Ми (країна) швидко змогли подолати "відстань" у технічних бар'єрах у торгівлі(як свідчить аналітика). Водночас, відставання залишається там, де філософські, точніше - ціннісні аспекти: інтелектуальна власність, освіта, навчання, політика з питань аудіовізуальної галузі.
Робити одночасно зміни й будувати інституційні засади - важко. Не вистачає людей, які б були євроцентричні. Не забуваємо мету Угоди: вільна торгівля! Не для капіталів, а для унеможливлення повернення в Україну комунізму (чи його сьогоднішнього російського гібрида). На часі революційні зміни в системі органів відповідальностей (метрології) але без сучасних лабораторій українським експортерам буде важко "завойовувати" ринки ЄС.
Ще одна "біль" українського істеблішменту: промисловість. Точніше, та її частина (кластери) які ще працюють. Галузь наприклад, машинобудування є, але навіть під час війни не може налагодити самостійно випуск потрібної продукції. Причин багато. Менеджмент - одна. Локалізація виробництва потребує зокрема визнання партнерами з ЄС вітчизняного обладнання. без цього, продукти машинобудування не можливо експортувати.
Свіжий приклад з будівництва не кораблів, катерів! Всі в корабельній галузі України були вражені, чому Франція обрала з поміж десятка старих суднобудівних заводів для контракту на побудову катерів для прикордонників, суднобудівний завод НІБУЛОН. А все просто - це найновіше виробництво, спроєктований та побудований на сучасному європейському обладнанні. Воно не може (апріорі) побудувати "неспроможні судна". Деяким це так і не зрозуміло!
Для економічної співпраці багато що треба. Але навіть немає дискусії про оновлення митних процедур. Для довгострокових виробництв, а в машинобудуванні всі таки, не можна застосовувати такі самі митні правила, як наприклад в аграрному (сезонному) виробництві. Це важливо узгодити в наших (українських) зобов'язаннях, якщо ми бажаємо ще зберігати вітчизняні великі виробництва, там де були значні частки ринку, наприклад ракета та літакобудування.
Взагалі, вкрай мало суспільної уваги, та обговорення серед фахівців з економіки й політиків: яку виробничу спеціалізацію Україні доцільно обирати на майбутні роки! Щоб не трапилось так, як зараз з експортом збіжжя. Зерно вирощуємо, дорогами зробленими під "полуторки" веземо його в порти на автомобілях в десятки тон. Асфальту як не було... Будуємо нові шляхи. Частина ВВП знову втрачається замість продукування суспільних доходів. Вже не кажу про стан екології в портових містах.
До речі, "просування" в екологічних розділах Угоди все більше свідчить не тільки про важливість змін парадигми вітчизняного законодавства, коли все заради людини, а не фантомної ідеї! Але й намагання "вилікувати" український соціум від "зрівнялівки" та інфантильності постколоніального суспільства.
Громадські актори УА (профспілки та Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС) могли б активніше долучатись до процедури апгрейду Угоди. Але, як на мене, заважають зміни лідерів. Багато дієвих осіб громадянського сектору зараз інкорпоровані до державних структур. А це зміна парадигми мислення. Не завжди, ті хто "залишається вільним" від служби державі спроможні бути візіонерами. Чи взагалі, вміють оперувати програмним методом співпраці.
І знову я про коротку лавку журналістів, які не тільки можуть, але й хочуть вести суспільну дискусію про практику євроасоціації. Я вже не кажу про наявність плюралістичних медіа, які постійно подають інформацію з європейської асоціації. Недостатню кількість фахових спікерів з теми.
В Україні багато хто прожив 5 років "освоюючи" гроші від євроасоціації, ну майже як дехто, освоював будівельні, та інші бюджети до футбольного Євро-2012. Коли кооперація була вибірковою. А тепер, коли політичний розклад змінився, є бажання заволати: "тримай злодія"! Так ніби не причетні...Останні свари між громадськими рухами свідчать про наявність такої тенденції. І тут знову важлива позиція вітчизняних журналістів. Всеохопне інформування зі згадуванням всіх, потрібне, нікого не бажано відокремлювати у звітах про виконані дії.
Перегляд, чи осучаснення УА піде на користь Україні. Та допоможе швидко "опанувати" нові шанси. А не тільки поїхати на заробітки до Європи... чи у туристичну подорож!
Угода - всього-на-всього план дій, як якомога далі від Москви піти. Під цим кутом слід розглядати ретельність виконання "домашнього" завдання.
В.Головченко.
Немає коментарів: