Відбулась
відкрита дискусія "Шляхи розвитку досліджень та інновацій в Україні". Цікаво було почути про стан науки та впровадження саме інновацій. Як завжди почали з того, що заважає, низьке фінансування наукових досліджень. Але я почув факт, який мені дав відчуття що все в нашому суспільстві добре. Поки наукові кадри катастрофічно старіють - це загальна тенденція в країнах Східного партнерства. В Україні з'явилась нова установа - УКФ (Український культурний фонд), яка другий рік поспіль спромоглась підтримати сотні впровадження нових, свіжих ідей. І хоча за статутом ця установа опікується культурною індустрією, но кількість інновацій які
запропонували не винахідники, а митці - зашкалює. Тим більше якщо уважно проаналізувати, то можна побачити що добра третина заявок на фінансування проектів містить використання саме інновації. Як, наприклад база українських театральних творів, про яку ми
писали.
Десятки років відповідальні за інновації та наукові дослідження люди "шукали" нові ідеї. За останні три роки що працює УКФ він отримав заявки від тисяч талановитих українців, які готові радісно поділитись своїми ідеями. Це я до того що, мабуть, форма організації оцінки наукової цінності в нас застаріла. Час спливає швидше ніж сто років тому. Інформації ж створюється в тисячі разів більше, завдяки комп'ютерам.
Серед доповідачів пролунала гарна думка що інновації в першу чергу треба "застосовувати там де гроші". Ні це не тільки банки! Людство накопичило мільярди тонн пакувального сміття. Може звернемо увагу на цей "драйвер" інновацій? Сміття вимагає опікуватись ним!
Під час карантину робота думки не зупиняється. З європейськими партнерами треба налагоджувати співпрацю, може навіть без державних уповноважених. Корисно брати участь у ZOOM конференціях.
С.Лиманов.
Немає коментарів:
Дописати коментар