "губернатору". На півдні у всіх областях - по другому! Конкурсів ніхто не бачив?
А що з альянсами по містах?
Місцеві еліти, яки мають економічні стосунки з бюджетами всіх рівнів однозначно не хочуть втрачати з ними зв'язок. Хто ж відмовиться від оплати робіт, навіть якщо треба ділитись! Тому ми й надалі будемо спостерігати не тільки контакти, але й контракти місцевих підприємців з місцевою владою. Ті гроші, що вкладає в сьогоднішніх умовах пандемії місцевий орган виконавчої влади, можуть бути найбажанішими, бо інших немає. Інвесторів по регіонах зі свічкою в руках не знайдеш. Ті сміливці, що приїздять до Києва майже не потрапляють до провінції. Економічна активність місцевих суб'єктів вкрай квола. За повних 3 роки дії вільної торгівлі України з ЄС, тільки 1 (одне) державне підприємство вийшло на самостійний експорт продукції до країн євро-співдружності ... Всі інші - чекають. Чого?
Це я до того, що поки та, яка сформувалась під час президентства Кучми, ділова культура буде домінувати в українському істеблішменті й бізнесі, толку буде мало. Як і валютні надходження, які будуть заходити в Україну. Адже без залучення всіма суб'єктами капіталів не слід очікувати модернізації. Але ж вона потрібна нам і для оборони, й для розвитку ефективного аграрного бізнесу. Ні не реекспорт з Кіпру, а експорт на сталих ринках. Україна досі експортує більше продукції не глибокого перероблення. Чому? Бо тільки так, наші ціни конкурентні. Як тільки "додаються" на товар витрати з електрики, чи інших енергоносіїв, ціна підвищується автоматично. Бо олігархічний бізнес давно "паразитує" на худому бюджеті. Президентська влада - гарант саме такого статус кво. Обрання Зеленського, професійного актора дуже випукло це продемонструвало. Ніякий Володимир Олександрович не політик. Він ролі вміє грати, був кіношним диктатором, вчителем, президентом, може й в житті вправно перетворитись. Є інші, які бажали усунення одного з таких самих олігархів - П.Порошенко, ось й запустили антрепризу з Зеленським в головній ролі. А тепер бачать, що навіть до половини каденції, а рейтинг "в піке". Найважче виявилось "уторгуватись" с тими латифундистами й міськими "царками", які своє нажите протягом посткучмівського періоду втрачати не бажають. Донецькі он, як "лоханулись", росіян запросили й мають ... еміграцію з берегів Кальміусу. Я вже мовчу про кримських "ділків", з яких вже останні "шкури" окупанти здирають, святу "Масандру" й ту пітерські віджали. Так що: кому є що втрачати, ніж платіжки за тепло й каналізацію, вже ведуть розмови про встановлення саме парламентської форми урядування й "посунення" впливу офісу президента. Звісно, це не може не бентежити сьогоднішнього спікера ВР. Але ще є ряд політиків, які демонстрували прихильність до цієї моделі політичного устрою. Гадаю двох прем'єрів Яценюка й Гройсмана, які були також спікерами парламенту, достатньо.
Але повертаючись до місцевих розкладів. Наприклад в Одеський й Миколаївських міськрадах, де ніби достатньо мандатів взяли ОПЗЖ, домінують місцеві сили, а "слуги" - "підтанцьовують". Альянс - це звісно не погано, але всі повинні розуміти що це стан дуже хиткий й потребує постійного напруження. Згодні на це заступники голів Труханова й Сенкевича - побачимо. Що стосується "новачка" Колихаєва з Херсону, то для нього рік буде вирішальним: чи він бюрократів міськради здоліє, чи вони його почнуть використовувати.
А молоді, слід надалі вчитись як будувати стійкі союзи, щоб не траплялось "перекосів", як у місцевих бізнес-клубах, які дехто називає осередками партій. Ідеологія ж більшості одна - накопичення! На цьому майже 30-ть років тому послизнулись комуністи СРСР, коли почали рвучко капітали створювати. Тому залишаюсь при думці, що філософське осмислення: нащо все то заробляти? повинне з'являтись в місцевих еліт. Бо коли ти не "мотаєшся" щомісяця в Європу чи Америку, з'являється час подумати! Пандемія точно буде ще у 2021-му році, тому сенс почитати, подумати, поміркувати. Дуже бажаю, щоб цей наш прогноз справдився. А ми будемо своїм читачам(глядачам/слухачам) підкидувати для роздумів інформацію.
В.Головченко.
Немає коментарів: